І світ твій стане яскравішим,
Коли зустрінеш ти її.
І серце стане ледь добрішим,
Коли на мить зомлієш ти.
Від тої чесності і вроди,
Що так по трохи б'є угоди,
Що так безстрашно йде вперед,
І має серце наче мед.
Бо як же можна не любити,
Таку як ти, що тяжко жити,
Без тебе, наче без очей,
Без рук, без ніг, недоспаних ночей.
Коли ти там, така прекрасна й мила,
Коли без тебе, наче вихор,
Думки кружляють в голові,
Коли без тебе наче вимер.
І світ мій вже давно не той,
Яким був сірим він до тебе,
І я давно уже не той,
Яким був я, до тебе.
