Понад 30 років минуло з моменту, як Nine Inch Nails випустили свій Magnum opus — «The Downward spiral». Абсолютно страшенний, жорстокий, важкий, концептуальний альбом, який зображує найтемніші моменти людського існування, розкриває процес руйнування людської особистості, ілюструє психологічну дуальність безпорадності й непокори, вразливості і гіркоти, страждання і люті.

Відповідно, обкладинка мала б якось передавати ті емоції, тож вокаліст NIN Трент Резнор став шукати художника, який передав би ці почуття. Так він вийшов на британського художника, дизайнера і колажиста Рассела Міллса. Фронтмен NIN замовив у нього цілий альбом робіт (загалом 25 штук) при одній умові, якщо працюючи над ними художник триматиме в голові слова «виснаження», «рана», «занепад». Слова, які на думку вокаліста, крились за блиском тодішнього американського суспільства.
Таке завдання здалось йому сюрреалістичним, як і розмова з Трентом, позаяк Рассел тоді працював над рекламною кампанією для британського театру The Royal Shakespeare Company.


Оглядаючись на роботи Міллса, вони викликають відчуття повного знищення. Ті картини виглядають жорстокими, зухвалими, сирими, які натякають на криваву різанину. Немов би артефакти з минулого, такі близькі, але такі потворні. Вони показують людський спротив, який Резнор демонструє протягом всього альбому. Годі й уявити собі кращої співпраці. Справжній художник зустрів справжнього художника.
Варто зауважити, що Рассел довгий час жодної ноти альбому не чув, тож йому доводилось працювати з власною фантазією. Доки не отримав декілька пісень. Вони підтвердили, що художник рухається у правильному напрямку. Відтак, закінчивши свої творіння, для обкладинки альбому обрали картину під назвою «Рана» (для синглу «March of the Pigs» була окрема робота).

«Я так давно носився з ідеєю багатошарових витворів — фізичних, структурних і концептуальних. Мені хотілось створити зрозумілий і відкритий, воднораз закритий і недоступний доробок. Враховуючи характер текстів і силу музики, з якою доводилось працювати, я подумав створити алюзію на, здавалось би, суперечливі образи болі й зцілення. Хотілось створити прекрасну поверхню, яка розкриває вісцеральну (внутрішню) грубість відкритої рани», — розповів Рассел Міллс.
Над цією картиною, вкритою гіпсом, олією, акрилом, заржавілим металом, мертвими комахами, воском, лаком, кров'ю (художника) і хірургічним бинтом, Міллс працював близько двох тижнів.

«Фізично, вона мускуляста й вісцеральна, як і музика», — сказав Рассел.

А щоб зробити картину «March of the Pigs», художник надихався життям ранніх християн за часів Римської імперії. Римляни підкорювали християн, змушуючи їх жити в гетто. Їм також заборонялось носити будь-яку релігійну символіку. Утім, вони знайшли спосіб обійти заборону. Християни збирали пелюстки троянд, сушили їх у диму від свічок, а потім нанизували це на нитку. Воно виглядало як дешева прикраса, що не має жодного значення, а відтак, не несе загрози. Фактично, це був перший розарій (традиційні католицькі чотки). Адже латинське «Sub Rosa» буквально означає «під трояндою», а тепер ще й «потаємне». На думку автора, це ідеальна метафора до акту ненасильницької, тихої підривної діяльності, що підходить до пісні «March of the Pigs».

Обкладинку для пісні «Closer» зробив фотограф Джозеф Култіс. Раніше він ніколи не знімав жуків.
«Але я допомагав хлопцеві на ім'я Ганс Нелеман. Він підсвічує речі люстерками й маленькими, гарячими лампочками. Цей хлопець розкладає різні речі шарами між склом — і каву, і молочні коктейлі, і соплі, і бруд — словом, все, що завгодно. На цій картині, наприклад, зображений жук, що сидить на горі сміття. Ми тоді зробили близько 50 різних фотографій жуків, а саме ця стала обкладинкою. Трент був з нами цілий день, він хотів потусити з жуками».