Як тільки нас не називали,
Бендери, Хохли і Укропи.
Роками нам розповідали,
Що ніби то ми Малороси.
Нам землі багаті й родючі,
Боги дарували з любов'ю
Бо ми Українці безстрашні,
Народжені з вільною кров'ю.
І скільки б вони не старались,
Історію нашу змінити.
Козацького сильного духу,
Іще не вдавалось зломити.
Віками йде протистояння,
За волю, за землю,за спокій.
Бо завжди знайдеться нахаба,
Який панувати тут хоче.
З початку Русі і по нині,
Ми боремось проти свавілля.
І кров'ю залита вся наша земля,
Без війни не живе не одне покоління.
Я знаю настане той час,
Ми вистоїм , знайдемо сили.
Щоб наші нащадки без грама жалю,
казали що " Я УКРАЇНЕЦЬ."
Верещако Сергій.
![[Не]Знайка](https://cdn.drukarnia.com.ua/671817a35a00fc28df900176/images/ljB5avatar.jpeg){kind=avatar}
