Дуже гарна та цікава книга про українську дуельну традицію від видавництва Пропала грамота 🇺🇦❤️
Проте я ризикну не погодитись з її висновком.
В останньому розділі автор пише, що “дуелі - це зло”. Попри зухвалість і романтичність цього явища, неконтрольоване державою насильство переходило всі межі, проливалася кров, гинули люди, держава втрачала воїнів.
Думаю, автор дійшов такого категоричного висновку через те, що він зосередився більше на втратах від дуелей, ніж на тому, що вони приносили в культуру та суспільство.
Звичайно, якась частина гарних людей гинула, як би сьогодні сказали, “на рівному місці”. Однак забираючи життя окремих людей, дуелі водночас створювали культуру цінностей, більших за саме життя.
Ця книжка чудово демонструє, що козак, який не боїться смерті та запрошує її на гру - це не міф. Готовність наших предків ризикувати життям та, якщо доведеться, віддати його захищаючи свою честь, створили культуру свободи, завдяки якій Україна досі існує.
Саме ця культура дасть нам відповідь на питання, чому Богдан підняв повстання, яке рознесло половину Речі Посполитої.
В цій культурі є розгадка того, що змушувало Тараса, попри постійні заслання та каторги, продовжувати творити та розмовляти українською мовою.
Ми знайдемо в ній відповідь на те, чому саме організація очолювана Степаном, опинившись серед двох найжахливіших тоталітарних режимів в історії людства, замість компромісів вибрала боротьбу на смерть.
Ця культура дасть нам розуміння того, що саме підштовхнуло нащадків Богдана, Тараса і Степана битися з “другою армією світу”, в той час як всі розрахунки давали їм “максимум три дні”.
“Воля або смерть” це не просто слова. Принципи та цінності важливіші за життя. Козацький дух пережив козацьку епоху і втілився в сучасних українцях.
Наполегливо рекомендую цю книжку всім зацікавленим в джерелах української войовничості!
P.S. Дуельна традиція з історичної перспективи це добро 😉
