Тінтін Янь та ін., Чжецзянський університет | Frontiers in Human Neuroscience, 2024
Оригінальна стаття
Ви коли-небудь помічали, що після години в соціалочках вам важче зосередитися на чомусь важливому? Виявляється, це не просто ви так "чуствуєте", а так воно і є.
Анотація
Повсюдне поширення платформ коротких відео органічно вписалося в щоденний розпорядок дня, проте важливо усвідомлювати їхній потенційний негативний вплив на фізичне та психічне здоров'я. Попередні дослідження виявили шкідливий вплив надмірного споживання коротких відео на поведінку уваги, однак відповідні механізми в мозку залишаються невивченими.
У цьому дослідженні взяли участь 48 учасників: 35 жінок і 13 чоловіків, середній вік — 21,8 рік. Для оцінки поведінки при перегляді коротких відео та здатності до самоконтролю використовувалися опитувальник схильності до залежності від коротких відео на мобільному телефоні (MPSVATQ) та шкала самоконтролю (SCS). Під час виконання тесту уважності мереж (ANT) реєструвалися дані електроенцефалограми (ЕЕГ).
Кореляційний аналіз виявив значущий негативний зв'язок між MPSVATQ та активністю мозкових тета-хвиль, що відображає виконавчий контроль у префронтальній ділянці (r = −0,395, p = 0,007). Цей результат не спостерігався в стані спокою — лише під час виконання завдання. Крім того, виявлено значущу негативну кореляцію між MPSVATQ та результатами SCS (r = −0,320, p = 0,026). Отримані результати свідчать про те, що зростання схильності до залежності від коротких відео може негативно впливати на самоконтроль та знижувати виконавчий контроль у сфері функцій уваги. Це дослідження підкреслює важливість розробки втручань для пом'якшення залежності від коротких відео.
1. Вступ
У сучасних умовах стрімкого розвитку технологій смартфонів і широкого поширення мобільного інтернету платформи коротких відео стали невід'ємною частиною повсякденного життя людей. Ці платформи, відомі своїм швидким та захопливим способом поширення інформації, зібрали велику базу користувачів, які присвячують значний час перегляду різноманітного контенту. Попри свою популярність, наше розуміння потенційних адиктивних тенденцій, пов'язаних із надмірним споживанням коротких мобільних відео, та їхнього впливу на когнітивні функції залишається недостатнім.
Попередні дослідження залежності від психоактивних речовин виявили порушення гальмівного контролю та виражену упередженість уваги до сигналів, пов'язаних із залежністю. Дослідження поведінкових залежностей також виявили порушення в системі контролю, що регулює процеси уваги — залежні демонструють дефіцити як функції уваги, так і системи контролю. Так само дослідження на підлітках показали, що надмірне використання смартфонів, зокрема для перегляду коротких відео, може призводити до соціальної самоізоляції та негативно впливати на нормальні міжособистісні навички. Надмірне використання мобільних відео може негативно впливати на увагу та спричиняти певні ризики для здоров'я. Наприклад, дослідження свідчать, що залежні від коротких відео користувачі мають більше труднощів з увагою під час перегляду та гіршу концентрацію при обробці перешкод. Водночас механізми в мозку, що лежать в основі цього впливу, залишаються здебільшого невідомими.
Увага відіграє ключову роль у когнітивній обробці, маючи суттєві наслідки для навчання та адаптивної поведінки. Серед численних теорій уваги добре відома триєдина теорія уважних мереж Петерсена та Познера (2012). Тест уважних мереж (ANT) є поширеним інструментом для оцінки індивідуальних характеристик уваги на основі цієї моделі. Система уваги ділиться на три підмережі:
Мережа виконавчого контролю — керує саморегуляцією та вирішенням конфліктів між конкуруючими імпульсами; ключову роль тут відіграють префронтальна кора (PFC) та передня поясна кора (ACC)
Сигнальна мережа — відповідає за підтримання стану пильності, пов'язана з лівою лобово-тім'яною мережею
Орієнтувальна мережа — регулює спрямування уваги на потрібні стимули, задіює тім'яні та лобові ділянки
У цьому дослідженні завдання ANT використовувалося для оцінки уважності учасників, а ЕЕГ — для вимірювання відповідної активності мозку. Тета-хвилі мозку (4–8 Гц) вважаються ключовим показником функції уваги. Зокрема, попередні дослідження показують, що фронтальна тета-активність зростає під час неконгруентних проб порівняно з конгруентними — тобто саме тоді, коли мозку потрібно вирішити когнітивний конфлікт. Основним джерелом цієї активності вважається префронтальна кора, включно з передньою поясною корою, а тета-активність серединної фронтальної кори є загальним механізмом, пов'язаним із потребою в когнітивному контролі.
