У точці тертя. Роль команд-сержант-майора в сучасній армії

Підполковник Бернард Р. Гарднер, армія США Майор Андре К. Алеонг, армія США, Команд-сержант-майор Вільям Х. Блек, армія США

31 серпня 2005 року розпочався без особливих подій. Проте так починалися більшість днів, особливо перед початком бойових дій в конфлікті, який зрештою отримав назву "Операція "Іракська свобода". Солдати 1-го батальйону 24-го піхотного полку 25-ї піхотної дивізії не сприймали відносно спокійний ранок як належне. За лічені секунди підполковник Майкл Курілла разом зі своїми солдатами опинився в бою з рішуче налаштованим ворогом. Курілла отримав поранення, відкриваючи вогонь у відповідь. Коли він боровся за своє життя, його старший радник, команд-сержант-майор (CSM, головний сержант батальйону/бригади, прим. ред.) Роберт Проссер (Robert Prosser), разом з іншими командирами поспішив йому на допомогу і очолив атаку, щоб відповісти супротивнику в бою. Він домігся вогневої переваги завдяки рішучим діям. Проссер уособлює наступні покоління старших сержантів (NCO), які служили в якості CSM і інтуїтивно усвідомлювали своє місце в підрозділі. Він, як і інші до нього, знав, де він повинен проявляти вплив від імені свого командира. Його дії демонстрували особистість, характер і розсудливість, які очікуються від командира підрозділу, але інтуїція і рішучість, які продемонстрував Проссер, не закріплені в доктрині. Ця стаття намагається використати особливості дій Проссера для прояснення ролі CSM на користь безпосереднього і тактичного керівництва. Короткий огляд історії та армійської доктрини вказує на декілька важливих ключових сфер, які потребують або подальшого пояснення, або кодифікації: ролі та обов'язки в рамках основних компетенцій, роль CSM  як частини командної групи, а також роль CSM в гарнізоні і в бою.

Історія команд-сержант-майора

Посада CSM була офіційно введена в структуру звань армії США лише в липні 1967 року під керівництвом генерала Гарольда К. Джонсона, начальника штабу сухопутних військ. Джонсон запропонував армії розробити Програму командних сержантських звань, яка "створила невелику групу обраних сержантів-майорів для призначення в усі основні командування армії.” До цього періоду лідери мали нечітке розуміння ролі старшого сержантського складу (SGM). Звання старшого сержантського складу (рівень E-9) існувало, але командири, які служили в цьому званні, не виконували функції старшого радника командира по роботі з особовим складом. Замість цього, більшість командирів призначали лише одного E-9 в батальйоні на посаду старшого солдата рядового складу, і кожна штабна секція мала по одному E-9 в ешелоні. Солдати та командири були спантеличені. Пізніше командири стверджували, що роль SGM втратила престиж. Програма команд-сержантів-майорів була потрібна для офіційного запровадження звання команд-сержант-майора і міцно закріпила за ним статус старшого сержантського складу як старшого військовослужбовця в команді, від батальйону. Від самого початку роль CSM наштовхнулася на опозицію. Командири заявляли, що така посада створить можливості для солдатів-строковиків порушувати їхні накази. Лідери були стурбовані тим, що CSM  "узурпують повноваження в ланцюгу командування ". Проте, вище керівництво залишалося прихильним до програми і бачило необхідність для армії закріпити вищі посади для військовослужбовців строкової служби. Лідери особливо наголошували на нагальності посади CSM, коли Сполучені Штати почали розширювати свою участь у В'єтнамі. У 1967 році армія США вперше кодифікувала роль CSM в доктрині, опублікувавши армійський статут (AR) 600-20 "Політика і процедури армійського командування". В опублікованому документі сержант-майор армії визначався як "старший радник і консультант начальника штабу армії з питань, що стосуються військовослужбовців строкової служби та їх вирішення". Після війни у В'єтнамі вище керівництво ще раз переглянуло роль CSM. Генерал Вільям Депуї використав новостворене Командування підготовки та доктрини для запуску серії робочих груп з офіцерами й сержантами для визначення ролі CSM. Він вважає, що роль CSM має розширитись і вийти за межі коли людина "тиняється десь там спостерігає за тим, що відбувається з солдатами, і розповідає про це старшому; це дуже обмежений погляд на те, що повинен робити старшина". Його зусилля призвели до розробки Польового статуту (ПМ) 22-600-20, "Посібник для сержантського складу сухопутних військ", у березні 1980 року, який надав значення каналу підтримки NCO і офіційно надав CSM повноваження над NCO. Після публікації, FM 22-600-20 спричинив низку публікацій в яких ще більше роз'яснювалась роль CSM, а саме Навчальний циркуляр (ТЦ) 22-6  "Армія. Посібник для сержантського складу.”

Роль команд-сержант-майора в сучасній доктрині армії США та необхідні напрями покращення

Багато обов'язків сучасних CSM  наразі визначені в ТК 7-22.7, Посібнику для сержантського складу. А побіжний погляд на доктрину вказує на шість основних компетенцій, які вимагаються від CSM /SGM: готовність, лідерство, управління підготовкою, комунікації, оперативна діяльність і управління програмами. У ТК 7-22.7 викладено усі уроки, які отримала армія США з часу запровадження звання CSM. Проте, доктрина все ще залишає певну невизначеність щодо ролі CSM в командній ланці в бою і в гарнізоні. 

Боєготовність. ТК 7-22.7 визначив, що CSM відповідає за встановлення стандартів підготовки та оцінює ефективність боєготовності в усьому з'єднанні. Роль CSM у підготовці передбачає нагляд за звітністю про підготовку і сертифікацією в рамках таких заходів, як звітування про стан підрозділу, іспити на отримання значка досвідченого піхотинця і значка досвідченого солдата. Проте доктрина має деякі недоліки, що стосуються того, як і коли CSM може поширювати свій вплив на підготовку особового складу підрозділу, виявлення недоліків в оцінці бойової готовності командирів, а також перевірку підготовки. Деякі критики стверджують, що вищезгадані сфери підпадають під компетенції командира. Проте уроки, отримані з 1967 року до сьогодні продовжують демонструвати, що CSM повинен мати вплив у цих сферах. Після війни у В'єтнамі В'єтнаму армія США розширила вплив CSM  на доктрину. Вище керівництво визнало, що CSM  пропонує багаторічний досвід і глибоко розуміє тонкощі, пов'язані з підготовкою військовослужбовців до бойових дій. На додаток, через неоднозначність в ТК 7-22.7, більшість CSM визначають ступінь своєї відповідальності за готовність шляхом діалогу зі своїми командирами. Необхідне розширення доктрини, яке б чітко окреслювало сферу впливу CSM на боєготовність. Нарешті, в ТК 7-22.7 коротко згадуються завдання з боєготовності, які CSM виконує в гарнізоні, але в ньому чітко не зазначено, які саме завдання CSM виконує в гарнізоні. Зокрема, CSM  несе відповідальність і забезпечує кодифікацію та прийняття систем, які допомагають організації та командуванню в забезпечення індивідуальної медичної готовності, індивідуальної підготовки готовності та адміністративних дій, таких як нагородження та оцінювання. 

Лідерство. ТК 7-22.7 пропонує гідну розповідь про роль CSM у керівництві. Проте, можна було б детальніше зупинитися на ролі, яку CSM надають як ментори офіцерів. ТК 7-22.7 майже повністю обмежує роль CSM у керівництві лише сержантським складом. Командир в кінцевому підсумку оцінює і підтверджує кваліфікацію офіцерів, але сержантський склад все одно відіграє вирішальну роль у розвитку офіцерів. Майже кожен курс професійної військової освіти (PME) для офіцерів початкового рівня (наприклад, Школа кандидатів на посаду офіцера, Базовий курс офіцерського лідерства і Вест-Пойнт) має сержантський склад, який навчає молодших офіцерів коли вони опановують своє ремесло. Крім того, сержантський склад готував офіцерів ще з часів заснування Військової академії США у 1802 році. Командири часто забувають, що саме сержантський склад навчали офіцерів орієнтації на місцевості, верховій їзді та стрільбі. Оскільки ми продовжуємо готувати армію до широкомасштабних бойових дій, ми повинні розглянути роль CSM в підготовці офіцерів. 

Управління підготовкою. ТК 7-22.7 трохи більш детально описує управління підготовкою порівняно з іншими пунктами, що стосуються ролі CSM. У розділі ТС 7-22.7 зазначено, що CSM  може проводити аналіз після проведення заходів (AAR) та перевіряти, що підготовка зафіксована в системах обліку. Однак одній сфері бракує особливої уваги. У ТК 7-22.7 зазначено що CSM  може впроваджувати восьмиступеневу модель підготовки, але до якої міри CSM може це зробити? Чи може CSM особисто призначати вишкіл для підрозділу? Насправді повноваження CSM залишаються обмеженими індивідуальною підготовкою солдатів, і командири часто беруть на себе відповідальність за сертифікацію та валідацію колективної підготовки. В якості альтернативи, ТК 7-22.7 може розширити роль CSM, надавши їм повноваження забезпечувати дотримання стандартів, гарантувати, що підлеглі керівники компетентно використовують восьми крокову модель підготовки, а також надавати рекомендації щодо проведення колективної підготовки на основі власного досвіду. Крім того, CSM  допомагає командиру, надаючи оцінку в режимі реального часу під час сертифікації на рівні взводу або вище. У FM 7-0 "Підготовка" надаються загальні вказівки щодо того, що командир відповідає за всі аспекти підготовки, а старший сержантський склад відповідає за навчання і підготовку підлеглих командирів; що підготовка проводиться за стандартом, а не за часом; що завдання повторюються до досягнення стандарту. Однак, у цьому документі не визначені конкретні обов'язки сержантського складу під час восьмиступеневої моделі підготовки.

