Серед лип ти любо шепчеш,
Я ж вдихаю аромат,
Серпанком дум я оповитий,
Серцем лину в наш сакральний сад.
Памʼятаєш, як голубив вітер?
А як сонце запалило щоки?
Вперше ти зʼєднала наші губи,
Пізніше ж липи возʼєднали нас.
Я вдихнув прекрасний запах цвіту,
Споглядаючи мою кохану милу.
Усміхнусь-підійде й ніжно гляне,
Прошепоче любо-любо.
А я знову приголублю, поцілую
І в обіймах заключу.
І так просидим, доки не стемніє,
Допоки додому милу проведу.
Памʼятаєш, як голубив вітер?
А як сонце запалило щоки?
Вже минуло стільки років,
Та без тебе, моя мила,
Липи пахнуть одиноко.
Дякую за прочитання💕