Спираючись на попередні висновки про те, що особи, схильні до залежності від коротких відео, демонструють погіршення результатів у завданнях на увагу, ми висунули гіпотезу: адиктивні тенденції до коротких відео можуть негативно впливати на мозкову активність, що лежить в основі функціонування уваги, — зокрема на тета-хвилі у фронтальних ділянках.
2. Методологія
2.1 Учасники дослідження
Здорових дорослих учасників залучали через оголошення в соціальних мережах. До участі допускалися лише ті, хто підтвердив регулярне використання мобільного додатку для коротких відео. Учасники повинні були відповідати таким критеріям:
вік від 18 до 65 років
відсутність діагностованих неврологічних розладів або психічних захворювань
відсутність вживання психоактивних речовин протягом останнього місяця
відсутність важких побічних реакцій на подразники (миготливе світло, звукові стимули, електромагнітне випромінювання)
відсутність попередньої участі в аналогічних ЕЕГ-дослідженнях
Загалом було залучено 48 здорових учасників: 13 чоловіків і 35 жінок, вік 18–33 роки (M = 21,80, SD = 3,62). Освітній рівень варіював від ступеня бакалавра до докторського. Дослідження отримало схвалення Комітету з етики Чжецзянського університету; всі учасники надали письмову інформовану згоду та отримали компенсацію за участь.
2.2 Експериментальний протокол
Це дослідження є частиною ширшого проєкту, що вивчає, як перегляд коротких відео впливає на функцію та структуру мозку. Після заповнення анкет перед і після завдання ANT було отримано дві тримахвилинні сесії ЕЕГ-запису у стані спокою з відкритими очима.
2.2.1 Опитувальники
Учасники заповнювали онлайн-анкету перед ЕЕГ-експериментом. Набір опитувальників охоплював: Шкалу контролю уваги (ACS), Шкалу імпульсивності Барратта (BIS-II), Шкалу відчутного стресу Коена (CPSS), Короткий опитувальник симптомів депресії та тривоги, П'ятифакторний опитувальник усвідомленості (FFMQ), Тест на інтернет-залежність (IAT), Опитувальник блукання думок (MWQ), Опитувальник схильності до залежності від коротких відео на мобільному телефоні (MPSVATQ) та Шкалу самоконтролю (SCS).
Цей набір опитувальників дозволив комплексно охопити адиктивну поведінку та пов'язані риси особистості. Ключовим інструментом для цього дослідження став MPSVATQ — адаптована китайська версія тесту на інтернет-залежність: вищі бали вказують на більшу схильність до залежності від коротких відео. SCS використовувалася для оцінки здатності до поведінкової регуляції.
2.2.2 Завдання ANT
Під час виконання завдання ANT учасники сиділи, підперши підборіддя на підставці. Загалом було проведено 192 проби з чотирма типами сигналів: без сигналу, центральний сигнал, просторовий сигнал та подвійний сигнал. Центральний і подвійний сигнали інформують про час появи цілі (сигнальний ефект), а просторовий — ще й про її місцезнаходження (орієнтувальний ефект). Цільовий стимул складався з п'яти горизонтально розташованих стрілок або ліній; учасникам потрібно було визначити напрямок центральної стрілки незалежно від напрямку стрілок-фланкерів — нейтральних, конгруентних або неконгруентних. Учасники реагували натисканням клавіші «F» (стрілка вліво) або «J» (стрілка вправо). Завдання тривало приблизно 10 хвилин. До формального тесту учасники виконували практичні проби — допускалися до основного завдання лише за умови точності відповідей 85% і вище.
2.3 Запис та обробка ЕЕГ
Весь експеримент проводився в екранованій лабораторії ЕЕГ. Використовувалися 64-канальні електродні шапочки; активність мозку записувалася з частотою 1000 Гц. Попередня обробка включала фільтрацію сигналу в діапазоні 0,1–35 Гц, видалення артефактів рухів очей та серцевого ритму за допомогою незалежного компонентного аналізу (ICA), а також сегментацію даних відносно появи стимулів.
Для аналізу частотних характеристик ЕЕГ під час виконання ANT застосовувався часово-частотний аналіз з фокусом на тета-діапазоні (4–8 Гц). Аналіз проводився окремо для кожної з трьох підмереж уваги та для різних ділянок мозку — лобових, центральних, тім'яних і тім'яно-потиличних. Для ЕЕГ у стані спокою застосовувався стандартний спектральний аналіз.
2.4 Статистичний аналіз
Спочатку аналізувалася кореляція між усіма опитувальниками. Для аналізу поведінкових даних проводився дисперсійний аналіз із повторюваними вимірами (4 типи сигналів × 3 типи цілей) окремо для часу реакції та для точності відповідей. Зв'язки між ефективністю підмереж уваги та схильністю до залежності від коротких відео оцінювалися кореляційним аналізом як на поведінковому, так і на нейрофізіологічному рівнях. Стать, вік, рівень тривоги та депресії використовувалися як контрольні змінні. Рівень значущості: p < 0,05; для корекції множинних порівнянь застосовувалася поправка Бонфероні.
