Поняття “топонім”
Топо́нім (від грец. τόπος — місце і грец. όνομα — назва) — назва місцевості, регіону, населеного пункту, об'єкту рельєфу, будь-якої частини поверхні Землі, тобто географічна назва. © Вікіпедія
Як топоніми формують реальність?
Здавалося б : “Як назва моєї вулиці може формувати мою реальність? Це ж така дрібничка, яка точно не може глобально на щось впливати!” Що ж, зараз ми спробуємо разом знайти відповідь на це питання.
Ми використовуємо географічні назви в мовленні щодня. Коли йдемо по своєму населеному пунтку бачимо назви вулиць на табличках, бачимо назви річок в підручних з географії тощо. Загалом, не тільки люди формують топоніми, а й топоніми формують людей. Поселившись біля якоїсь річки, село називали на її честь, щоб було простіше. Зараз же ми маємо більше назв навколо нас : вулиці ,провулки, великі і малі населені пункти.
Топоніми як інструмент пропаганди.
Топоніми використовували навіть для своєрідної пропаганди : чому ж в кожному місті досі є/була хоча б одна вулиця “лєніна” або "якогось марашала, який обожнював знищувати українців”, а в кожній області є по десять сіл “Першотравневих” (себто, перше травня - день “трудящєхся”)? Радянському союзу необхідно було, аби люди були поністю занурені в контекст держави, її сумнівних героїв і свят.
Але і після здобуття Україною незалежності влада не дуже спішила відмовлятися від старих назв і контекстів. Хоча я 2008 року народження ,але на мене це теж достатньо вплинуло : коли питала в дорослих хто такий маршал Жуков (раніше в Харкові був проспект на його честь), мені відповідали “Ну, він був якимось військовим”, не даючи контексту військовий якої країни і що він взагалі зробив. А в дитячому мозку все просто : якщо не сказали, що людина погана, значить вона хороша. Про те, який вплив це мало на попередні покоління годі й казати.
Політика декомунізації.
На жаль, поштовхом до декомунізації стала збройна агресія рф проти України 2014 року та окупація Криму. 19 квітня 2015 року був підписаний указ про початок політки декомунізації. Були перейменовані міста (Дніпропетровськ став Дніпром ,а Кіровоград Кропивницьким в 2016 році), вулиці, проспекти тощо. Нова хвиля декомунізації почалася в 2022 році з початком повномасшабного вторгення і триває досі. 19 вересня 2024 року був підписаний закон про перейменування великої кількості сіл і селищ. Наприклад,
село Російська Буда Хмельницького району на село Розсохська Буда (Хмельницька обл.)
село Московщина Дубенського району на село Щасливе (Рівненська обл.)
Тобто, більшість назв не змінили докорінно, а лише прибрали з них російську частину.
Загалом, кожна назва несе в собі історію. В той час коли СРСР використовував це як пропаганду, ми можемо використовувати топоніми для хороших цілей : зберігати памя’ять про полеглих Героїв війни, розказувати про видатних українських людей. До прикладу, восени 2024 року харківський театр став з “імені пушкіна” який дуже любив і підримував імперію, на “імені Квітки-Основ’яненка”, на людину, яка жила в Харкові і якого вважають батьком української прози!
Підсумки.
Коли нове покоління буде гуляти з своїми батьками, дуже хочеться щоб вони питали не “мамо, а хто такий блюхер?” , або “тато, а що таке жовтнева революція?”, а “хто такий Хвильовий?” і “де знаходиться Ірпінь?”.
І я впевнена , що нам всім буде набагато приємніше прогулюватися проспектом Героїв Харкова, ніж масковським!
