Депутати Європарламенту наполягають на перегляді стратегії ЄС щодо Центральної Азії у світлі війни Росії проти України, захоплення Афганістану талібами та посилення зовнішньої політики Китаю.
Депутати Європейського парламенту ухвалили резолюцію щодо перегляду стратегії Європейського Союзу щодо країн Центральної Азії. У середу, 17 січня, у Страсбурзі її підтримали 543 парламентарі, 42 - проголосували проти, 44 - утрималися. Резолюція закликає ЄС розширювати політичну та економічну співпрацю з державами Центральної Азії.
Автор доповіді про стратегію ЄС, німецький євродепутат Карстен Люке назвав це дуже важливим сигналом для них. "Пошук нових шляхів до нових партнерств більш ніж важливий у нашій новій геополітичній обстановці", - заявив він. Ізоляція Росії як наслідок війни проти України, майбутнє розширення ЄС у Східній Європі та зростаючий вплив Китаю в Центральній Азії вимагають повного переосмислення стратегії Євросоюзу та його активної присутності в регіоні як альтернативи усталеним там автократичним гравцям, вважає Люке. "Геополітична ситуація у регіоні змінюється, і ЄС було б розумно використати це вікно можливостей", - пояснив парламентар, відповідаючи на запитання.
Як наголошується в документі, Центральна Азія - стратегічно важливий для Європейського Союзу регіон з погляду безпеки та транспортних шляхів, а також диверсифікації енергії та ресурсів. "ЄС вкрай зацікавлений у розгортанні ефективних торгових та енергетичних коридорів між Європою та Азією в обхід Росії", - наголошується в резолюції. Люке додає, що окрім цього, у двох регіонів є й інші важливі спільні інтереси та спільні завдання, наприклад, у таких сферах як вирішення конфліктів та зміна клімату.
Протидія впливу Росії
Зміцнення цієї співпраці також допоможе протидіяти впливу РФ у регіоні, вважають у Європарламенті. Її війна проти України та посилення націоналістичних наративів у РФ послабили позиції Москви в регіоні та підштовхнули Центральну Азію до взаємодії з іншими гравцями, у зв'язку з чим, на думку доповідача Люке, у ЄС з'явилася можливість зміцнити свій вплив у регіоні. Євросоюз має нею скористатися для розвитку взаємовигідного співробітництва та запропонувати Центральній Азії партнерство, яке стане особливим напрямком у масштабній стратегії щодо східних сусідів ЄС, йдеться у резолюції.
Євросоюз зацікавлений у посиленні зв'язків із країнами Центральної Азії та для запобігання обходу санкцій проти Росії та Білорусі, констатує парламент ЄС та закликає владу країн Центральної Азії, зокрема Казахстану, Киргизстану та Узбекистану, активніше співпрацювати у цьому з Брюсселем.
Рівень партнерства Євросоюзу із країнами ЦА
Основою для кооперації з державами Центральної Азії Європарламент назвав Угоду про розширене партнерство та співробітництво (СРПС). Єдина країна Центральної Азії, яка ратифікувала таку угоду з Євросоюзом, – це Казахстан. Воно набуло чинності у березні 2020 року.
При цьому УРПС з Киргизстаном, переговори про який завершилися у 2019 році, залишається непідписаним, незважаючи на те, що він, як сказано в резолюції, "вважався найдемократичнішою країною в регіоні з активним громадянським суспільством та вільними ЗМІ". Євродепутати закликають Раду ЄС і Єврокомісію закрити питання, що залишилися, і без подальшої тяганини підписати УРПС з Киргизстаном і Узбекистаном, а також домогтися переміщень у поточних переговорах щодо УРПС з Таджикистаном, що дозволить розширити масштаби двосторонньої співпраці та обмінів з цією країною. "Непідписання таких угод після завершення переговорів ставить під сумнів авторитет ЄС як глобального гравця", - наголошується у тексті резолюції.
Туркменістан - єдиний у Центральній Азії, хто не пов'язаний з Євросоюзом угодою про партнерство та співпрацю. І хоча УПС було підписано ще 1998 року, Європарламент не ратифікував документ через ситуацію в галузі прав людини та основних свобод у Туркменістані.
Допомога ЄС в обмін на демократичний прогрес
Погіршення демократичних стандартів та ситуації з правами людини євродепутати відзначають і в Киргизстані, наголошуючи на необхідності їх дотримання у світлі майбутнього підписання УРПС.
Водночас Європарламент відзначив заявлені в Узбекистані реформи у сфері соціально-економічного розвитку, ефективного управління, незалежної судової системи та поваги до прав людини та основних свобод.
Загалом же всі п'ять держав Центральної Азії мають низькі показники демократії, що знижуються, і класифікуються як авторитарні режими і "невільні" країни, зазначає доповідач з посиланням на звіт Freedom House "Свобода у світі" за 2023 рік. Світовий індекс свободи преси за 2023 рік також зафіксував помітне погіршення ситуації в Центральній Азії, а середній бал по регіону в Індексі сприйняття корупції за 2022 рік був значно нижчим від середньосвітового. Євродепутати висловили стурбованість "розгулом корупції та клептократії у Центральній Азії".
Вони також стурбовані відсутністю відповідальності за серйозні і масштабні порушення прав людини, включаючи застосування владою жорстких заходів для припинення масових протестів і заворушень під час так званого "кривавого січня" в Казахстані, а також у Гірничо-Бадахшанській автономній області в Таджикистані та в Республіка Каракалпакстан в Узбекистані. Європарламент закликав уряди п'яти країн провести судові реформи для забезпечення більшої незалежності та прозорості, звільнити всіх політв'язнів та вжити інших заходів для забезпечення верховенства закону та дотримання прав людини.
Євросоюз - важливий донор у регіоні, нагадує Європарламент, і закликає пов'язати допомогу та бюджетну підтримку ЄС державам Центральної Азії з контрольними показниками прогресу у сфері демократичних реформ, прав людини, верховенства закону та сталого розвитку.
Стратегія 2019 року безнадійно застаріла
Незважаючи на геополітичні інтереси Євросоюзу в Центральній Азії, чинну нині стратегію щодо ЦА було прийнято в 2019 році, констатується в резолюції Європарламенту. Сьогодні на регіон впливають нові чинники, такі як війна Росії проти України, захоплення влади "Талібаном" в Афганістані та жорстка зовнішня політика Китаю, а також внутрішнє напруження у самих країнах.
Молодому населенню регіону, що динамічно розвивається, потрібно дати можливість брати активну участь у формуванні майбутнього своїх країн. Тому парламентарі просять ЄС посилити підтримку громадянського суспільства в регіоні, а також активізувати консультації щодо розробки "дорожніх" карт реформ, щоб підготувати ґрунт для угод про спрощення візового режиму з країнами Центральної Азії. "Нам необхідно зміцнювати контакти між людьми. Якщо ми справді хочемо встановити середньострокові та довгострокові партнерські відносини, нам потрібно зблизити людей", - наголосив автор резолюції.
