11.10.2012 р.
***
Тебе нема – це звісно згуба:
Можливо граюся в вірші,
В непереможне поєднання
Цього рядочка до строфи...
***
Все неповторне є мізерним –
Сім'я, родинні почуття!
Та вкотре стане це непевним,
Якщо нікого ще нема...
***
Злиденність, лінощі та туга
Збирають попіл з твоїх мрій.
Колись його таки забудеш
Та спогад буде! – Осяйний!
Вирішив все таки викласти ще один свій вірш. Чомусь я звик їх писати в поганий настрій. Якщо вам він сподобався залишіть якийсь коментар.
бути там де нікого немаєтам де зорі суворі палають,де ніхто ніколи не чує,де спокійно і листя чуйне,де без диму і шуму місцетільки ти і думки під листям,що покриті й дощем залитітакі тихі й такі барвисті..
Вирішив все таки викласти ще один свій вірш. Чомусь я звик їх писати в поганий настрій. Якщо вам він сподобався залишіть якийсь коментар.
бути там де нікого немаєтам де зорі суворі палають,де ніхто ніколи не чує,де спокійно і листя чуйне,де без диму і шуму місцетільки ти і думки під листям,що покриті й дощем залитітакі тихі й такі барвисті..
