Останнє розслідування “Української правди” та публічні дані, оприлюднені Ярославом Железняком, про мережі анонімних Telegram-каналів із аудиторією в десятки мільйонів — це не просто медійна історія. Це симптом глибшої проблеми: в Україні фактично сформувався паралельний інформаційний ринок без правил, відповідальності й прозорості.
Йдеться, зокрема, про канали Times of Ukraine та Україна онлайн, які, за оприлюдненою інформацією, можуть бути пов’язані з Олегом Арутюнянцом і Богданом Тимощуком (агенція TOBA). Але в цій історії важливіше не лише “хто”, а “як” і “чому це працює”.
Що ми бачимо?
— Анонімні канали поєднують факти з маніпуляціями або відвертими вигадками
— Запускаються хвилі дискредитації проти бізнесу чи державних інституцій (зокрема згадуються атаки на НАБУ і САП)
— Потім пропонується “вирішення питання” за гроші (за даними — $2–4 тис. за пост)
— Частина контенту масово видаляється (до 58% у Times of Ukraine), щоб стерти сліди
Фактично — це медіарекет нового типу, адаптований до цифрової епохи.
Чому це небезпечно?
— Руйнується довіра до державних інституцій, зокрема антикорупційних органів
— Інвестори отримують сигнал про токсичність українського ринку
— Інформаційний порядок денний формується без жодної підзвітності
— У воєнний час такі мережі можуть використовуватися як інструмент гібридного впливу
І це вже виходить далеко за межі свободи слова.
Окремий тривожний аспект, який піднімається у розслідуванні: за даними джерел, напрям Telegram може курувати Департамент захисту національної державності СБУ. Це додає ще один рівень складності — можливе переплетення інформаційного впливу і державних структур.
Ключова дилема — як врегулювати Telegram, не скотившись у цензуру?
Заборони не працюють. Але й повна відсутність правил — прямий ризик для демократії.
На мою думку, потрібні щонайменше три кроки:
— прозорість власності великих Telegram-каналів
— чіткі правила для політичної реклами і так званих “інсайдів”
— відповідальність за системну дезінформацію і медіарекет
Бо коли канали з аудиторією у мільйони — такі як Times of Ukraine чи Україна онлайн — можуть одночасно бути і інструментом тиску, і бізнесом, і політичною зброєю, держава не може залишатися спостерігачем.
Україна вже давно у війні не лише за території, а й за інформаційний простір. І питання Telegram — це частина цієї війни.