ТК 7-22.7 може бути розширена для подальшого роз'яснення обов'язків CSM, які вони поділяють з командиром під час восьмикрокової моделі підготовки. Як старший інструктор на рівні батальйону, роль CSM у восьмикроковій моделі підготовки починається після того, як командир виконує кроки з 1 по 4. Старший сержантський склад підрозділу під наглядом CSM виконує решту кроків восьмикрокової моделі підготовки. Деякі з цих важливих кроків включають перепідготовку і надання критичних зауважень і рекомендацій щодо проведення командиром AAR підрозділу. Крім того, доктрина CSM і майбутні публікації можуть надати більше пояснень щодо того, як CSM здійснюють нагляд за навчанням командирів і забезпечують відповідність програм навчання пріоритетам командира і восьмиступеневій моделі підготовки.

Комунікації. Доктрина кодифікує ролі, в яких CSM допомагає командувачу здійснювати оперативний процес, забезпечуючи наявність загальної оперативної картини або плану PACE(первинний план, альтернативний план, план на випадок непередбачуваних і надзвичайних ситуацій). Проте більшість з цих завдань перетинаються з ролями, які зазвичай виконує SGM. Необхідно більш чітко розмежувати обов'язки між оперативною групою та CSM. Комунікації можна розглядати як одну з найважливіших ключових компетенцій їхньої ролі, проте в сучасній доктрині вона дуже погано визначена.

Операції. У тексті ТК 7-22.7 обговорюються операції, але він не повністю описує, яку роль відіграє CSM  в процесі операцій. У публікації згадується, що CSM повинен розуміти оперативну ситуацію, підтримувати пріоритети командира. Основне питання полягає в тому, як саме CSM безпосередньо забезпечує процес проведення операції. FM 3-0 "Операції" описує оперативний процес, який складається з трьох компонентів: планування, підготовка і виконання, з оцінкою, що проводиться на кожній фазі. У цій сфері доктрина визначає діяльність командувача як розуміння оперативної ситуації, бачення кінцевого результату, керівництво і лідерство, та оцінювання. Штаби виконують деякі функції, які забезпечують виконання розпоряджень командира, такі як видання письмових наказів, що дозволяють командиру доносити та пояснювати свою кінцеву мету. CSM може слугувати важливою компонентою, яка б об'єднала сержантський склад у штабі, щоб допомогти досягти мети командира в процесі проведення операцій. Мало того, в бою CSM може надати неоціненну інформацію щодо управління загальною оперативною картиною, що дозволить командиру зрозуміти оперативну ситуацію.

Управління програмами. Коли ТК 7-22.7 говорить про управління програмами, вона наводить кілька прикладів, які функції CSM може виконувати в гарнізоні. CSM може підтримувати командирські програми (наприклад, "Лідер профілактики підрозділу", "Армійська програма аналізу нафтопродуктів", "Утримання"). Крім того, CSM може очолювати програми управління талантами. Однак, роль CSM в гарнізоні вимагає більшої ясності в доктрині або PME. Наприклад, твердження, в якому було б чітко зазначено, що CSM, озброєний власним досвідом, відіграє життєво важливу роль в управлінні критично важливими програмами, такими як “командирська посада” (старший навідник, координатор реагування на сексуальне насильство в підрозділі тощо), значно допоміг би майбутнім CSM, коли вони візьмуть на себе цю відповідальність.

Якою є поточна роль командного сержантського складу?

ТК 7-22.7 мав приголомшливий успіх, але йому бракує ясності в кількох сферах, які наштовхують на паралелі з амбіціями 1960-х років. Знову ж таки, виникла тривала дискусія щодо ролі CSM  і того, яку свободу дій повинен мати CSM. Ми вважаємо, що в армії продовжують існувати два наративи щодо нечіткої ролі CSM. По-перше, відсутність чітко визначених ролей і обов'язків навмисно залишається невизначеною, щоб командир міг використовувати CSM так, як він вважає за потрібне, не бувши пов'язаним доктриною або нормативними документами. По-друге, роль навмисно залишена невизначеною, оскільки армія США зазвичай вважає, що командири батальйонів і бригад мають достатню підготовку і досвід, щоб розуміти ролі та обов'язки на своєму рівні. Іншими словами, на той час, коли офіцери досягають польових звань, а сержантський склад закінчує Академію сержантського складу, їхній досвід, підготовка та освіта до цього моменту надають команді всі необхідні інструменти для чіткого визначення своїх ролей та обов'язків.

