Уявіть собі: бджола кружляє над полем лаванди, та замість того, щоб зібрати нектар і повернутися у вулик, вона губиться. Забуває шлях додому, запах квітів і навіть звичні дії. Це не фантастика, а реальність, спричинена мікропластиком — невидимою загрозою, яка шкодить не лише бджолам, а й нам із вами. Чому маленькі трудівниці втрачають пам'ять і що це означає для нашого майбутнього?
Світова проблема
Це стосується не лише України. За останні три десятиліття у різних країнах загинуло від 30% до 70% популяцій бджіл.
У 2021 році дослідники в Данії виявили на тілах медоносних бджіл 13 різних видів мікропластику. Подібні результати підтвердили й інші науковці: частинки пластику осідають на крилах, головах і черевцях комах.
Організація Bee.wild, що об'єднує вчених задля захисту запилювачів, протестувала 315 колоній бджіл. Виявилося: мікропластик забруднює вулики по всій Європі.
Як страждає пам'ять
Крихітні частинки пластику роблять бджіл слабшими перед інфекціями та впливають на їхню здатність запам'ятовувати.
У чистому довкіллі бджола легко знаходить нектар у троянді чи лаванді. Але експерименти показали: під впливом мікропластику комахи плутаються й перестають розпізнавати запахи, що асоціюються з солодкою винагородою. У результаті запилення може не відбутися.
Що кажуть науковці
«Бджоли накопичують мікропластик із повітря, води, ґрунту й навіть із квітів», — пояснює Давід Бараккі, поведінковий еколог Флорентійського університету.
У 2024 році його команда довела: поєднання полістиролу та поліметилметакрилату може бути смертельним для бджіл. Протягом трьох днів комах годували флуоресцентним мікропластиком і за допомогою мікроскопів спостерігали, як він проникає у мозок. Частинки буквально світитися всередині. Уже за 24 години бджоли «забували» те, чого навчилися. У природі це означає втрату пам'яті про шлях до вулика чи джерела нектару.
Чому це небезпечно для людей
70 із 100 видів рослин, які забезпечують 90% харчових продуктів у світі, запилюються саме бджолами. Якщо їхня кількість і далі зменшуватиметься, людство зіткнеться не лише з проблемою їжі, а й із масштабною екологічною кризою.
Недаремно президент Міжнародного союзу охорони природи Разан Аль Мубарак зазначив:
«Наш сьогоднішній вибір визначить, чи виживуть запилювачі — а значить, і ми самі».
А якщо подумати ширше?
Пам'ять бджіл руйнується подібно до того, як у людей прогресує хвороба Альцгеймера. Чи може пластик так само впливати на наш мозок? Виявляється, може. І не лише на мозок — є дані про його вплив на репродуктивну систему та навіть на майбутні покоління.
Хочете побачити шокуючі факти про те, як нанопластик змінює людський організм? Напишіть у коментарях «Хочу продовження!» або підтримайте цей пост лайком
