Вагнер 2.0, чи абсолютно нова структура? В яких країнах Африки присутні представники цього формування та що взагалі з себе представляє той самий Африканський Корпус? Про це і навіть більше у нашому матеріалі.
Африканський корпус(в деяких джерелах «Експедиційний корпус») - російська воєнізована структура, що була створена наприкінці 2023 - на початку 2024 року для охорони російських військових та економічних інтересів у країнах Африки, головним чином інтересів таких персон як Геннадія Тимченка і Юнус-Бека Євкурова (Заступник Міністра оборони російської федерації), який і є його «неформальним» командувачем.
Цілі створення та діяльність
Основні завдання Африканського корпусу можна розділити на три напрями:
· Військовий, тобто забезпечення безпеки правлячих режимів, боротьба з повстанцями та умовними терористами, участь у регіональних конфліктах задля посилення позиції росії в Африці;
· Економічний, що означає контроль над видобутком корисних копалин, передусім золота, алмазів та урану, захист інфраструктури, що належить російським компаніям;
· Політичний, який передбачає зміцнення проросійських сил у регіоні, послаблення впливу Заходу, особливо США, Франції та інших країн ЄС.
Особливості рекрутингу в «росіянські туристи» та фін. забезпечення
Зазначається, що один із пунктів відбору добровольців до Африки розташований у населеному пункті Молькіно, - де раніше розташовувався штаб і полігон ПВК «Вагнер».
За деякими даними, середня зарплата військовослужбовця Африканського корпусу ЗС рф сягатиме 280 тисяч рублів на місяць. За час перебування за кордоном, бійцю нараховуються виплати в іноземній валюті (в якій не уточнюється).
Існує інформація, що контракт можна буде укласти як з юридичною особою ТОВ «група Вагнер» у Білорусії, терміном на один рік (інформація потребує уточнення), так і з Міністерством оборони росії.
Рекрутингові контакти з набору в Африканський добровольчий корпус МО рф, публікує у своєму блозі військовий експерт Борис Рожин.
За умовою контракту, переведення військовослужбовця із зони бойових дій в Україні в Африканський корпус неможливе. Якщо кандидат проходив раніше службу у ЗС рф, то під час укладення контракту звання буде збережено.
Якщо кандидат має звання співробітника поліції, - то переатестацію не проводять, і звання присвоюють те, що зазначено у військовому квитку. Якщо кандидат є чинним військовослужбовцем, - переведення здійснюється з виключенням його зі списків за минулим місцем служби та зарахуванням до списків підрозділу Африканського корпусу.
Заробітна плата залежить від звання, вислуги років, тарифної сітки та інших надбавок. Під час відрядження виплати здійснюються в іноземній валюті, у розмірі, що залежить від країни. Мінімальна сума для рядового на 1-му тарифному розряді, при знаходженні в пункті постійної дислокації - 110 тисяч рублів.
Для того, щоб укласти контракт на службу в Африканському корпусі, кандидат телефонує на контактний телефон, заповнює анкету, яку розглядають командири, а в разі позитивного рішення дають вказівки про місце прибуття. Контракт підписується терміном на 1 рік, а відрядження в Африку триває мінімум 6 місяців.
Що хоче отримати росія в Африці?
Місія Африканського корпусу під кураторством генерал-полковника Євкурова - це реалізація на ділі досягнутих у рамках 11-ї Московської міжнародної конференції з безпеки та військово-технічного форуму «Армія-2023» російсько-лівійських домовленостей.
Використання збройних сил в Африці має приносити росії не тільки політичну і військову (створення баз і аеродромів), а й економічну користь, як-от контроль родовищ нафти, алмазів, золота, платини, кобальту, урану і рідкісноземельних елементів та їх розробка з африканськими партнерами.
Міноборони росії справило істотний вплив на створення військового альянсу країн Сахеля - Буркіна-Фасо, Нігеру та інших, і про який було оголошено в жовтні. Цей союз виник під загрозою військової інтервенції з боку коаліції прозахідних урядів Економічного співтовариства країн Західної Африки.
Серед цікавих тенденцій можна виокремити використання певних "гібридних" методів — поєднання офіційних військових угод із тіньовою діяльністю найманців. росія також активно використовує інформаційні кампанії, спрямовані на формування позитивного іміджу у населення африканських країн через соціальні медіа та місцеві ЗМІ.
Але насправді «Експедиційний/Африканський корпус» виглядає радше як «Вагнер 2.0», а не як радикальний поворот у російській зовнішній політиці.
Пригожин створив глибокі політичні, економічні та військові зв'язки на африканському континенті - зруйнувати цю складну мережу було б важко і зрештою контрпродуктивно.
«Експедиційний корпус» діє в тих самих країнах, з тим самим обладнанням і - схоже - з тією ж кінцевою метою
На думку експерта Джека Вотлінга (фахівець із сухопутних війн із Королівського інституту об'єднаних служб і один з авторів доповіді щодо Африканського Корпусу) фундаментальна зміна полягає в «надмірній рішучості, з якою росія проводить свою політику». ПВК «Вагнер» Пригожина завжди забезпечувала росії певну можливість правдоподібно заперечувати свою причетність до операцій і поширення впливу за кордоном.
