Думаю, знаково буде почати з книги про пошуки себе. Книги, що розповідає класичну історію з нового боку.
Вікіпедія радо розповіла, що книга вперше була опублікована у 2018 році й з того часу здобула купу схвальних відгуків і нагород. Серед них “Найкраща книга року” за версіями NPR, The Washington Post, Buzzfeed, People, Time, Amazon, Entertainment weekly, Bustle, Newsweek; “Goodreads Choice Award”. Власне, цим вона мене й зацікавила: не часто зустрінеш таку “титуловану” книгу.
Тож, що з героями? Маємо богиню (німфу) Цирцею, яку від народження вважають нікчемною. Вона руда, з писклявим голосом, окрім того, нібито не успадкувала жодних сил свого легендарного батька Геліоса, бога сонця, титана, що приєднався до Зевса. Зустрічаємо також Скіллу, Гермеса, Дедала, Мінотавра, Аріадну, Еета, Медею і Ясона, Одіссея, Пенелопу і Телемаха. І, що найголовніше, в додатках роз’яснюється хто є хто, тож не треба гортати купу сторінок заради одного імені.
На питання про що книга, найдоречнішою відповіддю, мабуть, буде самотність. Про те, наскільки різною вона може бути. Адже самотньою можна бути не лише на безлюдному острові, а й в палаці повному рідні.
Але найголовнішу проблему, авторка окреслила ще в першому абзаці: “Отже слово німфа було насправді мірою і знаменням нашого майбуття. У нашій мові воно означає не тільки богиню, а й наречену”. От тільки Цирцея народилася не гарною і не обдарованою, тож знайти їй величного нареченого Геліос навіть не береться. Більше того вона не схожа на інших богів — вона не може спокійно жити, знаючи, що завдає страждань іншим.
Саме через це і виникає основний конфлікт історії. Питання “Хто вона?” не зникає до останньої сторінки, і, мабуть, лишається після неї. Відкритий фінал змушує замислитись над серйозними питаннями, і це одна з багатьох переваг книги.
Недоліки звісно теж є, але майже не впадають у вічі. На мою думку, фінал не зовсім відповідає думці на початку, але зрештою, це гарна розв’язка конфліктів, яка змушує замислитись над багатьма проблемами. Решту недоліків можна списати на грецьку мітологію, яка є основою історії.
Тож, висновок: книга цікава, є гарним підґрунтям для роздумів, це чудове переосмислення відомих міфів під новим кутом, який видається цілком природним. Однозначно варта прочитання.
