Війну не побачиш в театрі

Війну не побачиш в театрі,

Війну не побачиш в кіно,

Її побачиш в очах тих,

Хто помер вже давно.

Війну побачиш там,

Де колись вирувало життя.

Війну побачиш там,

Де було мирним буття.

В очах переселенців,

Що раді кожному дню.

В очах сміливого воїна,

Що знову побачив рідню.

В рішучому погляді матері,

Що йде захищати дитину.

В зруйнованих вуличках міста,

Яке знищили за годину.

В сталевому серці людини,

Душа якої вже на небесах.

В сталевих руках водія,

Що днями на колесах.

У втомі славетного воїна,

Що б'ється вдень і вночі.

В терпінні працьовитого пекаря,

Що виймає хліб із печі

В невтомних волонтерах,

Що везуть усе знов і знов,

В наших справжніх політиках,

Яким не до порожніх розмов.

В сльозах тієї дитини,

Що втратила всю сім'ю.

В театрі, в кіно, на картинах

Не шукайте справжню війну.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Катерина Цурман
Катерина Цурман@katerina_tsurman

41Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 26 квітня

Більше від автора

  • Темрява

    Темряво, нічко сива

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Хазяйка життя

    Чого ти плачеш? Сльози ллєш?

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається