#римки

11.10.2012 р.

***

Тебе нема – це звісно згуба:

Можливо граюся в вірші,

В непереможне поєднання

Цього рядочка до строфи...

***

Все неповторне є мізерним –

Сім'я, родинні почуття!

Та вкотре стане це непевним,

Якщо нікого ще нема...

***

Злиденність, лінощі та туга

Збирають попіл з твоїх мрій.

Колись його таки забудеш

Та спогад буде! – Осяйний!

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Дар'я Саченко
Дар'я Саченко@Darya

300Прочитань
0Автори
1Читачі
На Друкарні з 27 липня

Більше від автора

  • римки

    21.09.2025 р.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • римки

    19.10.2013 р.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • У церкви

    Ми цілувались у церкви. Ні, ми не безбожники. Атеїсти? Можливо. Складно вірити в Бога, коли Він не вірить у вас. Чом не вірить? Не знаю. Віруючі кажуть так. Кажуть: "То гріх", "Як так можна?", "Бог вас покарає". А Бог же любить всіх однаково. "Бог у твоєму серці".

    Теми цього довгочиту:

    Церква
  • v.b | Андромеда | цикл “ретроград“

    Вони не мандрують простором — вони існують у місці, якого не торкнеться жодна наука: у траєкторії двох поглядів. Там, де Всесвіт вже чужий, виникає їхній — без імен, без форм, але з присутністю. Той, що не треба розуміти — тільки бути в ньому.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • У церкви

    Ми цілувались у церкви. Ні, ми не безбожники. Атеїсти? Можливо. Складно вірити в Бога, коли Він не вірить у вас. Чом не вірить? Не знаю. Віруючі кажуть так. Кажуть: "То гріх", "Як так можна?", "Бог вас покарає". А Бог же любить всіх однаково. "Бог у твоєму серці".

    Теми цього довгочиту:

    Церква
  • v.b | Андромеда | цикл “ретроград“

    Вони не мандрують простором — вони існують у місці, якого не торкнеться жодна наука: у траєкторії двох поглядів. Там, де Всесвіт вже чужий, виникає їхній — без імен, без форм, але з присутністю. Той, що не треба розуміти — тільки бути в ньому.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія