Видніють вечори на полі

Видніють вечори на полі,

Так прикро, це ж така краса,

Що не відать їм більше волі,

Заберуть їх в чужі края.

Видніють вечори на полі,

Їх вітер сумно проводжав,

А листя смутно в'ється в болі,

Згадавши голії ліса.

Видніє й сонечко вечірнє,

І хоче їм сказать слова,

Що є надія в людській долі,

Зеленокрилі туї в полі.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Тетяна Деревенко
Тетяна Деревенко@tetyanaderevenko

0Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 30 грудня

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається