Як роблять гроші в Україні

Зміст

Ні, це не про бізнес-успіхи, стартапи чи схеми збагачення. Мова піде буквально — про те, як в Україні фізично виготовляють гроші: карбують монети, друкують банкноти, захищають, розповсюджують. І як це змінюється у 2025 році.

Ми в KrediHub віримо: щоб розуміти сучасні фінанси, варто подивитися на саму суть — звідки береться готівка, яку ми звично тримаємо в руках. Як вона з’являється на світ, як змінюється, чим дихає. Саме тому розповідаємо цю історію — не сухо, а з нервом і реальністю 2025 року.

Ось актуальний, докладний та нестандартний огляд процесу виготовлення сучасних українських грошей у 2025 році. Без пафосу — але з вау-фактором.

1. Монети: від сталі до шагів

Карбування "власних" монет

  • Банкнотно-монетний двір НБУ у Києві — серце виробництва: працює з 1994 року, випускає щороку понад 1 млрд монет та 1.5 млрд банкнот.

  • Карбування здійснюється пресами німецьких фірм Grebener і Schuler, температура — жорсткі 870 °C — що робить монети надміцними та економними.

Що в обігу станом на 2025

  • Вже не карбують монети номіналом 1, 2, 5, 25 копійок (виведені з обігу з 2019 р.).

  • У виробництві лишилися лише монети: 10 копійок, 50 копійок, 1 грн, 2 грн, 5 грн, 10 грн (із 2020 року).

  • У 2025 планують викарбувати 20 млн монет номіналом 50 “шагів” замість 50 копійок: паралельно будуть і старі, і нові дрібні номінали.


2. Банкноти НБУ: оновлення і стратегія

Друк та поступова заміна

  • Щороку надруковується ~1.5 млрд банкнот, дизайн — з портретами історичних постатей на кожному номіналі.

  • У 2024–2025 роках триває вилучення старих банкнот: 500 грн (2003–07 зразка) з серпня 2024, а 50 і 200 грн — з листопада 2024, але ще залишаються законним платежем до завершення заміни.

  • Найпопулярніші в обігу: 500‑гривневі банкноти (найвищий обсяг).

Життєвий цикл українських грошей — як живе кожна купюра

Етап циклу

Що відбувається

Хто відповідає

Проєктування

Дизайн, вибір портретів, захистів, шрифтів

Національний банк + митці-дизайнери

Виробництво

Друк або карбування, контроль якості

Банкнотно-монетний двір НБУ

Введення в обіг

Постачання банкам, поширення через банкомати і каси

НБУ → комерційні банки

Використання в обігу

Рух грошей в торгівлі, оплатах, збереженні

Громадяни, бізнеси

Вилучення з обігу

Зношені гроші вилучають, утилізують, або замінюють новими

НБУ, банки

Утилізація

Купюри подрібнюють, пресують у брикети або знищують екологічно

Спецобладнання, контроль НБУ


3. Готівка vs Безготівка: тренд 2025

  • Станом на 1 січня 2025, в обігу:

    • 822.4 млрд грн готівкою

    • 2.6 млрд банкнот (на суму ≈ 814 млрд грн)

    • 14.8 млрд монет (≈ 8 млрд грн)

  • Але 94.6% операцій за кількістю — безготівкові (до 2024 року)

Це означає: більшість платежів — картками чи мобільними, натомість готівка використовується переважно для збереження збережень або дрібних витрат.


4. Інновації і важливі нюанси

  • Шаги — магічне слово 2025: монета 50 шагів — символ культурної відродженості. Не потребує бюджету, зміст заміни — технологічний, а не фінансовий.

  • Кожен портрет на банкнотах – не випадковий, а ретельно підібраний (В. Великий, Б. Хмельницький, філософ Сковорода тощо, щоб візуально віддзеркалювати українську ідентичність).

  • Пам’ятні монети 2025: серії «Збройні сили України», «Розстріляне відродження», номінали 5–10 гривень, тиражі — до 75 000 штук кожна, з кольоровим друком, нейзильбером — для колекціонерів і як сакральна пам’ять часу .


5. Старт-гід: стильне пояснення

Уявіть найкращу післявоєнну ілюстрацію: монети — це не просто дрібна плата, це спектакль металу, що формує легкість повсякденного гаманця. А банкноти — це історичні сторінки: від князів до сучасних героїв.
І серед цього — 50 шагів — символ нової епохи: поєднання історії та економічної логіки.


Підсумок

  • Монети: повільне видалення старих копійок → нарощення номіналів від 10 копійок до 10 гривень.

  • Банкноти: стилізовані, оновлені, з високим захистом; триває заміна старих зразків.

  • Безготівка: домінує в платежах, готівка лишається резервом для збереження або специфічних випадків.

  • Пам’ятні монети і шаги — європейський підхід до державного символізму і фінансової культури.

Це не просто гроші — це історія, технологія й ідентичність, що втілена у металі та папері. Так Україна робить свої гроші у 2025 році — не стандартно, але з душею та прогресом. Якщо цікаво — можемо заглибитись до дизайнів, тиражів або безготівкових інновацій окремо.

Для нас у KrediHub гроші — це більше, ніж цифри й номінали. Це культурний шар, технологічна еволюція, відображення країни. Ми спостерігаємо ці зміни разом із вами — не з позиції банку чи реклами, а як спільнота, якій не байдуже, як формується український грошовий ландшафт.

Ми ділимося знаннями та інсайтами, але пам'ятайте: кожне фінансове рішення — це ваш особистий вибір, що визначає ваше майбутнє. Наша мета — дати вам інструменти для прийняття виважених рішень, а ви обираєте свій власний фінансовий шлях.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
KrediHub
KrediHub@kredihub

Агрегатор МФО України

8.6KПрочитань
5Автори
11Читачі
На Друкарні з 16 грудня

Більше від автора

  • Чесність одна з найбільших чеснот

    Чесність одна з найбільших чеснот, але вона не завжди зручна. У світі фільтрів і фасадів правда стає стилем, який не кричить, але говорить глибше за будь-який гасло. Цей допис — про силу, що починається не зі слів, а з вибору не зраджувати себе.

    Теми цього довгочиту:

    Особистий Розвиток
  • Гроші: Інструмент чи Мета Життя?

    Гроші — інструмент чи мета життя? Отримайте більше, ніж просто відповідь на це запитання. Ви дізнаєтеся, чому ми женемося за цифрами, як гроші впливають на наші рішення — і як навчитися керувати ними, а не віддавати власне життя в оренду. Все — чесно, ясно й без ілюзій.

    Теми цього довгочиту:

    Фінанси
  • Чому інфляція — це добре, або не завжди зло

    Інфляція — не монстр і не ворог. Вона дихає разом з економікою, змінюється з часом і може бути джерелом розвитку. Помірне зростання цін не руйнує — воно рухає вперед, змушує діяти, вкладати, адаптуватися і мислити стратегічно, а не лише рахувати цифри.

    Теми цього довгочиту:

    Економіка

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається