Шановні читачі каналу,
2024 рік підходить до свого кінця, а це значить, що вже настав час підбити підсумки щодо цьогорічної музики. Сьогоднішній допис буде присвячений найкращим, на мою думку, композиціям, що вийшли цьогоріч. Намагався створити лист, де виконавці не повторюються, однак вийшло як завжди. Запрошую вас до ознайомлення зі списком найкращих 15 треків 2024 року!
15. George Clanton & TV Girl — Butterflies
Люблю Джорджа Клентона, а TV Girl не дуже, але, на щастя, на цьому треці переважав стиль першого, тож ця композиція мені і сподобалась. Що починається прекрасно, що так само й закінчується. Ніби композиція разом з альбомом вийшла на зимі, але завдяки продюсуванню Клентона я відчув ностальгічне літо, яке зустрічає мене під час кожного прослуховування творчості музиканта.
14. 美濃屋茂 [Minoya Shigeru] — ゴミ箱火災で回収されたテープ ~Meditation~
Вважаю за необхідне згадати доробок свого колеги за оглядами (який наразі вже давно нічого не писав, а варто) — Івана з нічного радіо кьото. А якщо точніше — його проєкт Minoya Shigeru. Під цим псевдонімом цьогоріч вийшов альбом 夜行性 Nocturne, який, насправді виділяється серед інших робіт музиканта. Що саме виділяє? Так це трек ゴミ箱火災で回収されたテープ ~Meditation~. Одразу думав додати 発光 Luminescence — більш серйозний трек, який добиває своєю похмурістю та, як я писав в огляді, слугує певним очищенням перед прослуховуванням роботи, проте більшої уваги все ж таки заслуговує останній трек з альбому. Лише вслухайтесь в семпл, розслабтесь та почніть медитацію, одночасно вслухуючись у сторонні звуки, що з'являються під час сеансу.
13. Denzel Curry — Ultra Shxt (feat. Key Nyata)
Не можу назвати себе шанувальником мемфіс-репу, але для Каррі готовий зробити виняток. Хоч на мікстейпові King of the Mischievous South Vol. 2 вистачає гідних треків, однак зупинюсь саме на Ultra Shxt, де репер знову довів, що й досі може оживити жанр та вдихнути в нього свіжості. Під час прослуховування можна уявити пейзажі Далекого Сходу через азійські мотиви в біті або ж згадати відео самурая Леся Подерв'янського (тут уже залежить від багатства фантазії слухача).
12. Clairo — Glory To The Snow
Glory To The Snow — це один із треків, який попри моє посереднє ставлення до цілої роботи, сподобався та заохотив пізніше вернутися й переслухати платівку Charm ще раз. Juna теж би міг з'явитися в цьому спискові, проте він не звучить так лампово та тепло, як Glory To The Snow. На відміну від снігу надворі (дякую, що хоч зараз його нема), Glory To The Snow приніс мені приємні враження. Якщо Charm якимось чином вам не сподобався, то послухайте хоча б Glory To The Snow. Запевняю вас — не пошкодуєте.
11. Snow Strippers — So What If I'm a Freak
У музичному плані я відкрив своє літо колективом Snow Strippers, чию дискографію переслухав чимало разів. Більше мене привабили роботи 2022 року, однак мініальбом Night Killaz Vol. 2 містить у собі один із головних хітів у жанрі електроклеш — So What If I'm a Freak —, який просунув Snow Strippers, можна сказати, у мейнстрим (ця пісня активно штурмувала соцмережі, в особливості TikTok). Трек, як і творчість колективу, наповнений звучанням нульових та стилем десятих (звуки пострілів та перезарядки, що в мене асоціюються з MLG-ерою).
10. JPEGMAFIA — Don't Rely on Other Men
Хоч Пеґґі мене дещо розчарував своїм цьогорічним альбомом (я просто очікував більшого), проте платівка містить кілька беззаперечних хітів. Одним із них, вважаю, є перший синґл до альбому — Don't Rely on Other Men. Поєднання індастріалу, звичного для музиканта, з ангельським завершенням мене вразило. Процитую свій же огляд: "...Тут Пеґґі зміг, тут я його хвалю [...] зміг у свою їдку та агресивну подачу". Свою роль також зіграв і голосовий семпл, що звучить практично протягом усієї композиції. Та й моління Аллахові від Freaky мені теж запам'яталось.
9. A$AP Rocky — HIGHJACK (feat. Jessica Pratt)
На жаль, цього року ми так і не отримали очікуваний альбом Don't Be Dumb від Флако, який міг побачити світ ще наприкінці літа. Однак кілька треків із ролл-ауту точно не можна оминути увагою. Зокрема, HIGHJACK звучить неймовірно — трек одразу відсилає до атмосфери дебютного мікстейпу LiveLoveA$AP, і саме це робить його моїм фаворитом. Водночас, що відрізняє HIGHJACK від звучання попередньо згаданої платівки, — це аутро, виконане співачкою Джессікою Пратт. Її ніжний вокал створює ідеальне поєднання репу та співу; той випадок, коли різні музичні стилі зливаються в гармонійне звучання, яке хочеться слухати знову й знову.
8. Tyler, The Creator — Like Him (feat. Lola Young)
Від платівки Chromakopia я очікував більшого в плані звучання, проте ліричний зміст тут, безумовно, на висоті. Під час вибору фаворита я вагався між St. Chroma та Darling, I, але до свого списку додав саме Like Him. Ця композиція вирізняється особливою чуттєвістю й глибиною, які повністю розкрилися для мене не під час першого прослуховування, а трохи пізніше. Можливо, інструментал Like Him поступається попередньо згаданим пісням, але саме різноманітність Тайлера, його проникливість і щирість роблять цю пісню моїм фаворитом з Chromakopia.
