Автор: Майк Екель для Radio Free Europe/Radio Liberty
Оригінальний допис був опублікований 21 листопада 2023 року
Минулого місяця група жінок у зимових пальто зібралася біля муніципальної будівлі в північно-західному російському місті Чєрєповєц.
На відео, опублікованому в російській соціальній мережі «ВКонтакте», одна жінка зачитує вголос звернення до президента Владіміра Путіна, в якому вона скаржиться на те, що їхнім чоловікам видали «незаконні накази.
Інші стоять з плакатами, на яких написано «Вимагаємо демобілізації» та «Поверніть наших хлопців додому».
«Допоможіть нашим хлопцям, будь ласка», - скандують жінки в унісон.
Звернення жінок було викликане тяжким становищем їхніх чоловіків, яких відправили воювати в Україну у складі 347-го мотострілецького полку - підрозділу, в якому Дмітрій Яшніков служив від початку російської мобілізації у вересні 2022 року, поки не отримав важке поранення близько трьох місяців тому.
«Ніхто не хоче воювати. Всі хочуть додому, - сказав 41-річний військовослужбовець в інтерв'ю програмі «Північ.реалії» Радіо Свобода. «Ми застрягли в цьому безладі вже рік. Всі втомилися і хочуть повернутися до мирного життя».
Нарікання, хоча і не є масовими, вже викликають політичний головний біль, що є відображенням проблемного кола, яке російські лідери намагаються розірвати: російська армія має проблему з людськими ресурсами в Україні.
Наказ Путіна про мобілізацію, виданий 14 місяців тому, відправив десятки тисяч чоловіків на лінію фронту, щоб спробувати повернути перебіг важкого російського вторгнення. Але кровопролиття триває, і чим довше воно триває, тим більше людей потрібно. І чим більше людей потрібно, тим більш імовірною стає друга мобілізація.
Чого Кремль хоче уникнути за чотири місяці до президентських виборів, на яких, як очікується, Путін знову буде балотуватися.
«Кремль все ще намагається «купити кров» замість мобілізації, - говорить Павєл Лузін, експерт з питань російської армії і науковий співробітник Школи права і дипломатії Флетчера при Університеті Тафтса. «Таким чином, Кремль знаходиться майже на роздоріжжі: йому вкрай необхідне припинення вогню, але він також намагається бути готовим до найгіршого сценарію, коли буде проведена масова мобілізація разом з економічною мобілізацією», - сказав він.
«З їхніх дій зрозуміло, що Кремль воліє пропонувати великі суми грошей добровольцям, проводити рейди по російських в'язницях, ресторанах та інших місцях скупчення людей, а не проводити черговий раунд мобілізації», - говорить Дара Массікот, яка досліджує російську армію [працюючи] в Фонді Карнегі за міжнародний мир.
Кровопролиття як для росії, так і для України не припиняється. Російські втрати - вбитими і пораненими - з лютого 2022 року оцінюються приблизно в 302 000 осіб, за даними британських офіційних осіб. За даними неназваних американських чиновників, українські втрати станом на літо цього року становлять близько 180 000 осіб.
Тож як залучити більше російських чоловіків до системи без чергової мобілізації?
«Я впевнений, що [Путін] досить добре знає ситуацію, і вона викликає тривогу, коли йдеться про людські ресурси в Україні», - говорить Пентті Форстром, підполковник фінської армії у відставці і професор Національного університету оборони в Гельсінкі.
Розподіл призову
У вересні 2022 року, на тлі ознак того, що війна в Україні завдає більших втрат, ніж передбачало російське командування, Кремль пішов на рішучий крок і оголосив мобілізацію, призвавши близько 300 000 військових резервістів та інших військовозобов'язаних чоловіків, яких неофіційно називають «мобілізованими»
Загалом, процес мобілізації був шаблонним. Для широких верств російського суспільства він також був шокуючим. Російські вербувальники та офіцери військкоматів працюють із застарілими системами, створеними для управління системою призову та мобілізації в країні.
За призовом усі чоловіки віком від 18 до 27 років зобов'язані відслужити один рік у збройних силах, що призводить до поглинання сотень тисяч чоловіків під час кожного з двох щорічних призовних періодів. Це десятиліттями існуюча система, відома своєю неефективністю та корупцією.
