Друкарня від WE.UA

Тіні на асфальті: Хто такі догхантери і яке зло вони несуть суспільству

Сьогодні, коли Україна впевнено рухається шляхом оновлення, наше законодавство закладає основу для створення справедливого, мирного, цифровізованого та прогресивного суспільства. Одним із ключових кроків у цьому напрямі є вдосконалення законодавства про захист тварин від жорстокого поводження. Цей закон не лише впроваджує європейські стандарти гуманності, а й стає чітким індикатором моральної зрілості нашого суспільства У цивілізованому світі ставлення до тварин є маркером гуманності та психічного здоров'я суспільства. Проте впродовж останніх десятиліть у пострадянських країнах, зокрема й в Україні, сформувався деструктивний рух, представники якого називають себе «догхантерами» (від англ. dog — собака, hunter — мисливець).

За ширмою «очищення міст від агресивних зграй» ховається жорстоке явище, що руйнує правове поле та загрожує безпеці не тільки тварин, а й людей.


Що ж саме вони роблять?

Догхантери займаються цілеспрямованим винищенням безпритульних (а часто й домашніх) тварин. Їхні методи далекі від гуманного регулювання чисельності:

  • Масові отруєння: Найчастіше зловмисники використовують приманки (фарш, ковбасу), начинені протитуберкульозними препаратами, які є смертельною отрутою для собак, або щурячою отрутою. Тварини помирають годинами у страшних судомах на очах у перехожих і дітей.

  • Механічна жорстокість: Використання пневматичної чи вогнепальної зброї, катування, розвішування пасток.

  • Психологічний терор: Свої «трофеї» та процеси вбивства вони детально описують, фотографують і викладають на спеціалізованих закритих форумах та в Telegram-каналах, пропагуючи насильство.


Як це впливає на людство та закони?

Діяльність догхантерів — це не «проблема собак», це глобальна соціальна загроза, що деформує суспільство за кількома напрямами.

1. Небезпека для людей та дітей

Розсипана у парках і на дитячих майданчиках отрута не має вибіркової дії. Від неї регулярно гинуть домашні улюбленці, яких вигулюють на повідках. Щобільше, існує реальний ризик того, що токсичну речовину підніме з землі або вдихне маленька дитина.

2. Психічна деградація суспільства

Споглядання передсмертних мук тварин травмує психіку свідків, особливо дітей. Психіатри та криміналісти говорять: жорстокість до тварин — це часто перший крок до агресії проти людей. Прояви садизму, які не караються законом, десенсибілізують суспільство до насильства загалом.

3. Руйнація правової системи

Законодавство України чітко визначає, що регулювання чисельності безпритульних тварин має відбуватися виключно гуманними методами (вилов, стерилізація, вакцинація, прилаштування). Самосуд догхантерів повністю нівелює правові норми, демонструючи слабкість правоохоронної системи.


Хто в Україні докхантери?

Всупереч міфам, що це «прості громадяни, які втомилися від укусів», дослідження зоозахисників та матеріали розслідувань показують інший портрет.

Українські догхантери — це найчастіше радикально налаштовані особи, люди з глибокими психологічними комплексами, латентні садисти, а іноді — дипломовані юристи чи інтелектуали, які через анонімність у мережі компенсують власну соціальну нереалізованість. Вони координують свої дії через інтернет, створюючи цілі мережі для обміну «рецептами» отрут та картами міст, де плануються зачистки.


Реальні кримінальні справи в Україні та їх фінал

Попри те, що в Україні діє стаття 299 Кримінального кодексу України (Жорстоке поводження з тваринами), яка передбачає до 8 років позбавлення волі, довести провину догхантерів у суді вкрай важко через брак прямої доказової бази (процес підкидання отрути складно зафіксувати).

Справа Олексія Святогора

Найгучніший і найпрецедентніший випадок в історії України пов'язаний із киянином Олексієм Святогором, якого зоозахисники називали «догхантером №1». Він відкрито виступав на телебаченні, радіо та у соцмережах, вихваляючись тим, що вбив понад 500 бродячих собак.

  • У чому звинувачували: У 2018 році його затримали. Проте судили його не за безпосереднє вбивство тварин, а за ч. 2 та ч. 3 ст. 300 ККУ — виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості.

  • Чим закінчилося: У січні 2021 року Шевченківський районний суд Києва ухвалив виправдувальний вирок у справі Святогора. Суд постановив, що його публічні висловлювання є лише «думками», а фактів безпосереднього монтажу чи розповсюдження відеопродукції ним особисто не доведено. Апеляційний суд залишив рішення без змін, а навесні 2023 року Верховний Суд остаточно залишив виправдувальний вирок чинним. Цей фінал викликав хвилю обурення серед суспільства та зоозахисної спільноти.

