Література як медицина у 21-му сторіччі
Навіщо нам читати, коли ми можемо гортати соціальні мережі? Чи може література зробити нас менш самотніми? Як дружити з книгою? Відповіді на ці питання в есе.
Навіщо нам читати, коли ми можемо гортати соціальні мережі? Чи може література зробити нас менш самотніми? Як дружити з книгою? Відповіді на ці питання в есе.
Скептичний погляд на ідею “смерті читання”: попри цифрову увагу й менше часу на книги, текст усе ще залишається головним інструментом для складного мислення, перевірки ідей і творення інтелектуальних рухів.

Соцмережі крадуть наш час не тільки через тривале користування, а й через те, як вони викривлюють наше відчуття часу. Нескінченний скрол, автозапуск і сповіщення затягують у пасивний, розсіяний стан, псують пам’ять і розбивають день на уривки, які важко зібрати в цілісну історію.

Роздуми про пастку нескінченних порівнянь, втому від ідеального глянцю та новий тренд на право бути справжніми.
Є одна дивна річ у дорослому житті, про яку тебе ніхто не попереджає: у якийсь момент спонтанний спорт просто зникає. Не тому, що люди перестають любити грати - просто зібрати всіх разом стає складніше, ніж сама гра.

Чому ми постійно порівнюємо себе з іншими і відчуваємо себе невдахами? Як соціальні мережі посилюють цей механізм і що відбувається, коли ми перестаємо оглядатися на чужі життя. (Читати далі)

Ми бачимо лише те, що нам дозволяють бачити. Я зібрала чотири історії про те, як за ідеальними кадрами ховаються зовсім інші реальності — від звичайного побуту до жорстоких маніпуляцій.
Пам’ятаю, у моєму місті в дитинстві у парку були криві дзеркала. Тоді викривлені зображення здавалися смішним атракціоном. Сьогодні ж таким дзеркалом став екран нашого телефона, але тепер це вже не виглядає так смішно.

Соцмережі сьогодні – медаль із двома абсолютно різними сторонами. З одного боку, ми отримали величезний буст: можливість знайти людей зі спільними інтересами, розширити коло спілкування та навіть заробляти гроші, не виходячи з дому. Але є й інша сторона, значно темніша.

Соціальні мережі, зокрема Instagram, працюють за алгоритмами, які побудовані так, щоб утримувати людину якнайдовше. Вони "вчаться" на твоїх реакціях:

Ви коли-небудь помічали, що після години в соціалочках вам важче зосередитися на чомусь важливому? Виявляється, це не просто ви так “чуствуєте”, а так воно і є.

ANews — це українська платформа для авторів, де можна читати, публікувати новини, статті й короткі записи. Тепер ANews завжди поруч — платформа випустила офіційний додаток для iPhone.
Шукаєте ідеї подарунків на Великдень 2026? 🐣 Відкрийте добірку автентичних подарунків, що дихають українськими традиціями. 🌿 Дізнайтеся, як перетворити свято на теплий інфопривід для блогу та провести прозорий розіграш в інстаграм. Професійно про світло та затишок! ✨☕️

Соцмережі вже давно перестали бути просто віртуальними клубами для спілкування з друзями чи читання груп за інтересами. Вони стали гігантськими машинам зі збору даних, де твоя особистість — це валюта, а твоя приватність — розкіш, яку більше не продають.

Технологічні гіганти відмовляються від боротьби з фейками. Що таке «Великий відступ», чому нотатки спільноти не працюють — і як захистити себе.

Попри запровадження жорстких європейських законів (DSA) та постійні заяви технологічних гігантів про посилення безпеки, ринок маніпуляцій у соціальних мережах не просто живий — він еволюціонує.

Навесні 2024 року Олександр Лавріков запустив розробку захищеного месенджера, натхненного досвідом брата-військового. Згодом проєкт переріс у IZIGRAM — багатофункціональну платформу з наскрізним шифруванням, орієнтовану на безпеку, простоту та українську цифрову екосистему.
Важко уявити своє життя без такої звичайної активності, як перегляд стрічки в соц. мережах. Та не покидає відчуття, що вони буквально нас “пожирають”.
Незнайомці стали для нас загрозливими, тому що всі живуть у власних вимірах;
Давайте розглянемо тему, якої більшість із нас воліли б уникати: наша цифрова спадщина. Іншими словами, що станеться з усіма нашими цифровими матеріалами після нашої смерті?

Ми даруємо емоції