Однак наш нинішній досвід служби в батальйонній командній групі демонструє, що обидва наративи є неточними. Професійний досвід, підготовка і PME самі по собі не підготували нас до негайного виконання ролі командира батальйону. Після майже цілого року командування батальйоном продовжує виникати багато випадків, коли нам потрібно визначити роль CSM, як в гарнізоні, так і в бою. Командири визнають, що командир несе левову частку відповідальності в їхньому підрозділі. Проте переважання повноважень, делегованих командиру, не повинно применшувати важливість ролі, яку відіграє в підрозділі CSM. Історія продемонструвала, що CSM може в кінцевому підсумку стати причиною успіху або провалу команди командира. За відсутності ясності в доктрині, більшість CSM досягли успіху завдяки вродженому розумінню того, де вони повинні знаходитись в точці тертя. Проте термін "точка тертя" є нематеріальним поняттям. Доктрина має спростити це поняття і забезпечити стандарти для майбутніх CSM.

Коротко кажучи, доктрина має розширюватися в тандемі з PME для подальшого пояснення наступних ролей, які має відігравати CSM  в майбутньому (CSM  як частина командної групи і CSM  в бою).

Що таке командна група?

Командири батальйону або бригади та їхні колеги з CSM  мають інші відносини підпорядкування, ніж командири рот та їхні перші сержанти. І командир, і CSM є визнаними експертами у своїй справі - вони успішно служать на сертифікованих посадах сержантського та офіцерського складу, які є ключовими для підвищення кваліфікації в батальйоні або бригаді. Нинішній начальник штабу Сухопутних військ стверджує, що командири батальйонів є, можливо, найбільш послідовними лідерами в армії. Їхній досвід, посада і вплив дають їм надзвичайну можливість формувати майбутню службу солдатів, яких вони очолюють. Вони навчають і розвивають молодих солдатів, сержантів і офіцерів, не залучених до виконання завдань, і мають більший вплив на їхні рішення продовжувати службу (чи ні), ніж будь-які інші керівники. Разом команда батальйону визначає, чи зможе їхній підрозділ досягти успіху в бою, маючи при цьому найбільший вплив на всю армію. Така оцінка підкреслює важливість посад командира і CSM, а отже, їхній авторитет і вплив повинні відповідати їй. Зокрема, CSM не має формальних командних повноважень, але, як випливає з назви "команда", CSM діє в гармонії з командиром і має повноваження як продовження командування. Командир може і повинен використовувати CSM як продовження командування в тих сферах, де він або вона має повноваження для забезпечення успіху місії. Як старший сержант батальйону або бригади, CSM забезпечує виконання стандартів політики щодо діяльності, підготовки, зовнішнього вигляду та поведінки підрозділу. CSM є головним радником командира, який надає поради та рекомендації з усіх аспектів діяльності підрозділу. CSM також мають унікальну функцію, оскільки вони поділяють відповідальність за ефективне використання наявних ресурсів для планування застосування, організації, керівництва, координації та контролю над військовими підрозділами для виконання завдань за призначенням.

Крім того, армія США очікує, що командири командних груп будуть виходити за рамки формальних повноважень, слугуючи прикладом і зразком для наслідування. Ми стверджуємо, що CSM  має право суперечити командиру батальйону, бригади або іншому офіцеру частини за наявності незаконного, аморального, неетичного або небезпечного наказу. Але якщо це виходить за рамки цього, то CSM починає узурпувати повноваження свого командира або підлеглого йому підрозділу. Однак, існує контраргумент, коли командир може надати повноваження CSM в конкретних випадках (наприклад, управління евакуацією поранених або операціями із заміни особового складу), коли CSM має широку свободу дій і повноваження приймати рішення, які впливають на всю організацію. Крім того, з'являється сіра зона повноважень, коли CSM ідентифікує військовослужбовця або офіцера, що порушує політику або правила. Можна стверджувати, що CSM уповноважений вносити корективи на місці. Однак, що відбувається, коли, гіпотетично, підлеглий командир віддає наказ, який суперечить встановленій політиці? Чи має CSM повноваження сказати командиру "ні", що він не може продовжувати діяти всупереч політиці, чи він повинен передати підлеглого командира вищому за рангом командиру, щоб той прийняв рішення? Можливо, саме тут мудрість, досвід і самосвідомість можуть зіграти роль у тому, як CSM впорається з ситуацією. Можливо, вирішити проблему можна за допомогою інтенсивного навчання та наставництва, але не всі випадки однакові. Мало того, командир може використовувати CSM  в різних визначених точках "тертя" під час операцій, за умови, що делеговані накази та наміри є зрозумілими. Всі ці моменти підкреслюють важливість правильного визначення чітких ролей і обов'язків та покращення динаміки команди командира.

