Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) спільно з силовими відомствами розробить єдиний порядок управління цифровими активами.
Про це повідомила прес-служба АРМА.
7 жовтня 2023 року спеціалісти з Департаменту кіберполіції, СБУ та ДБР, а також керівництво АРМА провели робочу зустріч, яку присвятили відсутності правового регулювання цифровими активами. Зокрема, основну увагу державні службовці приділили саме Закону України “Про віртуальні активи”, а точніше не набрання їм чинності.
Саме такий стан справ і є головною причиною пошуку відповідей на такі питання:
Чи можна передавати віртуальні активи в управління?
Хто спроможний управляти віртуальними активами?
Як держава може отримати дохід від менеджменту цифрових активів?
Що цікаво, зустріч несла аж ніяк не формальний характер. Її головною метою стало створення єдиної методичної інструкції щодо регулювання криптовалютних активів задля збереження їх економічної цінності. Ба більше, така стратегія управління криптовалютою ініціюватиметься перед Офісом Генерального прокурора України.
Здавалося би, зазначені вище факти є прямим свідченням того, що робота з упровадження регуляції криптовалюти йде повним ходом. Та чи це дійсно так?
Адміністративні органи та їх інтерес до криптовалют
У той час як закон “Про віртуальні активи” знаходиться в постійному статусі розробки, а зміни до Податкового кодексу так і не імплементується, інтерес до цифрових активів зростає саме в адміністративних і силових структурах.
Зокрема, раніше цього року спеціалісти Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) розпочали дослідження криптовалюти з точки зору протидії корупції. Згідно з прес-службою НАБУ, воно виявилося наймасштабнішим тренінгом в історії державного органу – понад 250 аналітиків і спеціалістів підвищують кваліфікацію під проводом фахівців із віртуальних активів із України та світу, а також розробники криптоспільноти.
Найбільш важливим є саме обʼєкт навчання спеціалістів НАБУ – відслідковування незаконних криптоактивів.
Цікаво, що НАБУ, як і АРМА, убачає в крипті певну загрозу. І це й не дивно разом із важкістю її відстеження, що відкриває додаткові можливості для корупції. За останній рік структура інтенсифікувала співпрацю з найбільшими криптовалютними біржами світу для обміну інформацією, а також змогла відстежити віртуальні активи фігурантів кримінальних проваджень на суму понад 223,000 USDT.
Разом із зацікавленістю у регуляції крипти Мінцифрою й іншими гілками влади, пріоритизація такого питання НАБУ, АРМА й іншими спеціальними органами України досить чітко ілюструє вірогідність наближення контролю за віртуальними активами.
Це доводить і той факт, що криптовалюта в Україні є також рушієм благодійності й “альтернативними грошима”. Варто згадати лише WhiteBIT, які беруть активну участь в благодійних ініціатив і підтримують власну, широко розповсюджену платіжну систему Whitepay, чи Everstake, який бере участь у розробці благодійних проєктів і формує український Web3-вимір.
Тож із якою саме метою АРМА зацікавлена в крипто-регулюванні?
Криптовалюта як елемент економічної безпеки
Активне дослідження криптовалюти адміністративними органами може свідчити про те, що криптовалюта дійсно є вагомим фактором економічної безпеки. Не тільки проблематичність її трекінгу, але й використання її силовими структурами росії створює окремий сектор для підтримання національної безпеки.
Як, зокрема, США й Ізраїль, Україна теж усвідомлює ризики й загрози, повʼязані з цифровими активами. Саме тому впровадження відповідних мір і здається відокремленним процесом від центрального регулювання криптовалюти.
Цей факт підтверджує й певна розгалуженість між секторами влади у розвʼязанні проблеми регулювання криптовалютою. Та не дивлячись на це, усі вони переслідують одну мету, хоч і з різними інтересами.
А як гадаєте ви? Чи витікає зацікавленість оборонними органами в криптовалюті з інтересів у економічній безпеці, або ж усе-таки повноцінному регулюванні віртуальних активів?
