Частина 1. Невдалий Бліцкриг.
Початок вторгнення, росіяни використовують тактику яка передабчає швидкий прорив важкої та піхотної техніки.
Сподіваючись на те, що Україна не встигне мобілізуватись росіяни великими колонами техніки заходять у Херсонську, Донецьку, Луганську, Запорізьку, Сумську, Харківську, Чернігівську та Київську області.
Плани росіян на швидкий прорив у Київ були розбиті точними артилерійськими ударами.
Подалі внаслідок операцій Сил Оборони росіяни були повнітю вибиті з Сумської, Київської та Чернігівської областей, також росіян було майже повнітю вибито з Харківської області.
Для росіян це стало несподіванкою та привідом для кординального змінення тактики ведення війни.
Частина 2. Оточення та захоплення.
Після провалу спроби стратегічного прориву росіяни перемістили всій пріоритет на тактичний рівень.
Зокрема тактика “оточення та захоплення“ була використана росіянами на Бахмутському та Лисичанському напрямках.
Росіяни не штурмували безпосередньо міста, замість цього було окуповано фланги задля подальшого оточення.
Для штурмів активно залучались БМП, БТР, танки, артилерія та авіація.
Проте навідь тоді росіяни вже почали використовувати тактику “м’ясних штурмів“.
Так, терористична організація ПВК “Вагнер“ під керівництвом Євгена Пригожина активно використовувала піхотні підрозділи без підтримки техніки для штурмів український позицій. Основою тактики "Вагнера" при наступі на Бахмут були хвилеподібні атаки малими групами.
Пізніше Пригожин визнав, що "поклав" у боях за Бахмут 20 тисяч найманців.
Тактика “оточення та захоплення“ використовувалась росіянами і подалі.
Завдяки використанню великої кількості техніки росіяни провали фронт на Покровському напрямку, внаслідок цих наступальних дій росіяни втратили велику кількість техніки, а наступальна операція на Покровськ зайшла у список найбільших битв з викристанням важкої техніки.
Частина 3. Аморально, але ефективно.
Внаслідок великих втрат військової техніки росіяни почали все більше використовувати тактику “м’ясних штурмів“. Так, вони почали використовувати меньше військової техніки та більше піхоти.
Все частіше в ході “м’ясних штурмів” росіяни замість важкої техніки використовують цивільну. Найчастіше така тактика використувається на Покровському напрямку.
В ході цієї тактики росіяни більше не нехтують штурмами “у лоб”. Під підтримкою авіації та артилерії росіяни посилають штрумові групи. Найчастіше ці штурмові групи стають легкою ціллю для українських FPV-дронів та артилерії.
Трапляються випадки коли росіяни використовують для штурмів самокати, мотоцикли, а інколи навіть мотоблоки.
Щоб забезпечити ефективність “м’ясних штурмів“ росіяни використовують загороджувальні загони - загони, які розміщуються позаду основних військ для запобігання втечі військовослужбовців з поля бою. Найчастіше такі загони формують з іноземних добровольців у російській армії. Війсковослужбовців які відмовляються йти на штурм росіяни “обнуляють“(тобто вбивають).
Частина 4. Абсурд.
В останній час у соціальних мережах з’являється все більше відео та фото матеріалу на якому показано як росіяни насильно залучають інвалідів до штурмів.
Важко поранені військовослужбовці російської армії які більше не здатні ходити відправляються у штурм з милицями.
Крім того, для логістичних потреб росіяни замість цивільних авто почали використовувати віслюків.
Офіційний коментар щодо появи віслюків у війську Росії дав член оборонного комітету Держдуми, генерал-лейтенант у відставці Віктор Соболєв.
За його словами, через "великі складнощі у забезпеченні частин та підрозділів" використання тварин є цілком виправданим кроком.
