Історія Ірини Кременовської та Олексія Святогора: від закритих форумів і «Союзу журналістів-догхантерів» до антикультової діяльності та зв’язків із російським інформаційним середовищем
Для підготовки цієї публікації було проведено незалежне журналістське розслідування, у межах якого проаналізовано архівні матеріали догхантерських ресурсів, збережене форумне листування, реєстраційні відомості, публічні висловлювання, медійні публікації та матеріали, що стосуються подальшої діяльності Ірини Кременовської та Олексія Святогора.
Зіставлення цих даних дозволило відновити хронологію контактів, що охоплює понад десять років, і простежити, як окремі учасники догхантерського середовища згодом опинилися у зовсім іншому інформаційному та суспільному полі.
Частина встановлених епізодів безпосередньо підтверджується архівними та публічними матеріалами. Найсерйозніші висновки — насамперед щодо можливого російського впливу, координації або зв’язків зі структурами РФ — у цій публікації чітко відокремлюються від встановлених фактів і потребують самостійної правової оцінки.
«КАПІБАРА»: ЦИФРОВИЙ СЛІД У ДОГХАНТЕРСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Одним із найраніших епізодів, виявлених під час розслідування, стала діяльність у російськомовному догхантерському інтернет-середовищі.
Під час аналізу архіву ресурсу Vredy було виявлено обліковий запис під псевдонімом «Капібара», який сукупність збережених матеріалів дозволяє пов’язувати з Іриною Кременовською.
Для профілю зазначена дата реєстрації — 29 жовтня 2013 року. В архіві також збереглися технічні та ідентифікаційні відомості, які використовувалися для зіставлення цього облікового запису з іншими матеріалами. У тому самому масиві даних фігурують й інші псевдоніми, пов’язані з тією ж цифровою історією.
Таким чином, незалежне журналістське розслідування дозволило простежити цифровий слід у догхантерському середовищі ще до подальшої публічної діяльності Кременовської.
СКРИН 1 — профіль «Капібара»
Архівний профіль користувача «Капібара», виявлений під час аналізу матеріалів догхантерського ресурсу.
«СМАКОЛИКИ», «СИМФОНІЯ» ТА ВНУТРІШНЯ МОВА СЕРЕДОВИЩА
Збережене листування показує, що учасники догхантерських спільнот користувалися специфічною внутрішньою лексикою, за допомогою якої описували дії щодо тварин.
У повідомленнях зустрічаються слова «смаколики», «симфонія» та «велосипедити». За контекстом архівного листування, «смаколиками» називали отруєну їжу, «симфонією» — передсмертні звуки отруєних собак, а словом «велосипедити» описували конвульсії тварини після отруєння.
Ця лексика формувала внутрішню систему евфемізмів, зрозумілу учасникам групи, і дозволяла описувати жорстокі дії в умовно нейтральній або іронічній формі.
Для розуміння самого середовища важливі не лише значення окремих слів, а й факт існування сталої внутрішньої мови, що відображала прийняті всередині спільноти способи комунікації.
СКРИН 2 — архівні повідомлення з характерним догхантерським жаргоном
Фрагмент переписки зі словами «смаколики» та «симфонія».
СІЧЕНЬ 2014 РОКУ: КРЕМЕНОВСЬКА І СВЯТОГОР
Наступний важливий епізод дозволяє простежити контакти між Іриною Кременовською та Олексієм Святогором щонайменше з початку 2014 року.
У збереженій форумній переписці, датованій січнем 2014-го, Святогор обговорює Кременовську з іншими учасниками догхантерського середовища. Подальші матеріали показують, що їхня взаємодія не залишилася виключно інтернет-контактом.
У проаналізованих даних також фігурують відомості про навчання Святогора в аспірантурі під керівництвом Кременовської та її присутність під час судових процесів, пов’язаних із ним.
Сукупність цих матеріалів дозволяє простежити триваліший зв’язок, який виходив за межі випадкового спілкування на закритому форумі.
СКРИН 3 — архівна переписка Святогора про Кременовську
Фрагмент листування, датованого січнем 2014 року, у якому Олексій Святогор обговорює Ірину Кременовську.
ВІД ЗАКРИТОГО ФОРУМУ ДО ОФІЦІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
У 2016 році історія переходить від неформального інтернет-середовища до спроби офіційної організаційної діяльності.
Під час перевірки реєстраційних відомостей було встановлено факт створення громадської організації під показовою назвою — «Союз журналістів-догхантерів».
Організацію було зареєстровано у квітні 2016 року. У проаналізованих матеріалах ця ініціатива пов’язується з Кременовською та Святогором. Уже 30 травня 2016 року рішення про її реєстрацію було скасовано наказом №15355.
Цей епізод важливий насамперед як свідчення спроби перевести діяльність частини неформального середовища в інституційну площину, використавши форму офіційно зареєстрованої громадської організації.
СКРИН 4 — «Союз журналістів-догхантерів»
Реєстраційні відомості щодо громадської організації «Союз журналістів-догхантерів».
НАВІЩО ДОГХАНТЕРАМ ЗНАДОБИВСЯ ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ СТАТУС?