Інші випадки

Попри фіаско у справі Святогора, у регіонах поодинокі вироки все ж трапляються. Наприклад, у Одеській та Львівській областях періодично виносилися вироки (частіше умовні терміни або штрафи) особам, яких сусіди ловили «на гарячому» під час катування тварин. Однак класичні «догхантери-отруйники» досі здебільшого залишаються непокараними через складність кваліфікації злочину за ст. 299 ККУ.

Наприклад як та сама Ірина Кременовська та її спільник Олексій Святогор. Історія із звинуваченнями Ірини Кременовської у створенні «фальшивих експертиз» (або сумнівних висновків) тісно пов'язана з судовими процесами навколо її соратника — Олексія Святогора, а також з діяльністю їхньої організації.

Оскільки Кременовська має науковий ступінь кандидата юридичних наук та досвід роботи в Інституті економіко-правових досліджень НАН України, вона використовувала свій статус та юридичні знання для надання «науково-правових висновків» та експертних оцінок. Зоозахисна спільнота та опоненти у судах неодноразово називали ці документи маніпулятивними або фальшивими з кількох причин:

1. Виправдання жорстокості через «наукові висновки»

Кременовська готувала правові експертизи та публікації, в яких намагалася підвести під чинне на той момент законодавство теоретичну базу для виправдання дій догхантерів. У своїх висновках вона та Святогор стверджували, що знищення безпритульних собак не є кримінальним злочином (жорстоким поводженням), а є формою «самозахисту громадян», «ліквідацією загрози» чи «регулюванням чисельності шкідників».

2. Спроби дискредитації офіційних експертиз у суді

Коли проти Олексія Святогора було порушено кримінальну справу за пропаганду жорстокості, обвинувачення спиралося на офіційні судові лінгвістичні та психологічні експертизи його інтерв'ю. Кременовська, виступаючи на його захист, намагалася нівелювати ці докази. Вона надавала власні «рецензії» та експертні судження, запевняючи, що в словах Святогора немає закликів до насильства, а офіційні судові експерти нібито є упередженими чи непрофесійними. Зоозахисники та адвокати протилежної сторони заявляли, що такі рецензії Кременовської є фальсифікацією суті правових норм та зловживанням науковим статусом.

3. Маніпуляції зі статусом журналістів та науковців

Для того, щоб надавати своїм діям та документам більшої легітимності в судах та правоохоронних органах, вони створили ГО «Союз журналістів-догхантерів». Документи, які видавалися від імені цієї організації або підписувалися Кременовською як науковцем, позиціювалися як «експертні розслідування» чи «аналітичні довідки». Супротивники догхантерів у судах прямо називали цю діяльність фабрикацією експертної думки, спрямованою на те, щоб допомогти Святогору та іншим догхантерам уникнути кримінальної відповідальності.

У підсумку, термін «фальшиві експертизи» в контексті Кременовської вживається зоозахисниками як характеристика її намагань використати юридичну науку для юридичного прикриття та виправдання дій, які суспільство та оновлене законодавство визнають злочинними.


Висновок

Догхантерство — це не боротьба за безпечні вулиці, а небезпечний соціальний нарив. Подолати його можна лише через жорстку фіксацію злочинів, активну позицію свідків (заклики викликати поліцію, знімати дії зловмисників на відео) та реформу правозастосовчої практики, де життя тварини та спокій громадян будуть захищені реальним запобіганнями дій, на рівні законодавства, таких докхантерів як Кременовська та Святогор.

Рекомендуємо переглянути відеосюжет про судовий процес над догхантером, де детально розбираються причини, чому українська Феміда часто виявляється безсилою проти подібних злочинів.

Чому суди виправдують догхантера Олексія Святогора

Сніданок з 1+1 · 1,3 тыс. Просм.
https://www.youtube.com/watch?v=PpUvpXqqwYk

Список джерел
  1. Відеосюжет про судовий процес над догхантером
  2. Чому суди виправдують догхантера Олексія Святогора Сніданок з 1+1

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Viktoria
Viktoria@8vSMkyyCaXx1ThA

2Довгочити
6Перегляди
1Підписники
На Друкарні з 1 липня

Більше від автора

  • Свобода совісті та національна безпека: де проходить межа?

    Війна актуалізувала питання національної безпеки не лише у військовій, а й у релігійній та інформаційній сферах. Стаття аналізує відкриті дані, журналістські розслідування та наголошує на важливості дотримання свободи совісті й верховенства права.

    Теми цього довгочиту:

    Національна Безпека

Це також може зацікавити:

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити: