Великий читацький досвід, поєднаний з великим досвідом ведення книжкового ютуб-каналу для досвіченого українського читача — сьогодні розмовляємо з Дмитром Каджитським, блогером, автором книжкового youtube-каналу «Три кванти опівночі»!
Найцікавіше та найскладніше в бутті українським книжковим блогером?
Найцікавіше — це спілкування з підписниками каналу. В Україні дуже начитана аудиторія і часто люди гарно розбираються в конкретному жанрі, піджанрі або творчості конкретного автора. В них є свої гіпотези, своє бачення сюжету або складних фантастичних наукових теорій. Саме на ці теми ми часто спілкуємося в коментарях до відео, чаті телеграм каналу, фейсбуці тощо. Особисто я завдяки спільноті відкрив для себе багатьох нових письменників, крім того, мені завжди був цікавий відмінний від мого погляд на події та різні наукові й фантастичні теорії в книгах. Обговорення книг — це дійсно найцікавіше в бутті книжковим блогером й зараз можу сказати що в нас вийшов свого роду квантовий книжковий клуб, й це дуже круто.
Особисто для мене найскладніше в бутті книжковим блогером — це написання сценаріїв до відео. Я розповідаю тільки про книги, які мені сподобались, й розповісти потрібно так, щоб ці книги зацікавили людей, які їх не читали. Інакше, який взагалі сенс розповідати про книгу? Тому мені потрібно створити відповідну атмосферу й постійно балансувати між відсутністю спойлерів та легкими спойлерами й слідкувати, щоб не було жорстких спойлерів й при цьому не скотитися в переказ анотації. Також ще потрібно передати свої особисті враження та емоції від книги й додати інформацію про автора або цикл (якщо це цікава інформація) так, щоб документальна стилістика такої інформації не порушила загальну атмосферу відео. Попри те, що в мене великий досвід написання сценаріїв для відео про книги, мій внутрішній критик завжди незадоволений, в якомусь сенсі це муки творчості. Й цей етап створення відео про книгу в мене завжди найдовший, але водночас я отримую задоволення від такої роботи.
Найулюбленіші теми для відео — які у підписників, а які — у самого Каджита?
Я обожнюю створювати відео в яких потрібен максимально творчий підхід. Наприклад відео про цикл Фредеріка Пола “Гічі” в якому для переходів між тематичними частинами відео я використовував пісню “Сяй, маленька зірочка”, яку переклала та виконала Лана з каналу “Книжкова божевільня”, крім того, туди був написаний складний сценарій та створено понад 100 якісних та максимально точних ілюстрацій. Або моє відео про першу книгу циклу “Колесо часу”, я написав туди сценарій з додаванням власного майже художнього тексту. Вийшло настільки якісно, що видавництво НК Богдан спочатку переплутало моє відео з піратською начиткою аудіокниги. Ці відео потребують набагато більше часу на створення, але воно того варте. Глядачі теж високо оцінюють такі відео.
Судячи зі статистики глядачам більше подобаються відео про історію жанру та мої тематичні топи книг — топ 3, топ 5 й так далі. Фактично це не топи, а добірки, просто алгоритми ютубу більше люблять слово топ, хто я такий, щоб з ними сперечатися. А ще глядачі часто просять відео про фантастику та фентезі українських авторів, поки що я начитую потрібну базу й з осені зʼявиться багато нових матеріалів про українську фантастику. Наші бажання зі спільнотою збігаються й мені подобається робити відео на будь-які теми, що є на каналі, та придумувати нові.
Топ-3 улюблених книжок Каджита серед усіх жанрів, і чому саме вони?
Станіслав Лем “Фіаско” — останній великий за формою твір автора, який фактично є підсумком його творчості. Це філософсько-фантастичний роман, який розповідає про спробу контакту людей з невідомою цивілізацією на чужій планеті. Я вважаю цей роман найреалістичнішим поглядом на проблему контакту з іншими розумними видами, тому що головна перешкода для цього не відстань, а культура, походження, соціум та засновані на цьому шаблони людського мислення, які ми намагаємося застосовувати до інших цивілізацій.
Стівен Чбоскі “Уявний друг” — одна з найкращих книг прочитаних за все життя. Ця книга починається як затишна казка про хлопчика, який разом з мамою переїхав в нове місто й там в нього зʼявився уявний друг. Сюжет неспішно розкручується й книга поступово стає містичним трилером й навіть горором, а ближче до фіналу перетворюється на неймовірну біблійну історію. Це вкрай цікаве переосмислення релігійної міфології то того, яке місце в цій міфології та історії займає жінка.
Джеймс С.А. Корі, цикл “Експансія” — сучасна космоопера з вкрай реалістичним поглядом на космічну експансію людства яка починається з Сонячної системи. До вторгнення росіян я не розумів, навіщо автори так виписали людство та взаємовідносини різних анклавів в Сонячній системі, дивлячись зараз на те, що відбувається у світі — добре розумію. Бо в космос людство забрало свій звичний набір з расизму, політичних інтриг, війн та жадібності, яка призводить до експлуатації мільйонів людей. А ще це дуже гарний детектив в нуар стилі, добре прописані яскраві персонажі, неймовірні пригоди та питання першого контакту з кимось настільки далеким й незрозумілим, що розʼєднане людство навіть не може зрозуміти, з чим воно стикнулося. А от вигоду з цього хоче отримати кожен.
Який твір українського автора чи авторки порекомендував би читачам?
Едуард Лобас “Навчи мене вбивати” — веселе та легке фентезі з атмосферним й дуже цікавим світом епохи стімпанку та яскравими персонажами. Мені сподобалась концепція світу з великими містами-державами — місто Магів, місто Промисловців тощо. Сподобались елементи стімпанку в яких автор поєднує технології та магію, та й сама концепція магії досить цікава. А головне, що автор з самого початку дає зрозуміти, що це саме весела, легка та атмосферна книга для гарного відпочинку — саме те, що треба на тлі важких подій в нашій країні.
Володимир Кузнєцов “Заколот. Невимовні культи” — для фанатів дійсно складної наукової фантастики заснованій на квантовій теорії. Крім того, автор додав сюди пантеон богів та монстрів Лавкрафта, але обійшовся без містики, кожне створіння має абсолютно логічне науково-фантастичне обґрунтування свого існування, фактично це представники рас, які живуть в інших вимірах простору та часу і в кожної такої раси є свої унікальній неймовірні властивості.
Нік Лисицький “Кий та морозна орда” — українська фентезі казка для будь-якого віку, створена за мотивами української міфології. Дуже атмосферна казка з яскравими персонажами з нашої міфології. Тут є Чугайстер, мавки, домовики, підземні жителі та різні духи, які допомагають або заважають Кию, головному герою оповідання, зупинити Зиму, яка в цьому році занадто затягнулася. Багато карколомних пригод та дивних місць, в яких доведеться побувати головним героям. Роман абсолютно універсальний, він написаний так, що буде зрозумілий жителям Америки, й жителям Польщі або Німеччини, просто Чугайстр для них буде асоціюватися з, можливо, ельфом, хухи з лісовими феями або піксі, Ох, що живе під землею, з дварфами тощо. Все це тому, що автор не паразитує на українській міфології та традиціях й досить органічно додає їх у книгу.
Велика дяка тобі, Каджите, що поділився і своїм досвідом, і книжковими вподобаннями! Наснаги з новими сценаріями, чекатимемо наступних відео!
Підписуйтеся на канал пана Каджита на ютубі ось за цим посиланням.
А також розповідайте в коментарях нижче, які ваші улюблені теми у книжкових блогерів та про що хотілося би більше дивитися/слухати?
Щиро ваша,
