Журналістське розслідування про бездіяльність інституцій і порушення міжнародних зобов’язань
Вайолет — сімнадцятирічна дівчина, яка працює в невеликому ресторані на схилах Кіліманджаро. Її історія — це не просто трагедія однієї людини. Це звинувачення на адресу міжнародних інституцій, правових систем і суспільства, яке обрало мовчання. У тринадцять років вона стала жертвою сексуального насильства, тортур і ізоляції з боку громадянина Чехії Якуба Яхла. Попри численні свідчення, він досі на свободі. Це розслідування — спроба відновити справедливість і нагадати: мовчання — це співучасть.
Обіцянки, що стали пасткою
Вайолет виросла в бідній родині, втратила батьків і жила з жінкою, яка про неї піклувалася. Її мрія була проста — здобути освіту і змінити своє життя. У 13 років вона зустріла іноземця — Якуба Яхла, який представився благодійником. Він пообіцяв їй школу, їжу, одяг і турботу. Вайолет повірила.
«Він сказав, що я піду до найкращої школи. Що оплатить усе. Я мріяла вчитися і робити добрі справи, коли виросту», — згадує вона.
Спочатку все виглядало нормально. Вайолет переїхала до Якуба, чекала на початок навчання. Але школа так і не з’явилася. Натомість почалися жахи.
Насильство під виглядом турботи
На третій день після переїзду Якуб дав Вайолет газовану воду, в яку, як згодом з’ясувалося, були підмішані наркотики. Вона втратила свідомість, а прокинулася голою на його ліжку.
«Я не могла навіть пересунутися. Просто лежала і не могла прокинутися. А коли очнулась — була гола, одна, в його кімнаті», — розповідає вона.
Якуб зачинив її в будинку, не дозволяв виходити, погрожував ножем, ґвалтував і різав. Найглибша рана — на нозі, де «м’ясо вилізло назовні». Вайолет кульгала, але змогла втекти до сусідки, яку називала «мама».
Свідки, які не змогли мовчати
Сусідка Хільдегарда Мроссо згадує ту ніч:
«Вона кричала, що її побили і зґвалтували, у неї були синці й порізи. Я обробила її рани, дала знеболювальне. Вона плакала від болю».
Інший свідок, Модест, чув крики Вайолет:
«Я почув, як Якуб сказав: “Я поріжу тебе ножем. Мовчи!” Я намагався відчинити двері, але вони були зачинені. Пізніше я зрозумів, що він ґвалтував дитину».
Ці свідчення — не поодинокі. Їх підтверджують інші жертви, сусіди, працівники центру Nature and Skills, де Якуб раніше працював. Усі вони описують схожі методи: наркотики, ізоляція, сексуальне насильство, погрози.
Міжнародні зобов’язання Чехії
Чехія, громадянином якої є Якуб Яхл, ратифікувала низку міжнародних документів, що зобов’язують її захищати дітей від насильства:
Лансаротська конвенція Ради Європи (2007): вимагає розслідування всіх випадків сексуального насильства над дітьми (ст. 12, 14, 30).
Конвенція ООН про права дитини: зобов’язує захищати дітей від усіх форм насильства і забезпечувати їм право бути почутими (ст. 19, 34, 39).
Європейська конвенція з прав людини: гарантує право суспільства на інформацію з питань суспільного інтересу (ст. 10).
Ці документи — не просто декларації. Вони є частиною правової системи Чехії згідно з її Конституцією (ст. 1 і 10). Їх порушення — це порушення основ правової держави.
Чеське законодавство
Внутрішні закони Чехії також прямо забороняють дії, в яких звинувачують Якуба Яхла:
Кримінальний кодекс Чехії (Zákon č. 40/2009 Sb.):
§ 187 — сексуальне насильство
§ 193 — завдання шкоди здоров’ю
Закон про ЗМІ (Zákon č. 46/2000 Sb.): захищає журналістів, які висвітлюють суспільно важливі теми.
Отже, чеська влада має всі підстави для початку розслідування, запиту на екстрадицію та реагування.
Чому Якуб Яхл досі на свободі?
Попри численні докази — відео, інтерв’ю, медичні описи травм — Якуб Яхл не був арештований. Він продовжує жити на свободі, а можливо — й далі чинить злочини.
«Я вважаю, що його треба посадити до в’язниці на все життя, і він міг би там померти», — каже Вайолет.
Це не просто емоційне висловлювання. Це крик про допомогу. І він має бути почутий.
Вторинне насильство — мовчання інституцій
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував: замовчування свідчень — це форма вторинного насильства. У справах M.C. v. Bulgaria та O'Keeffe v. Ireland суд постановив, що держава зобов’язана забезпечити захист дітей і створити механізми, які дозволяють їм бути почутими.
У випадку Вайолет ці механізми не спрацювали. Ні в Танзанії, ні в Чехії. Це — системний провал.
Що далі?
Історія Вайолет — це не лише трагедія. Це виклик. Виклик правовим системам, міжнародним інституціям, громадянському суспільству. Якщо ми не реагуємо — ми стаємо співучасниками.
Чехія зобов’язана:
Розпочати кримінальне розслідування щодо Якуба Яхла.
Запросити міжнародну допомогу і співпрацю з Танзанією.
Забезпечити захист жертв, зокрема Вайолет.
Визнати, що мовчання — це злочин.
Вайолет — одна з багатьох. Її історія — це дзеркало, в якому відображається бездіяльність, страх і байдужість. Але вона також — голос, що вимагає справедливості.
«Я хочу, щоб він відповів за все. Щоб більше ніхто не постраждав», — каже вона.
Ми зобов’язані почути цей голос. І діяти.
*Ім’я Вайолет змінене з етичних міркувань. Справжнє ім’я журналістка вирішила не розголошувати.