Вербувальники намагаються модернізувати комп'ютерні системи для відстеження придатних чоловіків, а законодавці створили цифрову базу даних, яка полегшує вручення повісток як призовникам, так і тим, хто може підлягати мобілізації.
Система спирається на існуючий національний урядовий веб-портал під назвою «Госуслуги», який росіяни використовують для сплати податків або подання заяв на отримання пенсії чи допомоги по інвалідності.
Відповідно до закону, прийнятого на початку цього року, людина може бути покарана за ігнорування повісток, незалежно від того, чи користується вона «Госуслугами». Покарання включає заборону на виїзд з країни, заборону керувати автомобілем, отримати житло або зареєструвати малий бізнес.
Призов іншими способами
Однак, згідно з чинним законодавством, призовникам не дозволяється служити за межами росії, а також не дозволяється брати участь у бойових діях.
Тим не менш, військові планувальники намагаються знайти інші способи використовувати цей резерв підготовлених солдатів. Зокрема, вербувальники тиснуть або примушують чоловіків, які закінчують рік служби, негайно підписати контракт.
Військові планувальники дуже ефективно використовують економічні стимули. Передбачається, що мобілізовані новобранці і добровольці отримуватимуть таку ж зарплату і пільги, як і професійні військовослужбовці, які підписали контракт. Щомісячна зарплата становить щонайменше 195 000 рублів (2115 доларів) - майже втричі більше за середньомісячну зарплату. У бідних регіонах росії це вражаюча сума.
Кремль також надає значні виплати у зв'язку з втратою годувальника родичам загиблих солдатів: понад 140 000 доларів - сума, яка перевищує довічний заробіток середньостатистичного росіянина. За іншими оцінками, загальна сума виплат, субсидій та інших пільг, що надаються родичам загиблих солдатів, становить понад 170 000 доларів США.
«Згадаймо, що російський уряд зробив так, що загибель на війні стала для сім'ї солдата неочікуваним подарунком», - написав у своєму нещодавньому аналізі Алєксандр Гольц, ветеран російської військової журналістики, який зараз мешкає у Швеції.
Невідомо, скільки саме чоловіків добровільно підписали контракти.
Раніше цього місяця Дмітрій Мєдвєдєв, колишній президент, а нині заступник голови Ради безпеки росії, заявив, що з січня 410 000 чоловіків підписали контракт, і це число, на думку експертів, швидше за все, включає в себе ув'язнених і трудових мігрантів з інших країн.
Військові планувальники також використовували положення про примусове продовження контрактів, які набули чинності для невідомої кількості добровольців і мобілізованих у вересні минулого року.
На зустрічі з журналістами на початку цього місяця Путін повторив те, що раніше говорили деякі законодавці: мобілізовані будуть зобов'язані служити до кінця «спеціальної військової операції» - кремлівського евфемізму для війни.
«Вагнер» 2.0
Чиновники також використовували інші інструменти.
Минулого року Міністерство оборони звернулося до приватної найманої компанії «Вагнер», чиї добре оплачувані бійці вважалися більш компетентними і краще підготовленими, з проханням очолити наступ у кількох місцях, в тому числі в Бахмуті Донецької області.
Окрім компетентних бійців, засновник «Вагнера», покійний Євгєній Прігожин, також отримав зелене світло на вербування тисяч ув'язнених. Ці підрозділи в'язнів вважалися гарматним м'ясом, вони були погано підготовлені і часто використовувалися як хвилі піхоту для штурму українських позицій.
Після смерті Прігожина в серпні «Вагнер» більш-менш поглинуло Міністерство оборони та інші воєнізовані формування, такі як Росгвардія або чеченське ополчення, відоме під назвою «Ахмат».
Військові планувальники вербували солдатів через інші неформальні добровольчі підрозділи за різними системами: одна з них відома під російською абревіатурою БАРС, а інша - через організацію під назвою «Рєдут»
Ці підрозділи, багато з яких організовані через незрозумілі структури Міністерства оборони, також є нібито приватними групами найманців, як колись «Вагнер», але меншими, більш розрізненими і з різними джерелами фінансування.
Шлях додому
Розпалює гнів солдатських дружин і матерів ще один інструмент, на який покладається військове командування: не замінювати виснажені підрозділи свіжими і не дозволяти тривалі відпустки.
На початку вересня Telegram-канал з близько 400 підписниками під назвою «Путь домой» опублікував інструкції для людей, як писати обраним політикам з проханням про ротацію їхніх синів або чоловіків.