Глава 9 "Лідерство на організаційному та стратегічному рівнях" у публікації G-22 "Армійська доктрина: лідерство та професія" є чудовою відправною точкою для розуміння та розвитку динаміки командної групи. Крім того, чіткі ролі та обов'язки дозволяють командній групі функціонувати більш ефективно. ТК 7-22.7, а також бачення та пріоритети командира слугують корисним керівництвом для визначення цих ролей. Якщо піти ще далі, то початкове консультування ключових посадових осіб, таких як "перша п'ятірка" (командир, CSM, оперативний офіцер, виконавчий офіцер та оперативний SGM) на рівні батальйону, допомагає командиру та CSM визначити цілісну картину всієї діяльності в підрозділі.Згідно з Драгунським статутом (див. таблицю), загальним завданням CSM  є "стандарти та дисципліна", тоді як оперативний SGM зосереджується на "передбачуваності". Інші сфери включають розвиток лідерських якостей, ключові взаємозв'язки та конкретні сфери відповідальності. Хоча це і не універсально, але це намагання узгодити завдання відповідно до сильних сторін як CSM, так і оперативного SGM. Чітко визначені ролі та обов'язки уможливлюють виконання місії та сприяють децентралізованому виконанню завдань у набагато ефективніший спосіб. З набуттям досвіду члени команди набувають довіри один до одного. Між ними має відбуватися постійний, відвертий діалог, в якому переглядаються їхні ролі та в якому кожен має врівноважувати сильні і слабкі сторони один одного. Це вимагає певного рівня смирення, самосвідомості, відвертості й діалогу - часто за зачиненими дверима. Це особливо корисно в умовах гарнізону, де підрозділ може мати безліч конкуруючих між собою потреб, які вимагають ефективного та дієвого розподілу обов'язків для забезпечення нагляду з боку керівництва. CSM також відіграє життєво важливу роль у наставництві та розвитку сержантського складу, офіцерів та персоналу підрозділу. CSM відіграє важливу роль в управлінні процесом розвитку сержантського складу та його стимулюванні, але в рівній мірі відіграє важливу роль у розвитку молодих офіцерів у складі командування. CSM зрештою відповідає за розвиток молодих офіцерів, допомагає молодим офіцерам зрозуміти свої ролі та обов'язки, а також навчає їх, як взаємодіяти з сержантами та старшинами взводів. Ми підкреслюємо важливість комунікаційних здібностей CSM як для внутрішнього, так і для зовнішнього аудиту. Як зазначають генерал-лейтенант Джеймс Дубік і полковник Девід Ходне, CSM і командир відіграють життєво важливу роль у перекладі стратегічних і оперативних повідомлень на тактичний рівень.  Водночас формулювання і переклад тактичних питань, проблем, занепокоєнь, рекомендацій або навіть успіхів на оперативний і стратегічний рівні є життєво важливим. Так само, комунікативні навички та навички міжособистісного спілкування, набуті протягом кар'єри, допомагають CSM у спілкуванні з зацікавленими сторонами щодо ресурсів, служб підтримки армії й постановки завдань, що, своєю чергою, сприяє об'єднанню і вдосконаленню підрозділу. Крім того, CSM відіграє важливу роль у вирішенні проблем набору й утримання особового складу на тактичному і стратегічному рівнях. Зважаючи на поточні проблеми з набором особового складу, зусилля з утримання особового складу на рівні батальйонів і рот набувають все більшого пріоритету. Хоча AR G01-280, Програма утримання особового складу Збройних сил, визначає утримання як командно-штабну діяльність,у положенні містяться вузькі вказівки щодо ролі командира та CSM у просуванні успішної програми. Підкреслюючи важливість цієї місії, сержантський склад батальйону з питань утримання військовослужбовців перебуває під безпосереднім керівництвом CSM. Як команда, командир і CSM мають рівну частку в просуванні місії утримання, прищепленні здорової культури підрозділу і підкресленні участі командирів у збереженні талантів армії. CSM також відіграють вирішальну роль в управлінні талантами солдатів і сержантського складу. CSM безпосередньо впливає на управління талантами, балансуючи між вимогами армії та потребами підрозділів і сприяючи тому, щоб найкращі таланти відповідали як потребам підрозділів, так і цілям армії. CSM  потребують стратегічного розуміння цього питання балансування і повинні бути достатньо проникливими, щоб ефективно донести стратегічні цілі комплектування до тактичного рівня. CSM також визнають, що в деяких випадках рішення щодо утримання та управління талантами можуть призвести до кадрових витрат у підрозділі для досягнення цілей Сухопутних військ та/або окремої особи. Нарешті, CSM  повинні також підтримувати і підвищувати премії за утримання особового складу та/або ініціативи з рекрутингу, такі як остання ініціатива Сухопутних військ - Програма перенаправлення військовослужбовців.

