Мені, як людині з вищою технічною освітою доводиться грати роль такого собі “тижпрограміста”.
Тижпрограміст - особа, яка володіє хочаб мінімальними технічними знаннями,
відрізняє системний блок від процесора і, на думку її кола спілкування,
може відремонтувати будь-яку побутову техніку за допомогою "комп'ютерної
магії".Власне, я не проти допомогти людям з технікою, особливо коли в результаті це ще й винагороджується, але до потрапляння на посаду технічного спеціаліста в компанію, яка є великим регіональним рітейлером, я й не здогадувався скільки людей насправді є технічно безграмотними.
Як тільки працівники дізнались, що тепер крім мого напарника є ще такий як я, майже щоденно хтось хоча б раз, та приходив з телефоном чи ноутбуком із дуже неточним проханням “допоможи”. З усього пулу звернень я можу виділити особливих “клієнтів”: ногоруків і переляканих. Саме на них я буду спиратись в подальшому дослідженні.
"Ногорук" - людина, якій, через злу долю цього світу, в руки потрапила
техніка і доля біного пристрою тепер - страждати через свого власника.
Власник може усвідомлювати свою ногорукість або приховувати причетність
до поломок фразою "воно зламалось"."Переляканий" - людина, якій на день народження подарували дорогий ігровий
ноутбук чи суперсучасний смартфон, але навички користування технікою у нього
закінчились там, де й кнопки в мобільних пристроях.Що ж, ногоруків можна цілком зрозуміти, притамана людям незграбність в різній мірі відображається в щільності “павутинки” на тачскріні смартфону. Та є ногоруки, з задатками технаря, коли цікавість сильно переважує технічну грамотність, що несе за собою наслідки у вигляді “воно зламалось”. Тому, якщо ви впізнали себе, обов’язково запам’ятайте перше і найпростіше правило інженера: “Працює - не рухай”. З переляканими наче простіше, адже важко щось зламати не торкаючись пристроїв через страх, проте такі люди часто звертаються з максимально тривіальними проханням, де рішення реалізується менше ніж за одну хвилину.
Так що ж людям заважає бути технічно грамотними? Набути хочаби мінімально необхідних навичок, щоб не потонути в вирі технологій, який так невблаганно набирає сили, з кожним роком все більше поглинаючи населення Землі.
Ви здивуєтесь, але я не просто так поділив нас всіх на три групи сприйняття техніки. Насправді всі вони пов’язані еволюційним ланцюжком.
І перші в еволюції - це “перелякані”.
Нова технологія насторожує, змушує сторонитись її, Ви не знаєте принцип її роботи чи наслідки помилок і це Вас лякає. І саме тут наступає відповідальний момент, коли людина починає рости інтелектуально по відношенню до технологій, а саме, коли “переляканий” стає “ногоруком”. Так! Саме так! Без помилок немає досвіду! Потрібно брати і робити, вчитись на хибах, читати інструкції, дивитись відео на youtub’і, питати в знайомих чи знаходити статті в мережі Інтернет. У вас в кишені смартфон - коробочка з доступом до знань всього світу! Залишилось лиш правильно спитати.
І от, тепер ви “ногорук”, який хоче розібратись в новій для себе технології з великим бажанням, ентузіазмом та засобами для навчання. Якщо від невпевненого користувача, до ламайла ви еволюціонували дуже швидко, то до “тижпрограміста” шлях буде тривалий, тернистий і, цілком можливо, з матеріальними втратами, але воно того варте. Після десятків інструкцій, сотні статей в мережі, стільки ж відео на ютубі ви відчуватимете себе впевненіше в поводженні з технікою, новими застосунками тощо. І в якийсь момент до вас прийде “переляканий” із дуже неточним проханням “допоможи”.
Словом.
Щоб не загубитись у вирі технологій - потрібно мати бажання в них розібратись самостійно, засоби для цього є в кожного у вигляді доступу до мережі Інтернет. Після здобуття бажання - слід позбутись страху зробити щось не те, але допоки ви не почали дізнаватись і вчитись самостійно, “воно буде ламатись само”.
P.S.: Подяка всім, хто прочитав цю писанину до кінця, свої думки - в коментарі. Будь-яка думка має право на існування.
