Українські військові навчають данських колег, як протидіяти дронам. Не американці, не британці — українці. Ті самі офіцери, які ще недавно самі їздили на курси до натовських інструкторів. У рамках програми обміну досвідом українські фахівці продемонстрували свою майстерність, збивши данський тренувальний дрон за допомогою перехоплювача Sting. Це стало частиною місії, де Україна ділиться економічними методами протидії дронам, що не потребують дорогих ракет Patriot. Більше того, Україна та Данія підписали меморандум про спільне виробництво дронів, відкриваючи нові можливості для українських компаній.
Європейський генерал дивиться на відео: український морський дрон за кілька тисяч доларів топить російський корабель вартістю в десятки мільйонів. Усі ті товсті посібники про танкові клини та лінії оборони раптом виглядають застарілими.
Цьому передувала проста арифметика. Поки Україна щоночі збивала десятки російських "Шахедів" і ракет, використовуючи власні розробки та несподівані тактичні рішення, європейські столиці почали рахувати. Три російські МіГи спокійно літали над Естонією дванадцять хвилин. НАТО відреагувало дипломатичною суперечкою про доцільність активації четвертої статті. Росія посилила провокації, порушуючи повітряний простір країн Балтії, Фінляндії, Норвегії та Румунії дронами й літаками. НАТО визнало систематичність цих порушень і оголосило про посилення протидронової оборони. Путін попередив про "жорстку відповідь", тоді як Альянс звинувачував Росію в гібридних тактиках із дронами-розвідниками. Українська протиповітряна оборона щодня збивала цілі в режимі реального бою, а Альянс дискутував про процедури.
Коли генеральний секретар Марк Рютте жорстко відповів естонському прем’єру, що не можна використовувати механізми щоразу, коли Росія когось провокує, це прозвучало як визнання безпорадності. Дедалі частіше лунає думка, що НАТО потребує фундаментальної трансформації, бо альянс, створений для протистояння радянським танкам, виявився неготовим до війни дронів та провокацій у сірій зоні між миром і конфліктом.
Згадаймо операцію "Павутина", що стала моментом прозріння. Коли українські дрони одночасно атакували десятки об’єктів на території Росії, військові аналітики усвідомили один простий факт. Рій недорогих безпілотників замінює ескадрилі дорогих бомбардувальників. Російський Чорноморський флот опинився беззахисним перед морськими дронами, створеними у майстернях. На Defence Tech Valley 2025 Україна представила нові дрони від компанії Vyriy, зокрема моделі Veresen і Sokil, вартістю від кількох тисяч доларів, та ударний дрон Blyskavka за кілька десятків тисяч гривень. Дрони з дальністю польоту до кількасот кілометрів уже змінюють тактику морських боїв. Росія намагається наздогнати, впроваджуючи системи виявлення радіочастот, але це лише підтверджує: війна дронів стала технологічною гонкою. Адмірали, які звикли оперувати поняттями "авіаносець" і "ракетний крейсер", зіткнулися з новими викликами перед саморобними апаратами, керованими через супутниковий інтернет.
Президент Зеленський неодноразово пояснював економіку протидії. Системи типу Patriot коштують два-три мільйони доларів за одну ракету, тоді як вони збивають дрон вартістю сто тисяч доларів. Це математика, яка працює проти оборони, адже: "Ніхто у світі не має стільки ракет, щоб збивати дрони таким чином". Натомість Україна розробила багаторівневу систему протидії з дешевими дронами-перехоплювачами (орієнтовно $1–5 тис. за одиницю), мобільними вогневими групами з ПЗРК і кулеметами та засобами радіоелектронної боротьби (вартість останніх – від тисяч доларів до мільйонів залежно від класу). Такі системи, як перехоплювач Sting від Wild Hornets, створені українськими стартапами за підтримки держави, дозволяють перехоплювати ворожі дрони за частку вартості західних аналогів. Такий комплексний підхід виявився єдиним економічно виправданим способом боротьби з масованими атаками "Шахедів". І цього досвіду немає ні в кого в НАТО.
Зеленський пропонував передати цей досвід союзникам, зокрема Польщі та Фінляндії. Наприклад, 10–11 вересня 2025 року після інциденту з дронами над Польщею він заявив: "Patriot не допоможуть проти 'Шахедів'. Ми готові навчати", підкреслюючи практичну цінність українського підходу для партнерів.
Саме тому українські фахівці можуть стати ключовим елементом майбутньої європейської "Стіни дронів" – масштабного проєкту безпеки в небі на східному фланзі Альянсу. 15 жовтня 2025 року ЄС оголосив план створити "Стіну дронів" до 2027 року з мережею сенсорів і РЕБ уздовж кордонів, щоб зупиняти російські дрони ще до порушення повітряного простору. НАТО планує доповнити ці зусилля. Хоча проєкт стикається з політичними бар’єрами, зокрема від Франції та Німеччини, на зустрічах НАТО/ЄС уже готуються нові пропозиції. Україна вже тестує подібні системи на фронті, що робить її досвід незамінним для цього проєкту. Перший звіт команди з Данії вже надійшов, і результати сформують рамки для співпраці з іншими країнами.
Через ініціативу PURL – механізм закупівель американської зброї для України –партнери профінансували кілька пакетів. Станом на 15 жовтня 2025 року через PURL було пообіцяно близько $2 млрд від численних союзників. Нідерланди профінансували пакет у розмірі €90 млн на виробництво розвідувальних і ударних дронів в Україні, Данія, Норвегія та Швеція разом оголосили близько $500 млн, Німеччина анонсувала великий пакет допомоги (на рівні ~$2 млрд), а Словенія також приєдналася до ініціативи. До PURL приєднуються й інші країни: Фінляндія планує внести свій вклад у найближчі тижні, Литва дає $30 млн на закупівлю зброї, Естонія передає партію дронів на десятки мільйонів і також вкладається в PURL. У період 14–15 жовтня сім і більше країн оголосили додаткові внески, частина яких спрямована на придбання американських систем ППО. PURL частково компенсує зниження притоку допомоги влітку 2025 року, але загальні річні потреби залишаються значно вищими.
Ситуація з Естонією та відповіддю Рютте чітко демонструє, чому цей досвід критично важливий. Ця суперечка висвітлює глибшу проблему. Західні країни досі намагаються застосувати старі правила до нової реальності гібридної війни. Росія неодноразово перевіряла обороноздатність Польщі, Фінляндії, Швеції, Румунії, Литви, Латвії та Норвегії. Ворог постійно перевіряє межі дозволеного, де кібератаки змінюються дронами-розвідниками, а порушення кордонів цинічно заперечують.
Європейці розуміють одну просту річ. Те, що відбувається в Україні сьогодні, може статися з ними завтра. Краще навчитися протидіяти загрозам зараз, поки є можливість вчитися у тих, хто пройшов реалії бойового досвіду. Україна доводить, що навіть сильнішого противника можна стримати й перемогти.
