Що слухали в Європі 17-23 лютого
Щодня і щоночі у світі пишеться маса цікавої музики, яка майже ніколи не потрапляє в ефіри поза межами своїх країн. Нерідко там трапляються абсолютно хітові речі, талановито й мистецьки зроблені. Кожного тижня будемо відбирати по 10 таких оригінальних новинок у наш плейлист, мандруючи чартами Європи та її околиць.
Португалія. Щось таке пташине є в образі Edmundo Inácio. Ото він никає, як підбитий птах, між пральнею, кухнею і пивницею з єдиним бажанням: подивись на мене. Це перетворюється в нав’язливу ідею й супроводжується пернатими галюцинаціями. Бо як інакше сприймати гостину, де ти єдиний із людей сиротливо сидиш за столом, а довкола гелгочуть гуси і лускають свою вегетаріанську кукурудзу.
Угорщина. Якийсь божевільний коктейль наколотили у спільному музичному шейкері L.L. Junior x Azahriah. З нагоди дня святого Валентина вони частують свої фанів запальною сумішшю іспанського-ромського-угорського контенту. А ще кілька крапель госпелу. І ледь відчутна нотка року. Якби воно все раптом стало алкоголем, то одна така доза звалила б з ніг навіть Майка Тайсона. І Zha maj dur, мій друже. На ромській воно означає щось на кшталт «Прости, прощай!». Але не точно.
Франція. Прогулянка під Ейфелевою вежею… Багет на березі Сени… Канкан у «Мулен-Руж… Ні, цього нема. А що там ще є з французьких трафаретів. Zaz (Ізабель Жофруа) готова усіх їх втиснути у свій паризький вальс. Бо Zaz це про традиційний, можна сказати, навіть еталонний французький шансон. Після Едіт Піаф, Мірей Матьє, Патрісії Касс (авжеж, Касс ще жива), саме їй випала карта (карма?) берегині жанру. Ізабель старається, як може. У 2025 році планує уже шостий альбом плюс тривалий концертний тур по батьківщині.
Фінляндія. Гулянку на гробах влаштували патлаті хулігани з Korpiklaani. Вони таке полюбляють. За офіційною версією, ця пісня наснилася ударникові гурту Самулі Міконену. Як ото таблиця хімічних елементів Менделєєву. А вже далі з товаришами вони довели сон до пуття. Пісня звучить як нативна реклама ритуальних служб. «Відвідайте цвинтар, щоб побачити кінець подорожі...Відвідайте цвинтар, щоб на морозі посіяти кістки в лоні землі», – припрошують Korpiklaani.
Італія. Автором нового італійського гімну стає найпопулярніший діджей країни Gabry Ponte. Його Tutta L'Italia зібрала понад 1 мільйон трансляцій на Spotify ще до того, як під неї встигли зробити кліп. Чесно кажучи, він вийшов доволі простеньким. Можна навіть сказати бляклим, порівняно з вірусністю пісні. Бо справляє враження, що Італія складається з дуже простих інгредієнтів: трохи томатів, трохи базиліку, багато електронного біту, багато танців – ось і все, можна смакувати.
Болгарія. Яких тільки пасажирів не зустрінеш, коли таксуєш вечірнім містом. Навіть своє кохання. Головне – зрозуміти, що це власне воно. Стефан Вълдобрев розповідає про два паперові кораблики, які колись зробив у дитинстві. Уппс! – їх забрала крижана вода. Підтекст: дорослі часто повторюють дитячі помилки. Вълдобрев – один з найвідоміших болгарських артистів. До того ж багатоверстатник. За що не береться, усе вдається. Напевне, прізвище фартове. Він починав, як співак. Далі став одним із найвідоміших болгарських акторів та режисерів. А років вісім тому відбулося його велике повернення на музичну сцену. Триває й досі.
Польща. Подивилися кліп? Ось так може виглядати звільнення з ненависної роботи за згодою сторін. Але мислимо ширше. У цьому дуеті kuban і mrozu сходяться на думці: якщо нинішній триб життя тебе гнітить і депресує, нахіба терпіти. Змінюй щось. Завжди є час. Поки не випав дощ. Навіть якщо цей розрив буде болісним. Навіть якщо попереду крок у невідомість. Вона може бути прикрою. Або світлою. Не спробуєш – не дізнаєшся.
Домінікана. Початково бачатою у Домініканській республіці називалася вечірка з музикою (зазвичай у когось на подвір’ї чи на пляжі), куди сходилася повеселитися переважно біднота. Але нині це окремий музичний стиль, а Natti Natasha – його сучасна головна зірка. Бачату ще називають «музикою гіркоти», бо вона радше про нещасливу любов попри свою внутрішню еротичність та енергійність. І ця пісня Наташі не виняток. Це прощання з колишнім, котрий встиг добряче допекти, бо услід жінка сипле йому смертні прокльони. «Нехай вода у твоєму фонтані буде отруєна, нехай люди тебе ненавидять, нехай твоє життя розірветься на маленькі шматочки». І так 3 хвилини.
Німеччина. У новому синглі Das Leben Der Anderen (Усі, крім мене) Askeroth, соліст гурту Nachtblut буквально задихається криками від самотності. Аж трохи лячно за його здоров’я. «Згадайте, як ви востаннє гортали соціальні мережі? Від однієї ідеально підібраної фотографії з відпустки до іншої. У всіх бездоганні обличчя, почищені фільтрами, які спотворюють наші стандарти краси. І, здається, усі вони живуть безтурботним і повним вражень життям. Тільки не я. Було таке? Тоді ця пісня для вас», –анонсують свою роботу Nachtblut. А, може, просто повидаляти до біса всі свої акаунти.
Сербія. П’ятниця, 13-те. Боже, яке щастя! Вселенська радість просто-таки струменить з нового кліпу Škofja Loka. Дівчата наскрізь позитивні, як цукрова вата. Забобони, зрозуміло, – це відстій. І 13-те число нічим не гірше, від 12-го чи 14-го. Але все одно незрозуміло, чого так тішитися. Незрозуміло так само, чому заснований у Бєлграді дует назвав себе на честь середньовічного словенського містечка. Хіба, може, саме там вони зловили свій життєрадісний дзен.