З тих пір популярність каналу стрімко зросла. 12 листопада він опублікував маніфест, в якому закликав до «повної демобілізації, політичної стабільності та гідного життя для кожного громадянина росії».
Хто стоїть за цим каналом - незрозуміло; з організаторами не вдалося зв'язатися для отримання коментарів.
Відтоді почали з'являтися протести і публічні заклики, подібні до того, що сталося в Чєрєповце.
У Москві на початку цього місяця влада відхилила заявку на проведення публічної демонстрації. У відповідь на це десятки жінок - деякі з них тримали плакати з написом «Мобілізованим час повертатися додому» - влаштували спонтанний мітинг поряд із санкціонованою демонстрацією, організованою Комуністичною партією. Поліція оточила групу приблизно через п'ять хвилин.
У сибірському місті Красноярск влада відхилила заявку іншої групи на проведення демонстрації 11 листопада, посилаючись на занепокоєння щодо вірусу COVID-19. Влада Санкт-Пєтєрбурга заблокувала демонстрацію, заявлену на 26 листопада.
Спалахи незгоди пов'язані переважно з питанням повернення солдатів з України. Мало хто, якщо взагалі хтось, висловлює відверту опозицію до війни.
Одна жінка, яку назвали лише Ніною, опублікувала на «Путі домой» відео, в якому заявила, що підтримує війну, використовуючи той самий фальшивий троп, який Кремль використовує для її виправдання: що росія бореться з «фашизмом».
«Особисто я не проти спеціальної військової операції. Я не підтримую ідею укладення миру з фашизмом, - сказала вона. «Але абсолютно несправедливо, що вони вже 14-й місяць, безстроково і постійно, як раби, виконують обов'язки професійних військовослужбовців».
Очевидно, що влада намагається не допустити переростання незгоди у щось більше.
В Красноярскє та іншому сибірському місті, Кємєрово, співробітники поліції відвідали деяких організаторів протестів напередодні мітингів, погрожуючи можливим покаранням, якщо вони вийдуть на них.
У Новосібірскє чиновники провели закриту зустріч з дружинами військовослужбовців, на якій, за повідомленнями, попередили їх не проводити публічних акцій протесту. Державні ЗМІ були допущені на зустріч, незалежні журналісти - ні.
«Мета полягає в тому, щоб ці сім'ї відчували себе заляканими, під наглядом і самотніми», - сказала Дара Массікот. «Вони не хочуть, щоб вони демонстрували регіональну чи національну солідарність або навіть формували ці зв'язки».
«Російська влада допускає деякі дуже ретельно керовані випуски тиску, подібні до того, що ви бачите в Новосібірскє», - додала вона. «Вони не хочуть, щоб дружини або матері об'єднувалися в регіонах або черпали натхнення одна в одної. Вони хочуть тримати їх в ізоляції»
Мобілізація 2.0?
Перспектива нової мобілізації практично не обговорюється в суспільстві; російські цифри втрат ніколи не обговорюються державними ЗМІ. Тим не менш, така можливість просочилася в деякі куточки суспільства.
Опитування, проведене соціологічною компанією «Русское поле», показало, що 58 відсотків респондентів виступають проти цієї ідеї, тоді як лише 32 відсотки - за. В опитуванні взяли участь 1 611 росіян, опитаних по телефону протягом останнього тижня жовтня.
На даний момент проблеми росії з людськими ресурсами означають, що її війська не зможуть здійснювати значні прориви на полі бою, застрягши натомість у тому, що військові експерти називають «позиційною війною».
«У них немає живої сили для проведення будь-яких великих наступальних операцій. Тільки дрібні речі, батальйон або полк, або на рівні бригади, тільки для того, щоб вступати в [вогневий] контакт з українцями» - каже Форсстром, фінський аналітик.
Враховуючи непопулярність нової мобілізації, Кремль, як очікується, уникатиме її або будь-яких згадок про неї напередодні березневих виборів. Після цього, однак, шанси на другу мобілізацію значно зростають.
«Друга хвиля мобілізації буде, - прогнозує Форстром. «Вона прийде одразу після президентських виборів, до літа. У них буде принаймні кілька тижнів підготовки перед відправкою на фронт, і почнеться літня кампанія, коли закінчиться [сезон багнюки], коли дорогами можна буде їздити. Тоді це станеться».