7. smokedope2016 & Nokia Angel — Sleep
Цього року для мене справжнім відкриттям став репер smokedope2016, який, на мою думку, зумів чудово переосмислити жанр клауд-репу. Його звучання зберігає впізнавані елементи початку 2010-х, проте він усучаснив жанр, підлаштувавши його під нові тренди. З іншого боку, не можна не відзначити й Nokia Angel — швейцарського музиканта, який у 2024 році випустив мініальбом Born Angel. Ця робота вміло поєднує клауд-реп і вічхаус. Особливо знаковою стала їхня спільна весняна робота під назвою Sleep — без перебільшення, це найкращий клауд-реп трек 2024 року. smokedope2016 знову демонструє свій підхід до оновленого клауд-звучання, а Nokia Angel додає в композицію унікальне поєднання емо-репу та вічхаусу.
6. Yung Lean & Bladee — Ghosts
Продуктивність Yung Lean'a та, особливо, Bladee'а в цьому році повністю компенсувала відсутність повноформатних релізів музикантів у попередньому році (не беремо до уваги альбом Юнатана на сайд-проєкті). На своєму спільному релізі музиканти спробували себе в абсолютно новому для себе жанрі — пост-панк. Дебют у цьому музичному гатунку вийшов вдалим, особливо для Bladee'а, якого раніше не можна було уявити в такому репертуарі. Обидва виконавці вдало доповнили один одного, продюсери впорались із поставленою задачею та створили атмосферний інструментальний супровід. Та й що тут казати: хто не чекав на спільну платівку двох стовпів клауд-реп сцени (хоч і в іншому жанрі)!
5. Charli xcx & Lorde — Girl, so confusing
Що тут сказати — трек змусив мене переслухати та змінити свою думку про платівку Brat; безумовно найкращий ремікс з альбому та найкращий трек з Brat-ери. Ну й хто не чекав на співпрацю цих двох музиканток, це так само, як і співпраця з Yung Lean, яка колись-то й мала відбутися, і довгоочікувані треки змогли, щоправда, girl, so confusing зміг трошки ліпше. Причиною, чому саме цей ремікс є найкращим, є діалог між музикантками — розчулить кожного. Коротше, їхні голоси залишились у моїй голові надовго.
4. Sky Ferreira — Leash
Слухав Скай протягом осени та грудня, а саме її альбом Night Time, My Time (від якого я в захваті й досі, м'яко кажучи), а вже 5 числа цього місяця вийшов синґл-саундтрек до фільму студії А24. Фільм я, звісно, дивитися не буду, але дякую студії за те, що витягнули музикантку до світу, оскільки Скай випустила дійсно одну з найкращих пісень цього року. Відчувається стиль, закладений у роботі 2013 року, доповнений дрім-поп звучанням та неперевершеним вокалом. Дуже чекаю на альбом Masochism саме через якість треку Leash, який дає надію на творчий потенціал Скай, що може бути розкритий на новій платівці.
3. L0VER & lord enemy — 18+
Дайте цим хлопцям більше уваги та часу! На жаль, на музичних каналах платівка пройшла майже непоміченою, а даремно! Rave Pistols звучить свіжо й нестандартно не тільки для нашої сцени — цей альбом цілком здатен створити конкуренцію на світовому рівні. Це один із тих випадків, коли платівку варто слухати від початку й до кінця: жодного прохідного треку. Проте якщо ми говоримо про треки й серед великої кількості хітів треба обрати один, то це буде композиція 18+. Трек качає, моментально врізається в пам’ять і при цьому зовсім не набридає, навіть попри те, що реліз вийшов ще навесні.
2. Bladee, Ecco2k & Thaiboy Digital — TL;DR
Щоб цей трек попав у топ за 2024 рік, мені було достатньо глянути на список виконавців. Спільна композиція усього колективу Drain Gang за кілька років — що ще може бути краще за це??? Заслухав TL;DR ще до того, як він вийшов на стримінґові платформи. Повернення речитативу Ecco2k з 2015 року, Ніно з його вічно позитивним настроєм, який добре вписався під темний біт, а також Bladee, що в цьому році отримує від мене MVP за його продуктивність, саме якісну продуктивність. Цей трек продовжив ностальгію та рефлексію членів Drain Gang, що почалась ще на Psykos, і передав цей мотив на Cold Visions. Не можу дочекатися до виходу ще одного спільного релізу колективу, який точно посяде особливе місце в моїй музичній колекції.
1. Bladee — King Nothingg
Хтось здивований, що першу позицію посів трек Bladee'a? От і я про те ж. З альбому Cold Visions можна брати практично кожен трек і додавати його до цього списку, проте залишусь при King Nothingg (однак не можу не згадати Otherside та Sad Meal — великі треки). Шведський музикант знову залетів на нову й нерозвідану для себе територію (жанр рейдж) та вкотре продемонстрував свою домінацію. Я тут почув й Evil Bladee (що ембієнт-проєкт (точніше моторошні крики та звуки з його треків), що агресивну подачу), і ніби звичайного Бенджаміна, який читає достатньо ліниво та просто, що створює певний контраст. Додати нічого — просто слухайте та насолоджуйтесь від треку.