Щось завжди приходить на поміч знедоленим; там, де вже нічого не залишилось, природа віддає себе всеціло, вона вкриває квітами і зеленню руїни; для каміння в неї є плющ, для людини - любов. Глибока великодушність прихованих сил природи! Віктор Гюго
Позитивну позицію займає не той, хто надто віддається думкам, тісно пов'язаним з бажаннями, думкам, притаманним тим, хто нічого не хоче знати про спіритуальне життя, але тим, хто добровільно віддається спіритуальному життю, намагаючись це спіритуальне життя внести в світ, щоб, якщо можна так висловитись, принести людям щастя.
За тим, що часто називається любов'ю, ховається не тільки поверховість, а також викривлення взаємовідносин. Той, хто говорить сьогодні, спираючись на духовну науку, він говорить не тільки для того, щоб внести в людську душу теоретичні знання, але він говорить зі свого гарячого серця, з любов'ю до людства, оскільки відає, що головною вимогою часу є те, щоб невідкладним завданням стало внесення і закріплення спіритуального життя в людських душах. Зрозуміло, що для цього потрібно мужньо протистояти розвитку людства в часі, тобто, відсутності здібності безпосередньо сприймати духовне продовження навколишнього і внутрішнього.
Космічна передісторія людства представляє собою першоджерело по роботі з біографіями.
Життя людини стає зрозумілим і доцільним, якщо дивитись на нього з природничо-наукової точки зору, звертаючи увагу на періодичність людського життя з семилітнім циклом.
Розуміння того, що відбувається з особистістю в першому семилітті 0-7 приходить після 56-ти; відповідно, розуміння наступних семиліть приходить раніше: 7-14/ 49-56, 14-21/42-49, 21-28/35-42.
У віці з 28 до 35 можна відчути дещо, що може бути одночасно відчуто і зрозуміло; досягається деяка рівновага між розумінням і мисленням.
Те, що ми думали, уявляли, робили в першій половині життя є таїною незнаних земель, яких ми досягнемо у другій половині життя.
Кожен життєвий період має свій сенс і своє значення по відношенню до інших періодів.
Так, стара людина може дещо повідомити молодій.
Також від людини до людини передається наука посвячення, - якщо людина в деякий момент часу не може дещо пізнати, вона повинна сприйняти це від іншої людини. Не спираючись на голий авторитет. Не гуру, а випадкова зігріваюча зустріч.
Холодність людей була для дитини страшнішою за холод ночі. Віктор Гюго
Як приклад Штайнер навів біографію Гете, яку можна зрозуміти, описуючи її семилітні періоди.
Пізнати не просто минуще в світі, але вічне, можливо через духовну науку.
Таке вічне у Гете в його висловлюванні - те, що бажають в юності, досягається в старості (автобіографія, вік 60-80).
Таке вічне мені захотілось пошукати у Гюго, оскільки я вже роками збагачую себе його творчістю.
Переглянула перлини обведені олівчиком.
На мою думку, ця особистість була мостом між душею розсудливою і душею свідомою. Навіть зовні відбувається переїзд з Франції до Великобританії:
Брюсель - грудень 1851, вік 49-50;
Джерсі - (суміш французького і англійського менталітету, свій парламент, значний суверенітет) серпень 1852, 50;
Гернсі - 31.10.1855, 53.
Тут він допише роман «Знедолені» 1845—1862, вік 43-60.
Після 60-ти з'являться:
«Трудівники моря» 1866, вік 64;
«Людина, яка сміється» 1869, 67.
Ваш компас - молитва. Віктор Гюго
Моя перша вчителька Світлана Миколаївна, навчивши нас писати, якось надиктувала нам молитву, вчили на пам'ять.
Пам'ятаю, в неї вже було сиве волосся, онук навчався в старших класах, заходив до нас в гості, рудий.
Поважного віку, значить. Значить з розуміннями свого другого семиліття (0-7/56-63).
Здається, вона була найстаршою з усіх вчительок молодших класів. По два-три паралельні класи, близько 10 чоловік-вчителів.
І, потім, в середній школі не було нікого старшого за неї.
Ще тоді, як не був налагоджений тьюторський супровід, з нами цілий рік вчився розумово відсталий хлопчик, сидів зі мною за партою. На другому році його перевели у спецшколу. Потім, через рік, я його зустріла знову, в стаціонарі.
Ось і все, Даша, до зустрічі в 56 років!..
