Президент України «змушений був почути кілька гірких правд» від лідерів ЄС на саміті на Кіпрі.
Рішуче просування Володимиром Зеленським ідеї швидкого вступу України до ЄС посилює напруження у відносинах із європейськими столицями в той час, коли Вашингтон обмірковує подальшу підтримку Києва.
Відмова лідерів ЄС пришвидшити вступ України до блоку спричинила розчарування в Києві, а дедалі більш євроскептична риторика адміністрації Зеленського підриває спроби знайти компроміс.
За словами семи учасників нещодавніх переговорів, високопосадовці України під час останніх зустрічей зі своїми європейськими та американськими колегами критикували підхід Європейської комісії до процесу розширення і наполягали на швидших термінах, стверджуючи, що Брюссель так само зацікавлений в Україні як члені блоку, як Київ — у вступі до нього.
«Членство — це не подарунок, — сказав один із посадовців, який побажав залишитися неназваним, розкриваючи зміст приватних переговорів. — Можливо, у Києві є певне нерозуміння цього».
«Вони кажуть: “Ви нам винні”, — сказав другий. — І це аж ніяк не допомагає».
«У нас тут справжня проблема, — сказав третій чиновник. — Зеленський та його оточення ніколи по-справжньому не розуміли, як працює розширення».
На початку цього місяця лідери ЄС дали зелене світло кредиту на 90 млрд євро для Києва, щоб стабілізувати його фінанси та дати змогу закупити більше зброї для оборони від російської агресії. Кредит було розблоковано після поразки на виборах угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана, який гальмував виділення цих коштів.
Хоча угода про кредит і участь Зеленського в саміті на Кіпрі минулого тижня частково знизили напруження, між Києвом і Брюсселем й досі невирішені розбіжності щодо процесу вступу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц цього тижня заявив, що сподівання Києва на швидкий вступ є «нереалістичними», додавши, що ціною будь-якої мирної угоди, яка передбачатиме членство в ЄС, «може стати те, що частина території України більше не перебуватиме під контролем Києва».
Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у червні 2022 року, через чотири місяці після вторгнення Росії. Зеленський висунув вимогу про приєднання до ЄС у 2027 році, але столиці країн ЄС відкинули цю ідею. Вони також відхилили пропозицію Єврокомісії про «зворотне розширення», за якою Київ отримав би формальне членство, а доступ до переваг — поступово, у міру виконання необхідних реформ.
Упродовж останніх тижнів Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, за яким Україна отримає «символічні» переваги та поступовий доступ до механізмів ЄС в обмін на виконання етапів реформ. Офіційні особи зазначили, що це означатиме щонайменше десятирічний період до отримання повноправного членства.
Відповідаючи минулого тижня в Києві на запитання журналістів щодо Коли минулого тижня журналісти в Києві запитали Зеленського про франко-німецьку ініціативу, він закликав ЄС «бути справедливим», зазначивши:
«Україні не потрібне символічне членство в ЄС».
«Україна захищає не лише себе, а й усю Європу. І вона робить це не символічно — люди справді гинуть, — сказав він. — Ми захищаємо її всім, що маємо, всіма своїми силами… Ми захищаємо спільні європейські цінності. Я вважаю, що ми заслуговуємо на повноправне членство в Європейському Союзі».
Двоє українських високопосадовців розповіли FT, що Зеленський дав вказівку своїм дипломатам не розглядати і навіть не обговорювати з урядами ЄС такі пропозиції, а говорити лише про повноправне членство в Євросоюзі.
«Ми навіть не будемо це обговорювати», — сказав один із українських посадовців.
На Кіпрі кілька лідерів ЄС намагалися вгамувати сподівання українського президента, повідомили дві особи, обізнані з ходом переговорів.
«Йому довелося почути кілька жорстких істин, — розповів четвертий посадовець. — Це не буде так легко, як він думає».
Водночас, за словами високопосадовців України, Зеленський і надалі дотримується своєї безкомпромісної позиції. Один із них зазначив, що в Києві вважають: з часом ЄС стане більш реалістичним і наблизиться до українського бачення.
Кілька дипломатів ЄС заявили, що розуміють тиск, під яким Зеленський перебуває після чотирьох років війни, і співчувають його розчаруванню.
Водночас вони наголошують, що процес розширення має ґрунтуватися на виконанні критеріїв, і звертають увагу на те, що після припинення прямої військової та фінансової підтримки США та на тлі фактичного глухого кута в мирному процесі саме ЄС нині є найважливішим партнером України.
«Ми — єдині друзі, які в нього залишилися, тож йому, можливо, варто бути стриманішим у своїх висловлюваннях», — сказав четвертий посадовець.
Євродипломати й офіційні особи заявили, що реформи в країні сповільнилися, особливо в критично важливій сфері верховенства права та антикорупційних заходів. Вони також вказали на пропущені протягом минулого року строки ухвалення законодавства, яке дало б Києву ширший доступ до ринків ЄС у сфері енергетики та промислових товарів.
Київ також чинить опір вимозі Брюсселя підвищити податки для бізнесу як умову для отримання частини кредиту на 90 млрд євро, стверджуючи, що це стане додатковим тягарем для економіки, виснаженої витратами війни.
«Темпи внутрішніх реформ сповільнилися», — сказав другий співрозмовник.
«Це погано, і всі це знають».
Джерело — FT
