Ми вже з’ясували що таке економіка як система і яким чином взаємодіють з нею суб’єкти господарювання. Тож давайте поговоримо про те, ЯК ПРАЦЮЮТЬ ЗАКОНИ РИНКУ
Початок історії ось тут https://drukarnia.com.ua/article/write?draft=64a2a7d8280f442102f22c53
Для спрощення, повернемось до нашого прикладу та дещо деталізуємо роботу одного з елементів системи. Припустимо, у пекарні відбувся збій на виробництві: потрібно було полагодити верстати, хтось припустився помилки та наробив купу браку тощо. У результаті цих внутрішніх процесів вийшло, що вартість однієї хлібини складає 200 гривень. Попри це, пекарня хоче отримати хоч якийсь прибуток, і тому ціна хліба становитиме 205 гривень. Але споживач не купуватиме такий дорогий хліб, оскільки не готовий до такої ціни. Виходить, що ціна визначається тим, які думки вирують у голові споживача: скільки він готовий заплатити за той чи інший товар.
Тобто, якщо ми дивимося на економічну систему загалом, вартість товару формується не тим, як дорого пекарні обійшлося випікання хліба або ж як багато довелося прикласти зусиль щоб виготовити комбайн. Цінність визначається споживачем, його готовністю заплатити за товар. Це один із законів ринку – ЗАКОН ВАРТОСТІ.
З іншого боку, якщо у пекарні добре налагоджені бізнес-процеси (від закупівлі борошна та інших інгредієнтів до поставки товару у супермаркет), то і вартість випікання хліба не буде високою, а значить нижчою буде і його ціна. А чим менша ціна однієї хлібини, тим більшу кількість хліба купить споживач. Це відображення дії ЗАКОНУ ПОПИТУ.
Також ціна залежить від кількості продукту на ринку — якщо багато виробників хліба, то його ціна буде нижчою. Перший комбайн, який з’явиться на ринку, коштуватиме дуже дорого, але ж як тільки збільшиться кількість виробників таких комбайнів, то ціна на них буде знижуватися. Це ще один закон ринку – ЗАКОН ПРОПОЗИЦІЇ.
Ті самі закони працюють і на ринку праці. Рівень заробітної плати формується, по-перше, від того, наскільки потрібна професія; по-друге, як багато фахівців цієї професії присутні на ринку.
Тобто, якщо на ринку праці потрібно два мільйони програмістів, а їх всього мільйон, заробітна плата програміста буде дуже високою. Але ж як тільки програмістів на ринку праці ставатиме все більше і більше, то рівень їх заробітної плати буде знижуватися.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ – це непереборні закони ринкової економіки.
Приклад того, як порушуються закони економіки сьогодні і, які будуть наслідки такого рішення.
Давайте припустимо, що державне регулювання цін це ОК, аргументуючи це тим, що спасаємо гаманці бабусь від шалених цін і не даємо їм померти з голоду у такій скрутній ситуації. Що ж відбувається далі? З одного боку є щасливі бабусі (але запевняю вас – це не на довго), з іншого – бізнес, який стає неприбутковим, бо, до прикладу, шалена інфляція впливає на закупівельні ціни на сировину і вони постійно зростають, у той час як держава стримує ціни. Що робить бізнес, який хоче заробляти гроші? Він закривається, або переходить на виробництво інших товарів, де подібного регулювання цін немає, або функціонує на «тіньовому ринку», продаючи ту саму продукцію за реальними цінами для населення але без сплати податків. Що у підсумку: 1) економіка не зростає, а скорочується; 2) держава не має надходжень від податків до бюджету і не спроможна провести навіть індексації пенсій та зарплат, не кажучи вже про їх підвищення; 3) споживачі (і наша умовна бабуся також) стають ще біднішими, бо інфляція зменшує їх доходи, і на додачу, на прилавках магазинів зникає товар, який так потрібен. Натомість є товар під прилавком («тіньовий ринок») але за реальну ціну, бо на «тіньовому ринку» будуть працювати закони економіки. Класичний приклад життя у СРСР, хто жив там, той пам’ятає))
Тому, державне регулювання цін – це зло, що породжує ще більше зло. Не можна розглядати окремий елемент системи (споживач, бізнес, держава) відокремлено від інших елементів системи, бо втрачаються причинно-наслідкові зв’язки і ми перестаємо розуміти дію законів функціонування останньої. Ще Лао-Цзи, здається, сказав: «коли людина розділила світ на складові, вона перестала розуміти дію законів не тільки божих, але й людських».
#простопроекономіку
