
Колись я реально вірила,
що “кончені” люди — це небезпечні, зіпсовані, зломані.
А потім життя показало мені зовсім інше.
Ті, кого всі називали дивними, дикими, незручними — виявились добрими і щирими.
Вони просто були справжні
не боялись говорити і поводитись як є.
А ті, що постійно посміхались, гарно говорили про добро та порядність, — виявились маніпуляторами, за якими ховалась… темна їх сторона. Пустота. Гра...
🧠 Висновок, який болить, але визволяє:
Не всі, кого вважають “зломаними”, насправді зломані.
І не всі, кого вважають “правильними”, насправді цілісні.
Шукай не фасад. Дивись в очі. Вчуй тишу після їхніх слів.
Справжнє завжди десь глибше.
👩⚕️ Порада психолога:
Люди, які не вміють “грати” ролі, можуть здаватися “неадекватними” в суспільстві.
Але це не хвороба — це ознака автентичності.
Якщо тебе “тягне” до них — це твоя душа шукає щирості.
Вчися довіряти не словам, а відчуттю після спілкування.
Твій внутрішній радар — найкращий порадник.