Перш ніж говорити про зміст, треба зрозуміти походження. The Guardian провів лінгвістичний аналіз і виявив, що текст насичений русизмами, буквальними кальками з російської мови. Фрази типу "Ukraine agrees to enshrine" мають сенс лише якщо перекласти слово "enshrine" назад російською і отримати "закрепить". Це не англійська дипломатична мова. Це російська "методичка", механічно перекладена англійською. Міністр фінансів США Скотт Бессент недавно назвав Кіріла Дмітрієва, співавтора цього документа, "російським пропагандистом". Отже, адміністрація Трампа бере участь у переговорах з людиною, яку власні високопосадовці США вважають пропагандистом Кремля.
Називати цей документ "мирним планом" є злочинною маніпуляцією. Це план капітуляції, написаний у Москві для легалізації геноциду українського народу. План передбачає визнання Криму, Луганська і Донецька "де-факто російськими", причому визнання від США. Херсон і Запоріжжя фіксуються по лінії зіткнення. Україна має вивести війська з частини Донецької області, яка стане "нейтральною буферною зоною", але при цьому "міжнародно визнаною як територія РФ". Це не компроміс, це легалізація окупації та винагорода агресору за масові вбивства. Україна обмежується 600 тисячами військових, відмовляється від НАТО назавжди із закріпленням у Конституції, а європейські винищувачі будуть розміщені у Польщі. Не в Україні, країні, яку нібито "захищають", а в Польщі. Росія отримує беззбройну жертву з конституційною забороною захищатися через альянси.
За тисячу днів повномасштабної війни загинули десятки тисяч українських воїнів і цивільних. Маріуполь, Буча, Ірпінь, Бахмут стали символами українського опору, сплаченого кров'ю. Мільйони людей втратили домівки. Діти живуть під обстрілами. Понад 20 тисяч дітей депортовані до Росії. І ось тепер Україні пропонують віддати територію, зректися НАТО, прийняти "освітні програми толерантності" до культури країни-геноцидника, визнати анексію, і все це називається "миром"? Жоден український боєць, який загинув під Бахмутом, не віддавав життя за те, щоб його країна капітулювала перед окупантом. Жодна мати, що втратила сина, не погодиться на те, щоб вбивця її дитини отримав нагороду у вигляді українських земель.
Документ вимагає від обох країн проводити "освітні програми, які сприяють розумінню та терпимості до різних культур". Україна має "скасувати дискримінаційні заходи" та "заборонити нацистську ідеологію". Як можна толерувати культуру тих, хто вбиває твій народ? Як можна вимагати від матері загиблого солдата "розуміння та терпимості" до тих, хто вбив її сина? Як можна говорити про "права російських ЗМІ" в Україні після того, як російська пропагандистська машина вже більше трьох років легітимізує геноцид? Заборона "нацистської ідеології" є прямим перенесенням російського пропагандистського наративу про "денацифікацію України". Країна, яка героїчно обороняється від неспровокованої агресії, має визнати наклеп про "нацизм" і каятися? Це не мирний план, це умови капітуляції з ідеологічним компонентом.
Кожен європейський політик, який підтримує цей "план", має пам'ятати одну просту річ. Агресор, винагороджений за агресію, не зупиняється. Суденти 1938 року. Чехословаччину змусили віддати території задля "миру". Через рік почалася Друга світова війна. Москва вже окупувала Грузію у 2008 році, Крим у 2014-му, повномасштабно напала на Україну у 2022-му. Хтось справді думає, що визнання цих територій її зупинить? План Віткоффа прямо передбачає повернення Росії до G8, скасування санкцій, спільні інвестиційні проекти на мільярди доларів. Москва отримає все, територію, економічні дивіденди, міжнародну легітимність. Європа отримає ослаблену, беззбройну Україну без НАТО і ворога біля кордонів, який через п'ять-десять років прийде за Балтією, Польщею, Молдовою. Документ обіцяє, що "Росія не нападатиме на сусідні держави". Те саме обіцяли у Будапештському меморандумі 1994 року. Де ті гарантії тепер? У могилах Бучі.
Не так давно президент Трамп проголосив "мир" між Ізраїлем та ХАМАСом, але війна знову спалахнула через кілька тижнів, бо поверхнева угода не вирішила жодної корінної проблеми. Тепер він хоче таку ж "галочку" в Україні, швидкий піар-успіх без розуміння наслідків. Це нагадує останню частину Гаррі Поттера, коли Волдеморт дав Гоґвортсу годину на те, щоб вирішити, здадуться вони чи будуть воювати. Він теж обіцяв "мир" та "милосердя", якщо вони віддадуть йому Гаррі. Але справжні герої розуміли, що капітуляція перед злом не принесе миру, а лише посилить тирана і призведе до ще більших жертв. Все це життя мільйонів людей, доля Європи та сигнал усім диктаторам світу, якщо ви достатньо сильні і достатньо безжальні, Захід вам все пробачить і винагородить. Ви справді вірите, що Путін зупиниться після того, як отримає Крим, Донбас, скасування санкцій та повернення до G8? Ви справді думаєте, що диктатор, який розв'язав найбільшу війну в Європі з 1945 року, задовольниться цими поступками? Ворог не зупиниться. Він ніколи не зупиняється, доки його не зупинять силою. Історія довела це сотні разів.
План передбачає використання ста мільярдів доларів заморожених російських активів для "відновлення України під управлінням США", причому США отримують п'ятдесят відсотків прибутку від цього проекту. Решта заморожених коштів піде у "спільний фонд США-Росія". Гроші, які належать державі-агресору, будуть використані для збагачення США, а не повної компенсації жертві агресії. Більше того, частина цих грошей піде на "спільні проекти" з Росією, на "зміцнення відносин" з країною-геноцидником. Це не справедливість. Це розподіл здобичі між сильними світу цього за рахунок скривдженої сторони.
Жоден український політик, який підпише, чи підтримає цей документ, не втримається при владі. Українське суспільство, яке майже 4 роки стоїть під обстрілами, яке втратило сотні тисяч загиблими і пораненими, яке щодня доводить свою гідність і право на існування, це суспільство не прийме план, написаний у Москві.
Захід зараз стоїть перед вибором. Перший варіант, підтримати справедливий мир, заснований на міжнародному праві, територіальній цілісності України, покаранні агресора та реальних гарантіях безпеки. Другий варіант, нав'язати Україні капітуляцію під виглядом "реалізму" і готуватися до наступної війни, вже на власній території. Ці пункти - це зрада українського народу, зрада європейської безпеки, зрада принципів міжнародного права, які Захід нібито захищає з 1945 року. Якщо цей план буде реалізований, історія запише, у 2025 році Захід знову пожертвував малою країною заради ілюзорного миру з диктатором. І як завжди у таких випадках, замість миру прийшла більша війна…
