Сьогодні Україна святкує свій 32-й День Незалежності. Ця важлива дата повинна нагадувати людям, якою ціною далося утворення Незалежної України.
Після 70 років радянської окупації, смертей від голоду, репресій, загарбницьких війн, українці змогли отримати свою незалежну національну державу. Молода українська нація, що сформувалася на початку XX ст., була вимушена самотужки вести боротьбу із більшовицькою навалою і імперським російським залишком в буремні 1917-21 рр.
Під час радянської окупації українці стали жертвою амбіцій двох тоталітарних режимів: Третього Рейху та СРСР. Воюючи по різні боки у цій війні, українці понесли найбільші втрати серед народів Радянського Союзу. Тепер ця жертва забута, і московія виправдовує Культом Перемоги свою агресію.
Ненасильницький культурно-політичний спротив післявоєнного періоду тоталітарна влада придушувала таємними репресіями. Видатні українські дисиденти, такі як Василь Симоненко, Іван Драч, Ліна Костенко, Василь Стус, Тарас Чорновіл, Іван Дзюба принесли свою жертву в боротьбі заради українського народу.
Однак, навіть після проголошення незалежності, за яку було покладено багато українських життів, боротьба не зупинилася. На горизонті повстав російській реваншизм. 23 роки московіти м’якою силою, завдяки культурному впливу, економічному шантажу та зрадникам-космополітам, затягували Україну до себе, намагаючись стерти самобутність культури та історії.
І вже з 2014 року боротьба за незалежність знов стала збройною. 9 років діти України виборюють незалежність кров’ю. 24 серпня повинно нагадувати людям, чого вартує вільне існування. Ми повинні пам’ятати, чого вартують людськи помилки, коли українці забували в 2014-2022 роках, що йде війна. Наразі ми зіштовхнулися із найбільш серйозним викликом за весь час незалежної України, і повинні боротися за свою волю.
З Днем Незалежності, Україна та українці!