Окремої уваги потребує саме слово «журналістів» у назві організації.
Архівне листування показує, що журналістський статус розглядався не лише як формальна назва, а й у контексті додаткового правового захисту та практичних можливостей.
У повідомленнях, пов’язаних зі Святогором, обговорювався особливий захист журналіста і можливість «збройної відсічі» в разі нападу. В інших матеріалах згадувалися журналістські посвідчення, довідки та посвідчення видання «Вісник догхантера», а також питання отримання дозволу на засоби несмертельної дії.
Зібрані матеріали підтверджують сам факт такого обговорення, але не дозволяють стверджувати, що була створена озброєна структура або що всі озвучені можливості були реалізовані на практиці.
Водночас переписка чітко показує, які переваги окремі учасники середовища пов’язували зі статусом журналіста.
СКРИН 5 — журналістські посвідчення та обговорення засобів несмертельної дії
Архівна переписка про журналістський статус, посвідчення, правовий захист та можливість отримання дозволу на засоби несмертельної дії.
РОСІЙСЬКИЙ НАПРЯМОК РОЗСЛІДУВАННЯ
Подальший аналіз показав, що історія не обмежується українським догхантерським середовищем. Значна частина комунікації відбувалася у російськомовному інформаційному просторі, а окремі ресурси та учасники були пов’язані з Росією.
Під час розслідування було зіставлено персональні контакти, публікації, архівні повідомлення, інформаційні майданчики та подальші напрямки діяльності фігурантів. Це дозволило виявити низку перетинів між українським догхантерським середовищем та російськими інформаційними мережами.
Саме тут виникає одне з центральних питань розслідування: чи могло радикальне інтернет-середовище використовуватися не лише як місце спілкування однодумців, а й як простір для виявлення та подальшого залучення людей, схильних до радикальних моделей поведінки?
Виявлені контакти та інформаційні перетини дають підстави досліджувати версію про більш широку систему впливу.
СКРИН 6 — матеріал про російські зв’язки середовища
Архівний матеріал, проаналізований у межах незалежного журналістського розслідування та пов’язаний із російським напрямком діяльності частини середовища.
ВІД ДОГХАНТЕРСТВА ДО АНТИКУЛЬТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
У наступні роки Ірина Кременовська стає помітною вже в іншому інформаційному полі — навколо Центру економіко-правових досліджень, ресурсу «Вільне слово» та антикультової тематики.
У межах незалежного журналістського розслідування були проаналізовані публікації, партнерські сторінки, передруки, термінологія та інформаційне оточення пов’язаних із цією діяльністю ресурсів.
Аналіз виявив численні інформаційні та ідеологічні перетини з російським антикультовим середовищем, зокрема з матеріалами та структурами, пов’язаними з РАЦИРС і Олександром Дворкіним.
Простежується повторюваність окремих тем, понять та аргументації, використання матеріалів російських антикультових діячів, а також інформаційні зв’язки між окремими ресурсами.
Ідеологічна схожість сама по собі не доводить координації або агентурної діяльності. Проте системність таких перетинів у поєднанні з іншими встановленими контактами стала важливим напрямком подальшого дослідження можливого російського інформаційного впливу.
КВІТЕНЬ 2025 РОКУ: ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
17 квітня 2025 року українське видання Lenta.UA, посилаючись на джерела у правоохоронних органах, повідомило про реєстрацію кримінального провадження щодо можливого розпалювання ворожнечі.
У матеріалі були названі Ірина Володимирівна Кременовська та Олексій Анатолійович Святогор. За інформацією видання, попередня правова оцінка могла стосуватися статті 161 Кримінального кодексу України.
На момент виходу публікації офіційного коментаря слідчих органів не було. Тому в цьому випадку йдеться саме про повідомлення ЗМІ з посиланням на правоохоронні джерела, а не про офіційно оприлюднений обвинувальний висновок.
СКРИН 7 — публікація Lenta.UA про кримінальне провадження
Фрагмент публікації Lenta.UA від 17 квітня 2025 року, у якій згадуються Ірина Кременовська, Олексій Святогор та можлива кваліфікація за ст. 161 КК України.
ВАШИНГТОН: ІМ’Я КРЕМЕНОВСЬКОЇ ЗВУЧИТЬ НА МІЖНАРОДНОМУ ФОРУМІ
У травні 2025 року тема отримала міжнародне продовження.
У Католицькому університеті Америки у Вашингтоні відбувся Civil Society Congress у межах IRF Builders Forum, де серед іншого обговорювали діяльність транснаціональних антикультових структур та їхній можливий вплив на демократичні інституції.
Під час однієї з презентацій на великому екрані було продемонстровано слайд із фотографією Ірини Кременовської та написом: «RACIRS Agent in Ukraine»
Момент презентації був зафіксований на фотографії із залу та згодом опублікований українськими медіа.
ФОТО 3 — Civil Society Congress / IRF Builders Forum, Вашингтон
Вашингтон, травень 2025 року. На екрані під час презентації демонструється слайд «RACIRS Agent in Ukraine» із зображенням Ірини Кременовської.