Таким чином, їхній вибір на посаду CSM не є випадковим; для цього потрібен лідер, який має компетентність і присутність духу, щоб утримувати таланти й досягати цілей утримання особового складу армії.  CSM також відіграють важливу роль у забезпеченні належного порядку та дисципліни в підрозділі. З одного боку, вони забезпечують дотримання стандартів поведінки, носіння уніформи та стандартних операційних процедур, з якими більшість знайома. З іншого боку, вони допомагають впроваджувати нові політики та забезпечувати справедливе і рівне ставлення до адміністративних питань в підрозділі. З огляду на досвід, CSM  мають унікальний погляд на всі питання, що стосуються солдатів, і консультують командирів щодо конкретних обставин, пов'язаних з солдатами та адміністративними/юридичними порушеннями. CSM  консультує командира щодо прецедентів, які виникли у зв'язку з правовими питаннями в батальйоні, і радить командиру щодо рішень, як і можуть продемонструвати несправедливе ставлення або іншим чином свідчити про фаворитизм. Коли командир стикається з випадками, коли йому або їй необхідно забезпечити виконання рішень щодо персоналу, CSM може допомогти командуванню в забезпеченні цього процесу шляхом забезпечення дотримання та ефективності в кадровій та юридичній системах. CSM також відіграють важливу роль у забезпеченні зв'язку між штатним суддею-адвокатом та юридичними фахівцями підрозділів у підпорядкованих командуваннях і частинах і може порадити командиру звернутися за юридичною консультацією перед будь-якими адміністративними діями. Командні групи бригадного та батальйонного рівнів мають високий ступінь посадового та особистого впливу. Позиція в командній групі дає посадовий вплив, а особистий походить від довіри, поваги та захоплення підлеглих лідером, а також від харизми лідера. І командир, і CSM повинні командувати з певною мірою гуманності та самосвідомості, щоб розуміти цей вплив. Крім того, вони повинні спостерігати один за одним, а також за підлеглими командирами, щоб переконатися, що всі використовують свою владу ефективно і з метою позитивного впливу. Це досягається через особистий приклад, ставлення до інших так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами, самоусвідомлення і смирення. З великою владою приходить відповідальність за відповідне управління нею. І навпаки, використання влади заради особистої вигоди підриває посадовий та особистий вплив і є загрозою для порядку та дисципліни або, що ще гірше, компрометує авторитет командира. Серед поширених прикладів - неналежні стосунки (або їхнє сприйняття) та зловживання державними ресурсами (наприклад, фінансами, персоналом, транспортними засобами). CSM на рівні батальйону і бригади не є уповноваженими особистими помічниками і не повинні вимагати від підлеглих надання послуг, таких як виконання особистих доручень або оплата подарунків, їжі чи бензину. Мало того, посадова влада може стати п'янкою до такої міри, що лідер може стати настільки самозакоханим, що вважатиме, ніби правила просто не стосуються його. Інший, менш екстремальний, але більш поширений приклад, коли CSM ненавмисно узурпує повноваження командира, створюючи окремий "канал передачі завдань сержантського складу", який відокремлений від процесу операції без відома командира. Це підриває авторитет командира і його пріоритети, а також погіршує загальне розуміння в організації. Командир батальйону Вейн Валенмайєр (Wayne Wahlenmeier) ілюструє цей момент: "Командир батальйону може підняти слухавку або надіслати електронного листа, який може змінити фокус, зусилля і життя всіх моїх десантників та їхніх родин. Але батальйон має певний менталітет та інерцію, які дуже важко змінити за одну копійку. Кожного разу, коли вносяться зміни з коротким повідомленням або без попередження, збільшується ймовірність невиконання завдань, помилок і може призвести до того, що ваш персонал і командири будуть працювати в режимі кризового управління". Більше того додає командир підрозділу Крістофер Кері: "CSM підрозділу схожий на тиранозавра рекса - прогулюючись територією частини, CSM підрозділу зустрічає солдатів і сержантів, і вони негайно реагують на його вказівки чи зауваження, часто коштом того завдання, яке вони вже виконують. Однак у тиранозавра також є гігантський незграбний хвіст, який може знищити все, що за ним стоїть". Це пояснюється владою CSM, оскільки їхні рішення часто мають значну вагу. Якщо вони не стежитимуть за хвостом, то можуть не усвідомлювати наслідків своїх рішень, часто на шкоду вже встановленим пріоритетам чи настановам командира. Як продовження командування, існують певні сфери, де можуть виникнути зловживання владою, званням або посадою. CSM може продемонструвати незаконний вплив командування (USI) і повинен усвідомлювати ризик, пов'язаний з цим. Загалом, USI - це неналежне використання, або сприйняття використання вищим начальством повноважень для втручання у військовий процес, несудових покарань або несприятливих рішень. Наприклад, використання погроз несудового покарання для примусу до виконання та/або зміни поведінки; командир може накладати несудові покарання одноосібно, і це не повинно використовуватися як погроза або примус для забезпечення виконання або зміни поведінки окремої особи або організації. Бувши частиною команди командира, CSM повинні чітко розуміти свої ролі та обов'язки при наданні рекомендацій командиру, а також під час інструктажу або наставництва щодо законних або несприятливих дій. CSM  відіграють життєво важливу роль у навчанні та наставництві як командирів, так і підлеглих командних груп. Проте, наставництво та інструктаж мають бути узгоджені зі штатним юрисконсультом суддівського корпусу. CSM може рекомендувати командиру рішення, але повинен переконатися, що командир має остаточне право приймати рішення, і що це рішення є послідовним і справедливим.

