А що ж Олександр? Коли опинився він в домовині у власному тілі, що ж відчув він? Чи відчув взагалі щось? Тіло ж було мертве.
О так. Перше відчуття було - жах. Тваринний жах. І відраза. Тіло тхнуло і було завелике. Він завжди боявся мертвих. Відчував огиду до них і страх перед потойбіччям. Але самому собі в цьому ніколи не признавався. Як же ж, він же мужик, а не баба. Не контролюючи себе він метушився, метався намагаючись покинути тіло. Але раптом дідова рука, холодна і кістлява знову прокралась у труну і стукнула по лобі. І пролунав дідів глухий голос:
Я сказав до світанку тут будеш, подумай над своїм життям, і чому ти теж проклятий. Я прийду за тобою.
Рука зникла, і Олександр закляк, як і його тіло.
Неприємно було лежати, він нічого не бачив. Замість нещодавнього свіжого нічного повітря, його наповнював тепер сморід. Ось так його згадував Сашко- онук. Що він тхнув при житті. Олександр усвідомив, що міг тепер як лікар на рентгені бачити, що зламане в його тілі. Серце це ясно, що було нездорове, воно було якесь занадто велике і здорових тканин взагалі не було видно, бо воно було майже повністю вкрите прошарком жиру.
Жиром були вкриті і інші органи, печінка була зруйнована , не мала чітких контурів. Нирки були повні піску і каменів. Всі сустави на пальцях рук і ніг були розпухлі. Олександр спробував поворушити пальцями руки. Нічого не сталося, але він відчув на мить фантомний біль, який мучив його при житті. В нього була при житті подагра. Раніше вважалося, що це хвороба аристократів. Він і себе вважав трохи аристократом. Ну добре , не трохи.
Не в давньому сенсі, про титули. А те що він кращий за інших. Він господар, батько, йому мають підкорятись жінка і син, мають робити без зайвих слів, що він скаже. Онуки мають його поважати. А всі інші, родичі там, сусіди, це нижча ланка, хай раді будуть, що він поблажливий був до них. Чому ж дід Бушінда сказав, що він проклятий, чому він серед цих “привидів”. Хіба він не заслужив Раю? Хіба не так треба жити? Про що дід сказав треба думати?.
Стало трохи смішно. Чим думати? Мозок вже в кашу перетворюється. Швидко однак це все відбувається. А очі зашиті чи що? З одним оком щось було не так. Наче видалена якась частинка, а щоб рідні не помітили, то очі зшили чи склеїли.
Незважаючи на відразу до власного тіла Олександр з подивом зрозумів, що вже страху нема. Дід сказав прийде за ним на світанку. Власне лежати в труні було не страшніше ніж вночі в лісі. Так огидно, але що вже поробиш. Добре що на схід сонця він буде вільний від цієї кари. Знову подумав про пошкодження ока. І зрозумів. Це лікарі в морзі мабуть рогівку відняли для пересадки. Жінка, напевно, надала згоду на донорство. Хотіла мабуть грошей трохи підзаробити на ньому, змія підколодна. Чому тільки з одного ока? Треба ще раз тіло своє розглянути своїм рентгенівським зором. Певно , що ще щось відняли в нього. І, хоч неприємно було , почав роздивлятись свої нутрощі. Чесно сказати , складно було. Докладно він будову людського тіла не знав. І жирові поклади вкривали все, що тільки можна. Отже в нього більше не було, що забрати. Тіло було наскрізь хворе. Як він так зміг, до 50 років дійти до цього стану. Стреси, це ясно. Жінка ж в нього он яка. І гуляща, і питуща. Він її привіз з далекого села в місто. Вона була старша на 5 років. Визволив її з тої глухомані, селючку дурну. Мала на нього молитись , як на Бога. А вона після декрету, як пішла на роботу то геть змінилась. І то не на одну роботу. Дві собі завела. Брехуха. Він її чекає, дзвонить, просить щоб купила по дорозі додому, щось, продукти якісь, чи сигарети, чи солодке а вона у відповідь трубку кидає. То вона говорити не може, то в неї грошей нема, то їй не по дорозі. Сина скинула на його матір. Він у баби і спить і їсть і годується. Олександр хотів її змусити вдома сидіти, то й зробив їй ще дитину. Це було 25 років тому. Він навіть не знав, чи завагітніла вона. Тоді не знав. А тепер, лежачи тут в смороді власного тіла, ясно згадав один епізод.
Він лежав на своєму ліжку, голий. Вже тоді, 25 років назад , його тіло було ожиріле. Він був тоді п’яний і в напівсонному стані.В холодильнику і на кухонному столі лежала велика кількість грибів. Він повернувся з лісу кілька годин тому. По дорозі додому зустрів знайомого, продав частину грибів і купив пляшку горілки. Вдома почистив, перемив всі гриби, періодично наливаючи собі чарку. І поглядаючи на годинник злостився чим далі, то гірше - жінка затримувалась на роботі. Година була вже 8 вечора. Вона казала, що ходить прибирати перукарню після закриття. А він був упевнений, що вона з коханцем. Коли вона прийшла, о 8:15, він був вже упитий, і злий, як чорт. З порога закатив їй ляпаса, не зважаючи, що позаду йде її сусідка подруга.
Гриби приведи до ладу ( матюк, що означає собаку жіночого роду).
А сам роздягся догола і впав на ліжко. Сусідки не стидався. Він себе вважав справжнім мужиком тоді, з тілом Адоніса. Хай сусідка дивитися, ковтає слину. В неї чоловік ніякий, сухий, страшний, і старий.
Я таки був самовпевнений трохи. - подумав Олександр.
Він тепер ясно пам'ятав, як виглядав тоді.
При досить високому зрості, тіло було дуже жирне. Біцепсів, якими він так гордився, не було видно навіть. Руки були товсті, і шкіра була в якусь цяточку, чи то прищі, чи то веснянки. Чи це були капілярні крапки? Живіт був великий, і щоб подивитись на пеніс, треба було прибрати живіт рукою. Сідниці були плоскі, а ноги теж товсті. Подагра вже тоді починала себе проявляти, і один палець на руці, був трохи опухлий.
Жінка з сусідкою пішли на кухню і там стиха розмовляли. Чути було сльози в її голосі. Але в напівсні він не розібрав її розмови. На наступний день протверезівши, він дочекався її з роботи і хотів помиритися. І сексу. Вона сказала опустивши очі, що в неї критичні дні. І не підпускала його днів з 12 до себе. Сказала, що послизнулась на мокрій підлозі, і вдарилась в пах впавши на низький стільчик. Тому критичні дні так довго. Він сумнівався трохи, але довести не міг. Тепер він зрозумів. Вона таки була вагітна. І зробила тоді аборт. Не хотіла народити йому другу дитину після того, як він їй дав ляпаса. Про першу дитину, сина , в той день спогадів не було. Він навіть не поцікавився, що робив його син в той день, коли він гриби збирав і пив.