Ця фотографія підтверджує, що саме так Кременовську представили автори відповідної презентації.
ЩО ПОВІДОМИЛИ УКРАЇНСЬКІ МЕДІА ПІСЛЯ ФОРУМУ
Після заходу українські медіа опублікували матеріали про заяви, які прозвучали у Вашингтоні.
РБК-Україна повідомило, що Ірину Кременовську окремо згадували під час обговорення російських антикультових мереж. За повідомленням видання, представники форуму характеризували її як «агента кремлівської мережі в Україні» та заявляли про її зв’язок з Олександром Дворкіним.
Це одне з найбільш серйозних публічних звинувачень, що пролунали щодо Кременовської, тому принциповим залишається точне зазначення його джерела.
Йдеться про позицію представників форуму, передану українським ЗМІ, а не про встановлений українським або американським судом агентурний статус.
СКРИН 8 — публікація РБК-Україна про заяви представників форуму
Фрагмент публікації РБК-Україна, у якій передано заяви представників форуму щодо Ірини Кременовської та її ймовірного зв’язку з російською антикультовою мережею.
ОДНА ХРОНОЛОГІЯ — РІЗНИЙ РІВЕНЬ ДОКАЗІВ
Найважливішим результатом незалежного журналістського розслідування стало зіставлення епізодів, які окремо могли здаватися не пов’язаними.
Архівні матеріали дозволяють простежити шлях від закритого догхантерського середовища, форумних контактів, псевдонімів і специфічної внутрішньої лексики до спроби створення «Союзу журналістів-догхантерів» та обговорення практичних переваг журналістських посвідчень.
Наступний період пов’язаний із юридичною, експертною та медійною діяльністю, після чого дедалі помітнішою стає антикультова тематика та інформаційні перетини з російським середовищем РАЦИРС.
У 2025 році до цієї хронології додаються повідомлення про кримінальне провадження та публічні звинувачення, які прозвучали під час міжнародного форуму у Вашингтоні.
Саме послідовність цих подій формує цілісну картину, що охоплює понад десять років. При цьому різні її частини мають різний рівень доказовості: архівне листування, реєстраційні записи, фотографії та медіапублікації можуть підтверджувати конкретні події й висловлювання.
ЩО ВДАЛОСЯ ВСТАНОВИТИ
Проведене журналістське розслідування дозволило документально простежити існування догхантерського інтернет-середовища та відповідних архівних матеріалів, виявити профіль «Капібара», який у зібраних даних пов’язується з Іриною Кременовською, та зафіксувати контакти між Кременовською і Святогором.
Також було встановлено спробу створення «Союзу журналістів-догхантерів», виявлено архівні обговорення журналістських посвідчень, правового захисту та засобів несмертельної дії, а подальший аналіз дозволив простежити перехід до антикультової тематики й виявити інформаційні та ідеологічні перетини з російським антикультовим середовищем.
Окремо зафіксовано публічні звинувачення, що прозвучали у Вашингтоні, та повідомлення українського медіа про кримінальне провадження, в якому згадувалися Кременовська та Святогор.
Водночас встановлені журналістським шляхом контакти, збіги та інформаційні зв’язки не дають підстав без додаткових доказів подавати як встановлений факт твердження про роботу конкретної людини на ФСБ або іншу російську спецслужбу.
ЦЯ ІСТОРІЯ ВИХОДИТЬ ДАЛЕКО ЗА МЕЖІ ДОГХАНТЕРСТВА
Після зіставлення архівних та публічних матеріалів події, що відбувалися протягом більш ніж десяти років, складаються в одну послідовність: від діяльності в закритому догхантерському середовищі та формування особистих контактів до спроби створення громадської організації, використання журналістського статусу, подальшої експертної й медійної діяльності, антикультової тематики, російських інформаційних перетинів, повідомлень про кримінальне провадження та міжнародного обговорення у Вашингтоні.
Ця хронологія ставить значно ширше питання: чи могло радикальне середовище стати початковою точкою для формування контактів та інформаційних зв’язків, які згодом використовувалися вже в іншій — суспільній, медійній або політичній — площині?
І не менш важливим залишається друге питання: де закінчуються ідеологічні збіги, особисті контакти та інформаційні перетини — і починається координована мережа впливу?
Відповідь на нього потребує подальшої перевірки, оскільки завдання журналістського розслідування полягає не в тому, щоб підміняти суд чи слідство, а в тому, щоб зібрати розрізнені факти, відновити зв’язки між ними та чітко показати, які питання залишаються без відповіді.
РЕДАКЦІЙНА ПРИМІТКА
Статтю підготовлено на основі незалежного журналістського розслідування, під час якого було проаналізовано архівні матеріали, форумні повідомлення, реєстраційні відомості, публікації та відкриті медійні джерела. Твердження про можливу роботу на російські структури, ФСБ, Кремль або РАЦИРС у випадках, де це не підтверджено судовим рішенням чи офіційно встановленим фактом, подаються як версії, ознаки або публічні звинувачення, виявлені під час розслідування.