CSM на полі бою

Останнім пунктом в динаміці командної команди є те, де командир і CSM  розміщують себе на плацу, на вишколі або серед членів підрозділів під час гарнізонних щоденних заходів. Командна група повинна бути згуртованою і бути образом єдиної команди, ілюструючи цінності, дисципліну, стандарти, цілі та бачення підрозділу. Однак, це не обов'язково означає, що командна група повинна постійно спостерігати за навчанням, операціями або гарнізонним життям. Спираючись на свій "експертний" авторитет і багатий досвід у порівнянні з рештою підрозділу, командир і CSM повинні мати довіру один до одного, щоб мати можливість діяти незалежно під час спостереження за солдатами свого підрозділу. Поширені наративи проти цієї концепції припускають, що командир і CSM можуть виглядати не єдиним цілим, коли між ними виникають проблеми, або, що ще гірше, коли вони сповідують різні стандарти. Наш досвід свідчить про протилежне. Діючи незалежно, командирська група може краще спостерігати за організацією, виявляти проблеми, розв'язувати їх і висвітлювати, як хороші, так і погані аспекти діяльності. Це може стосуватися фізичної підготовки, роботи автопарку, або коли є кілька подій з високим ризиком або великим висвітленням, в яких вплив командної групи може бути виправданим. Така ж концепція застосовується і в бою, де командиру може знадобитися перебувати у вирішальних точках, в той час, як CSM  може діяти географічно відокремлено на іншій ділянці фронту. Бойові дії не повинні бути єдиним випадком, коли командна група діє окремо; це має бути відпрацьовано і засвоєно в гарнізонному середовищі. Нарешті, робота децентралізовано і незалежно вимагає певного рівня цілеспрямованої синхронізації та ретельного планування, щоб забезпечити наявність точок дотику/щоденної синхронізації для узгодження відгуків, тенденцій і проблем, а також для того, щоб командування могло належним чином формулювати оцінки, ААР і заходи реагування на основі спостережень. Ми рекомендуємо провести додаткові інструктажі на ці теми.

CSM в бою. Командні групи повинні розширити свій аналіз і мислити не лише в часових категоріях, визначаючи, де розмістити CSM в бою. Армійська доктрина і підготовка стверджує, що командир повинен перебувати у вирішальній точці на полі бою, щоб вчасно прийняти рішення для об'єднання зусиль у конкретному місці, в ключовій події або на критичному факторі для отримання помітної переваги. Це не обов'язково означає або передбачає, що CSM також має бути в тому ж місці. Окрім вирішального моменту, на війні завжди існують інші зони тертя або ризику, і CSM можуть застосувати свій досвід, лідерські якості та судження в цих інших точках. Командири повинні визначити ролі та обов'язки для CSM, окресливши, як вони підтримують свій батальйон/бригаду під час операції. FM 3-0 чітко характеризує ведення війни в трьох операціях: наступ, оборона і стабільність. Командні групи можуть визначити, де CSM  воює в бою, розглядаючи його або її роль через призму цих операцій. Для прикладу, ми зосередимось на деяких рекомендаціях для наступу та оборони.

CSM у нападі. На тактичному рівні CSM, керуючись своїм досвідом, може безпосередньо впливати на темп бою на полі бою. Темп існує як основна характеристика наступу і містить "ритм операцій стосовно противника". Це вимагає, щоб командир наділяв CSM повноваженнями для керування у критичні моменти на полі бою. Коротко кажучи, CSM  може діяти на основі дисциплінованої ініціативи та впливати на темп наступу, щоб запобігти ранній кульмінації або розширити можливості для тиску який командир може чинити на ворога. Наприклад, CSM  безпосередньо взаємодіють з підрозділами матеріально-технічного забезпечення, щоб забезпечити прибуття сил і засобів до вирішальної точки у визначений час. CSM також можуть керувати процесом відновлення, коли вони застосовуються в критично важливих вузлах, таких як місця перебування особового складу, пункти збору підрозділів або логістичні пункти. Крім того, CSM можуть добре послужити командиру і підрозділу в перехідні періоди, а також під час реорганізації та консолідації. CSM має підтримувати зв'язки з усіма тиловими службами, щоб зменшити тертя і зробити процеси більш ефективними. Нарешті, командир має у своєму розпорядженні кілька інструментів для того, щоб чітко визначити, де батальйон/бригада має зосередити свої зусилля для досягнення бажаного темпу. По-перше, командир може окреслити своє бачення темпу в рамках замислу. По-друге, за допомогою матриці підтримки прийняття рішень командир може визначити, де імпульс/темп є недостатнім. командир може визначити, де він або вона потрібні на полі бою, часто в зонах високого напруження або у вирішальній точці. Однак, командир повинен вирішити використовувати CSM  в інших зонах тертя, визначених у матриці підтримки прийняття рішень, або там, де є ризик зниження темпу. У деяких випадках це можуть бути зони контакту з противником, де досвід і судження CSM  можуть виявитися життєво важливими для надання допомоги підлеглим командирам або молодшим командирам під час ізольованих боїв на полі бою.

