13 березня в широкий прокат виходить кінофільм "Відпустка наосліп". Асоційованим продюсером нової української романтичної комедії, створеної під час війни, став Артем Колюбаєв.
11 березня в київському кінотеатрі "Оскар" (ТРЦ Gulliver) відбулася гала-прем’єра фільму. Стрічка стала символом стійкості українського кінематографа, який продовжує розвиватися навіть у складних умовах війни.
Головну роль у фільмі виконав Даніель Салем, актор і військовослужбовець ЗСУ. Він поділився своїми роздумами про значення відпустки для військових:
"Цей фільм — не просто історія. У ньому закладено багато глибоких сенсів. Військові, повертаючись у відпустку, прагнуть відчути, що вони потрібні. Персонаж Назара для мене саме про це".
Його партнерка по фільму, Тетяна Малкова, також висловила свої враження:
"Мені було дуже важко прийняти той факт, що я не бачила фільм до його виходу. Було складно про нього говорити, бо інколи досвід, який ми маємо за спиною, змушує не довіряти людям, не довіряти тому, що з тобою відбувається. Ти хочеш все контролювати, іноді навіть лізеш туди, куди тобі не треба. Але я дуже вдячна всій команді, яка змушує мене вірити в те, що все-таки можна відпускати".
Режисеркою стрічки стала Валерія Фадєєва, для якої це дебютна робота. Сценарій написали Денис Голишев та Юлія Салімовська. Оператором-постановником виступив Володимир Пастух, а художником-постановником — Катерина Шеремет. Особливу атмосферу фільму підкреслює офіційний саундтрек "ВИМОЛИВ", створений Jerry Heil та MONATIK у співпраці з Євгеном Хмарою.
Продюсерську команду фільму склали: креативний продюсер Семен Горов, генеральні продюсери Андрій Ногін і Олексій Лимаренко та асоційований продюсер Артем Колюбаєв.
Це вже пʼятий повнометражний фільм продюсера Артема Колюбаєва, який виходить в широкий прокат під час повномасштабного вторгнення російської федерації. Іншими знаковими стрічками, які вийшли під час великої війни, стали — "Щедрик", "БожеВільні", "Памфір" і "Я працюю на цвинтарі".
"Щедрик" – історична драма, що розповідає про життя трьох родин різних національностей: українців, поляків та євреїв, об’єднаних спільною бідою – війною. Після репресивної системи СРСР вони відчувають на собі каральну машину Третього Рейху. Фільм підкреслює, як музика, зокрема легендарний "Щедрик" Миколи Леонтовича, може об’єднувати людей навіть у найтяжчі часи.
"БожеВільні" – українська історична драма режисера Дениса Тарасова, яка досліджує тему каральної психіатрії у Радянському Союзі. Події фільму розгортаються у 1970-х роках і ґрунтуються на реальних випадках переслідування дисидентів. Головний герой, Андрій Довженко, з’ясовує, що більшість обвинувачених за статтею "антирадянська діяльність" відправляли не до в’язниці, а до психіатричних лікарень спеціального типу, приписуючи їм вигаданий діагноз – "повільноплинна шизофренія". Він потрапляє до пекла каральної психіатрії, де перед ним постає вибір – співпрацювати із КДБ та повернутися до сім’ї, чи розкрити правду про дисидентів, закатованих у психлікарнях.
"Памфір" – це українська драма режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука, яка розповідає про чоловіка, що після років чесного життя змушений повернутися до контрабанди, аби врятувати свою сім’ю. Фільм поєднує соціальний реалізм із міфологічними мотивами, розкриваючи складність людських виборів і тиск обставин.
"Я працюю на цвинтарі" – трагікомічна драма про цинічного працівника ритуального бізнесу, який допомагає людям організовувати похорони, поки сам бореться з власними внутрішніми демонами. Фільм балансує між чорною комедією та глибокими філософськими роздумами про смерть, втрату та примирення з минулим.
Попри війну, український кінематограф продовжує створювати глибокі та змістовні стрічки, які відображають історію та сучасність країни, надихаючи глядачів на віру в краще майбутнє.