🟠 Донат? Донат!
Доки ми тут, то принагідно нагадую, що задонатити це не тільки чудова ідея, що береже сон, покращує травлення і робить волосся блискучим, а ще й наш обовʼязок, бо в нас є тільки ми.
🛸 Дронопад | 🔪 RUSORIZ | 🫶 “АЗОВ.ONE”
Ну, а вдруг ти вже задонатив, то завжди можеш закинути кілька грибнів на підтримку проекту
♥️ на кохве з курасаном класового розриву
3. Результати
3.1 Демографічна інформація та результати опитувальників
Виявлено значущу позитивну кореляцію між MPSVATQ та балами IAT (r = 0,390, p < 0,01) — тобто схильність до залежності від коротких відео тісно пов'язана із загальною інтернет-залежністю. Водночас виявлено значущу негативну кореляцію між MPSVATQ та балами ACS (r = −0,310, p < 0,05) і SCS (r = −0,320, p < 0,05): вища схильність до залежності від коротких відео пов'язана з нижчим самоконтролем і гіршим контролем уваги за самооцінкою.
3.2 Поведінкові результати
Аналіз підтвердив коректну роботу тесту ANT: учасники реагували повільніше і менш точно в умовах без сигналу та при неконгруентних стрілках-фланкерах — що відповідає очікуваним ефектам. Зокрема, час реакції в умові «без сигналу» був значно довшим, ніж в усіх інших умовах, а час реакції при неконгруентній цілі — значно довшим, ніж при конгруентній.
Однак жодної значущої кореляції між схильністю до залежності від коротких відео та поведінковими показниками ANT — часом реакції або точністю відповідей — виявлено не було (всі p > 0,05). Іншими словами: за зовнішньою поведінкою під час тесту учасники з різним рівнем залежності не відрізнялися.
3.3 Результати ЕЕГ
Троє учасників були виключені через надмірні артефакти руху голови, тож аналіз ЕЕГ проводився на даних 45 учасників.
Якщо розглядати тета-активність через стандартні формули підмереж (різниця між умовами сигналів та між типами цілей), значущих кореляцій із MPSVATQ виявлено не було (всі p > 0,05).
Проте значущу негативну кореляцію виявлено між MPSVATQ та тета-активністю лобової ділянки мозку під час придушення неконгруентних стрілок-фланкерів порівняно з нейтральними (r = −0,395, p = 0,007): що вища схильність до залежності від коротких відео, то слабша лобова тета-активність під час виконавчого контролю. Ця кореляція залишалася значущою навіть після врахування статі, віку, рівня тривоги та депресії. Тенденція до негативної кореляції спостерігалася і в інших ділянках мозку — центральній, тім'яній, — але не досягла рівня статистичної значущості.
Аналіз ЕЕГ у стані спокою (до і після завдання ANT) не виявив жодного значущого зв'язку з MPSVATQ (p > 0,05), а тета-потужність між двома сесіями спокою не відрізнялася. Це підтверджує: виявлений ефект є специфічним саме для ситуації когнітивного навантаження, а не загальною особливістю мозку таких людей.
4. Обговорення
Основна мета цього дослідження полягала у вивченні зв'язку між схильністю до залежності від коротких відео та функціями уваги — зокрема підмережами сигналізації, орієнтування та виконавчого контролю, оцінених за допомогою ANT. Кореляційний аналіз виявив значущий негативний зв'язок між MPSVATQ і самоконтролем, а також між MPSVATQ і тета-активністю лобової ділянки під час виконавчого контролю. Це свідчить про те, що особи зі схильністю до залежності від коротких відео можуть стикатися з труднощами як у самоконтролі, так і у виконавчому контролі уваги.
Всупереч очікуванням, значущої кореляції між MPSVATQ і поведінковими показниками ANT виявлено не було. Можливо, простота завдання призводить до недостатньої варіабельності результатів, що ускладнює виявлення потенційних відмінностей. Водночас значущу кореляцію спостерігали між MPSVATQ і тета-активністю у фронтальній ділянці — цей результат узгоджується з попередніми дослідженнями, що показали: відмінності між залежними та незалежними часто помітні в даних ЕЕГ навіть тоді, коли поведінкові показники ще не розходяться.
Значуща негативна кореляція між MPSVATQ і лобовою тета-активністю під час виконавчого контролю підкреслює важливість префронтальної ділянки — відповідно до висновків попередніх досліджень у галузі залежностей. Зокрема, дослідження залежності від героїну виявили знижену активність префронтальної кори під час гальмівного контролю. Дослідження інтернет-залежності фіксували, що активність повільних хвиль у фронтальних ділянках корелювала з кількістю помилок у завданні Go/NoGo. Дослідження ігрової залежності показали: порівняно зі здоровими учасниками, залежні від ігор демонструють гіршу гальмівну реакцію та регуляцію емоцій, а також порушення когнітивного контролю, пов'язані зі зниженим функціонуванням префронтальної кори.
Підвищена схильність до залежності від коротких відео може відповідати зниженим ресурсам когнітивного контролю при управлінні конфліктом під час неконгруентних проб — що й виявляється у слабшій тета-активності. Якби в майбутніх дослідженнях розглядалися нейрорегуляторні втручання при залежності від коротких відео, різниця тета-потужності може слугувати важливим нейронним орієнтиром.
Варто також відзначити, що зв'язок між самоконтролем (SCS) і тета-активністю лобової ділянки виявився незначущим (p > 0,05). Це розмежування важливе: самоконтроль як стійка риса характеру та виконавчий контроль як миттєва нейронна реакція — пов'язані, але різні поняття. Самозвіт про самоконтроль відображає загальні тенденції поведінки в різних ситуаціях, тоді як тета-активність фіксує конкретну реакцію мозку у певний момент — і тому ці два виміри можуть не збігатися.
Нарешті, це дослідження виявило значущу негативну кореляцію між схильністю до залежності від коротких відео та самоконтролем — що узгоджується з попередніми дослідженнями поведінкових залежностей. Численні дослідження показали, що практики усвідомленості та медитації пов'язані зі зниженням адиктивної поведінки та підвищенням рівня самоконтролю, що, своєю чергою, зменшує ризик інтернет-залежності. Можна припустити, що тренування усвідомленості може також позитивно впливати на зниження залежності від коротких відео на смартфоні.
5. Висновок
Це дослідження виявило значущу негативну кореляцію між схильністю до залежності від коротких відео та активністю мозкових механізмів виконавчого контролю у фронтальній ділянці. Вища схильність до залежності пов'язана з ослабленим виконавчим контролем — що помітно на рівні мозкової активності навіть раніше, ніж у поведінці. Крім того, виявлено сильну негативну кореляцію між залежністю від коротких відео та здатністю до самоконтролю: вищий рівень залежності пов'язаний зі зниженим самоконтролем.
Короткі відео, будучи самостимулюючими та насиченими за контентом, захоплюють увагу з мінімальними психологічними зусиллями. Тривале споживання такого контенту може переважно задіювати ділянки мозку нижчого порядку, пов'язані з емоційною обробкою, і пригнічувати активність ділянок вищого порядку, відповідальних за самоконтроль та увагу. Цей механізм може посилювати схильність до залежності та водночас знижувати самоконтроль.
З огляду на отримані результати, перспективним напрямом втручання є розвиток самоконтролю — зокрема через практики медитації усвідомленості, які вже продемонстрували ефективність при інших формах поведінкових залежностей.
6. Обмеження та рекомендації для майбутніх досліджень
Попри отримані результати, дослідження має певні обмеження. По-перше, можуть бути застосовані лонгітюдні дизайни для відстеження динаміки індивідуальних тенденцій до залежності та когнітивних функцій і встановлення причинно-наслідкових зв'язків. По-друге, майбутні дослідження можуть отримати користь від більшої та різноманітнішої вибірки учасників — включно з дітьми та людьми похилого віку, більш збалансованої за статтю, а також охоплюючи ширший спектр категорій коротких відео (зокрема, YouTube). По-третє, включення нейровізуалізаційних методів, таких як фМРТ, дозволило б точніше визначити ділянки мозку, що зазнають змін. По-четверте, дослідження додаткових факторів — таких як щоденний час використання, соціальні та психологічні змінні — сприятиме більш комплексному розумінню механізмів залежності. Нарешті, майбутні дослідження могли б зосередитися на розробці та тестуванні конкретних втручань на основі отриманих результатів.
🟠 Донат? Донат!
Доки ми тут, то принагідно нагадую, що задонатити це не тільки чудова ідея, що береже сон, покращує травлення і робить волосся блискучим, а ще й наш обовʼязок, бо в нас є тільки ми.
🛸 Дронопад | 🔪 RUSORIZ | 🫶 “АЗОВ.ONE”
Ну, а вдруг ти вже задонатив, то завжди можеш закинути кілька грибнів на підтримку проекту
♥️ на кохве з курасаном класового розриву
Yan T, Su C, Xue W, Hu Y and Zhou H (2024) Mobile phone short video use negatively impacts attention functions: an EEG study. Front. Hum. Neurosci. 18:1383913. doi: 10.3389/fnhum.2024.1383913