CSM в обороні. Роль CSM  в обороні має багато спільного з варіантами, згаданими в попередньому параграфі. По-перше, задум командира і інструмент підтримки прийняття рішень надають командиру можливість чітко визначити, де саме в обороні має діяти CSM. По-друге, CSM можуть діяти з позиції переваги і впливати на своєчасне прибуття бойових сил у вирішальний момент. Проте роль CSM в обороні має кілька ключових відмінностей. Гнучкість і безпека є основними характеристиками, на які CSM  може впливати в обороні. CSM забезпечує гнучкість, працюючи з логістичними вузлами в обороні, щоб гарантувати, що підрозділ може підтримувати оперативну досяжність і може впливати на противника. Крім того, CSM  може розподіляти бойові сили за межами передової лінії військ, щоб забезпечити безпеку критично важливих бойових засобів (наприклад, пожежних, логістичних, медичних). Нарешті, CSM  зменшує ризик для військ, проводячи бойові з'єднання вздовж передової лінії своїх військ, щоб забезпечити підпорядковані підрозділи встановленими заходами контролю і позначеннями для запобігання дружньому вогню або раннього виявлення з боку противника. Крім того, CSM  може виявити ділянки на полі бою, якими зазвичай нехтують, такі як ретрансляційні пункти, мінометні вогневі точки, спостережні пости і позиції резерву. Наведені рекомендації щодо ролі CSM  в бою не є вичерпними і, можливо, не охоплюють всі проблемні зони.

Рекомендації

Ця стаття ілюструє, що існує обґрунтована потреба в оновленні статутів і доктрини армії США, а також, можливо, в певній підготовці керівних кадрів. Щодо доктрини, то ТК 7-22.7 потребує оновлення. У ньому мають бути викладені питання готовності, лідерства, управління підготовкою, зв'язку, операцій і управління програмами, які розглядаються в цій статті. Доктрина повинна також окреслити чіткий розподіл ролей і обов'язків між CSM  і оперативним SGM, оскільки в ТК 7-22.7 це розмито і нечітко. Стаття підкреслює деякі додаткові ролі та обов'язки, які, можливо, могли б слугувати найкращим прикладом або бути кодифікованими в доктрині. Крім того, АР G00-20 потребує оновлення, щоб зосередити увагу на важливості командної групи, включаючи визначення командної групи, пояснення її важливості, визначення ролей і обов'язків у командній групі, встановлення імперативів для консультацій та комунікації, а також донесення важливості розуміння позиційної та особистої влади.

Що стосується лідерства, то армії необхідно оновити навчальні плани або програми навчання (POI), включивши до них більш цілеспрямовану підготовку командирських команд батальйонного і бригадного рівнів. Школа підготовки командного складу у Форт-Лівенворті, штат Канзас, проводить курси підготовки командирів батальйонного та бригадного рівнів. Однак у цьому курсі не відводиться достатньо часу для того, щоб пояснити, чому командна група є найбільш відповідальною керівною групою в нашій армії. Попередньо прописана література не включає ТК 7-22.7, але повинна включати її як обов'язкову. Цільова установка має бути розширена, щоб охопити важливість командної групи з обговоренням ролей та обов'язків; важливість командирських команд; розуміння динаміки влади (особистої та посадової влади); зловживання владою та пов'язані з цим пастки, включаючи аналіз останніх тенденцій щодо командирів батальйонного та бригадного рівнів та командирів, які були відсторонені від посади. Курс також може виграти від залучення штатного судового адвоката, який запропонує більш цілісні та глибокі інструкції щодо UCI, зловживання владою, незаконного привласнення державних ресурсів тощо, особливо на рівні малих груп. Нарешті, результатом блоку інструктажу "побудова згуртованих команд" має стати те, що кожен учасник отримає розуміння чітких ролей та обов'язків командних груп залежно від рівня командування. Наш досвід командування до цього моменту демонструє, що ми не були настільки підготовлені, наскільки могли б бути. Можливо, ці рекомендації допоможуть майбутнім командним групам зрозуміти чіткі ролі та обов'язки в майбутньому.

Висновок

Важливість CSM  та їхньої ролі в батальйонах і бригадах Сухопутних військ неможливо переоцінити. CSM володіють впливом, владою та досвідом, щоб підвищити боєготовність підпорядкованих їм підрозділів та продемонструвати турботу про наших солдатів - найбільш життєво важливий ресурс армії США. Проте, конкретні правила та розвиток лідерства не відповідають тій величезній ролі, яку відіграють CSM. Хоча аргументи та рекомендації, викладені в цій статті, не є єдиним способом розв'язання проблеми, вони пропонують дорожню карту для навчання наших лідерів важливості цієї посади. Чітке визначення ролей та обов'язків, а також розуміння елементів командирської команди допоможе майбутнім лідерам підвищити ефективність організації та навчити тих, хто інакше може потрапити в пастки, притаманні їхній посаді.