Після повномасштабного вторгнення на Україну багато хто в західному апараті гарантування безпеки каже, що росія скинула маску.
«Вони прагнуть поглибити наші кризи на міжнародному рівні. Вони намагаються розпалити пожежі в інших місцях і розширити ті, що вже існують, роблячи світ менш безпечним, - каже доктор Вотлінг. - У підсумку це послаблює нас у глобальній конкуренції, з якою ми зараз стикаємося. Наслідки відразу не відчуваються, але з часом вони стануть серйозною загрозою».
Буркіна-Фасо та нові “російські туристи”
Наприкінці січня 2024 року до столиці Буркіна-Фасо прибули 100 найманців російського «Африканського корпусу». У своєму Telegram-каналі «Африканський корпус» заявив тоді, що захищатиме тимчасового президента Ібрагіма Траоре і населення країни від терористичних атак. У повідомленні також ішлося про те, що підрозділ незабаром буде збільшено до 300 осіб.
Траоре стверджував, що росіяни не воюють проти джихадистів, а є військовими інструкторами. Але він не виключив цього в майбутньому. «Вони тут, щоб навчити наших людей користуватися зброєю, яку замовила держава Буркіна-Фасо», - сказав Нестор Подассе, лідер руху, який підтримує хунту і який одним із перших опублікував у соціальних мережах фото прибуття російських військових в Уагадугу.
Буркіна-Фасо - держава в Західній Африці, одна з найбідніших у світі, з 2015 року охоплена джихадистським терором. Країну тероризують різні угруповання, пов'язані з «Ісламською державою» та «Аль-Каїдою», які також діють і в сусідніх Малі та Нігері. Лише торік у країні від нього загинуло понад 8400 осіб, з них 2300 цивільних осіб. Влада Буркіна-Фасо, за їхніми власними даними, контролює дві третини, а за оцінками експертів, не більше половини території країни.
Розміщуючи найманців «Африканського корпусу» в зоні Сахель, пУтін ще раз демонструє свою присутність на континенті, особливо в Західній Африці. За словами російського історика Ірини Філатової, у майбутньому найманці з рф діятимуть у п'яти країнах: Буркіна-Фасо, Лівії, Центральноафриканській Республіці (ЦАР), Малі та Нігері.
Присутність росіянців в Нігері
В травні минулого року з’явились дані про те, що підрозділи Африканського корпусу армії росії формують дислокацію на колишній американській авіабазі № 101, що розташована в столиці Нігеру, місті Ніамей. Джерелом цієї новини є агентство Reuters, яке посилається на інформацію від високопоставленого представника міноборони США, який зазначає, що російські військовослужбовці сусідять з американськими солдатами на авіабазі № 101. Міністр оборони Ллойд Остін, після прибуття Африканського корпусу на авіабазу в Нігері, зазначив на пресконференції в Гонолулу, що російські військовослужбовці «перебувають в окремому комплексі та не мають доступу до американських сил або до нашого обладнання». Очевидно, що російська військова присутність у Нігері вплине на всю військово-політичну ситуацію в регіоні Сахель, через який і триває перерозподіл впливу останні кілька років.
Африканський корпус розгорнуто в Нігері на тлі інформації про виведення американського контингенту з цієї країни. Поки в Нігері не сформована необхідна російська військова інфраструктура, уряд африканської країни вирішив передати частину американської авіабази № 101 під потреби російських військових, попередньо розділивши їхні зони дислокації, що викликало неоднозначну реакцію в західних ЗМІ, аж до неймовірних версій «окупації» Нігеру з боку росії.
Російські військовослужбовці перебувають у Нігері згідно з домовленістю, яку було досягнуто під час візиту в країну заступника міністра оборони генерал-полковника Юнус-Бека Євкурова. Нігер є другою країною після Буркіна-Фасо, в якій, на постійній основі, розміщуються підрозділи російського Африканського корпусу.
Залучення на війні в Україні
Західні аналітики зазначають, що загони Африканського корпусу перекинули до українського кордону протягом квітня 2024 року під час підготовки до наступу на Харківщину. Як зазначають у британській розвідці, росія підсилює свої підрозділи в Україні ресурсами, які раніше виділяли для бойових дій в Африці.
Військові Африканського корпусу воювали поблизу Вовчанська разом із регулярними російськими військами та підрозділами «Шторм Z» — штрафних військових частин, які формують із засуджених у місцях позбавлення волі.
До Африканського корпусу належать понад 2000 солдатів та офіцерів, а також досвідчених найманців, багато з яких раніше служили у приватній військовій компанії «Вагнер». Раніше загони цього корпусу, ймовірно, розгортали в Сирії, Лівії, Буркіна-Фасо та Нігері.
Із початком Курської операції, деякі сили росії були мобілізовані та передислоковані з Африки до України. Така ж доля спіткала представників Африканського корпусу, що по приїзді виконували роль далекої підтримки у вигляді керування FPV-дронами, використання мінометів тощо.
