Недавно побачив тред в Twitter : “I can’t stand AI art, so I made a plugin that removes it from your feed”. Людина зробила розширення, яке просто вичищає згенеровані картинки зі стрічки. Він зібрав більше 26.5 тис. лайків, понад 3 тис. репостів і майже 24 млн переглядів. Це один з найвірусніших постів на тему “анти-AI-арт” останнім часом.
Я теж колись був у захваті від можливості зробити картинку одним реченням. Зараз бачу чергову генерацію і думаю, тільки не це.
Проблема не в шести пальцях і не в кривих тінях. Навіть технічно ідеальна картинка часто виявляється порожньою. Просто ілюстрацією заради ілюстрації. Ще одна усміхнена людина біля ноутбука. Ще один футуристичний мозок. Ще один ідеальний світ, у якому немає нічого конкретного. І в мене особисто багато таких банерів в статтях тут на “друкарні”, правда помаленько я їх оновлюю, але…
Два свіжі кейси, які добре показують суть
22 жовтня Etsy оголосила нові правила. Для більшості товарів продавці тепер зобов’язані додавати хоча б одне невідредаговане фото реального продукту на справжньому тлі. Заборонили згенеровані ШІ рецепти, викрійки та будь-які практичні інструкції. Бот-генеровані оголошення без участі людини - теж під забороною. AI-арт залишили дозволеним, але тільки за умови творчої участі продавця та чесного розкриття. Межа проходить не між “людина чи машина”, а між зрозумілою пропозицією і ситуацією, коли покупець не може зрозуміти, що саме отримає.
Інший випадок - SonicFox. У жовтні кіберспортсмен відмовився від участі в Nexcon після того, як організатори поставили на промо-постер згенероване зображення його персонажа. Назвав це “неймовірно нешанобливим”, розірвав контракт і запропонував організаторам витратити гроші, які мали заплатити йому, на справжніх художників. Організатори вибачилися. SonicFox вибачення прийняв - але на захід не поїхав.
Це різні конфлікти. На Etsy це питання довіри і достовірності. У випадку SonicFox це питання згоди і поваги до чужого образу. Зводити все до «комусь просто не подобаються нейромережі» було б надто просто.
Різниця не в інструменті
Є принципова різниця між “я використав ШІ, щоб реалізувати задум” і “нам потрібна якась картинка - згенеруй щось красиве”.
У першому випадку хочеться говорити про результат: чому саме така композиція, який настрій, що автор хотів сказати.
У другому картинка сприймається як заповнювач порожнього місця.
Я й сам роблю банери для статей, тому бачу обидві сторони. Коли генерація допомагає втілити думку то результат може бути сильним. Коли вона просто замінює думку - виходить slop. І саме цей slop зараз заполонив стрічки.
Є профі, які працюють з генерацією щодня і роблять це на високому рівні: рекламу, відео, візуали для продуктів. За такою роботою стоять смак, референси, десятки відкинутих варіантів, ручне доопрацювання і відповідальність. Така робота часто взагалі не виглядає як “AI-арт”, бо в ній є думка.
Поганий slop ми помічаємо одразу. Хорошу роботу можемо навіть не розпізнати. Звідси частково і враження, що “весь AI-арт поганий”.
Що найбільше втомлює
Найбільше втомлює навіть не сама генерація, а постійна необхідність визначати: що переді мною? Реальний товар чи його уявна версія? Справжнє фото чи синтетика? Робота ілюстратора чи генерація, яку так подали?
Мій критерій це довіра. Я не хочу витрачати увагу на розгадування походження кожного зображення, особливо коли від цього залежить покупка чи оцінка чужої роботи.
Я не вимагаю відмови від генераторів. Для чернеток, пошуку ідей, прототипів і особистих експериментів місце є. У руках профі вони дають результат, який не соромно показати. Але не хочу, щоб генерацію видавали за ручну роботу, щоб вигадане зображення підміняло доказ реального результату і щоб сам факт використання ШІ вважався достатнім творчим задумом.
Мені не обов’язково знати всі інструменти автора. Але я хочу розуміти, що саме мені пропонують цінувати.
Я не можу терпіти AI-мистецтво. У вас теж зникло ВАУ?
Матеріал підготовлено командою проекту kotovich.uk
Слідкуйте за оновленнями та обговоренням в Telegram
