Цей допис про важливість вільної торгівлі як джерела економічного поступу будь-якої країни. Для тих, хто вивчав економіку це твердження здається очевидним: країни, які відкриті до міжнародної співпраці, отримують більше можливостей для економічного зростання та процвітання. Але реальність вражає 😲. І здоровий глузд все частіше поступається місцем економічній ізоляції та політичним амбіціям 😔.
Той давайте розбиратись як це працює на прикладі конкретних історій, які є уявними, але все ж тісно переплітаються з нашою реальністю.
Історія 1
Живе собі країна під назвою Гаджетландія 📱🏙️. Жителі цієї країни відомі своєю майстерністю у створенні сучасних смартфонів, планшетів і ноутбуків, які славляться на весь світ 🌍. Проте для створення екранів цих гаджетів їм потрібні були рідкі кристали з країни Кристалії, а для мікропроцесорів – кремній з Кремністану. Тому Гаджетландія уклала торгові угоди з цими країнами, що дозволяли експортувати свої гаджети 🚚, а натомість отримувати компоненти 🔧, які у країні не могли виробляти самостійно.
Завдяки цій вільній торгівлі 🛒: гаджети ставали дешевшими💸, кращими за якістю⭐, а сама країна — багатшою💰 і впливовішою📈. 🤖 Люди мали роботу, підприємства зростали, а споживачі отримували найкращі технології за доступними цінами.
💡 Мораль: торгівля допомагала Гаджетландії отримати найкраще з усього світу та створити щось власне, проте не менш цінне — і поділитись цим із рештою світу.
Одного разу до влади прийшов новий правитель на ім'я Грандіус Трампус. Він вирішив, що Гаджетландія занадто залежить від іноземних постачальників і що краще все робити вдома. Він почав будувати великий економічний мур навколо країни і наклав величезні мита на компоненти з Кристалії та Кремністану. Частина людей (десь 44 % за останніми опитуваннями) підтримали цю ідею, бо ж їм здавалося, що це збільшить робочі місця в країні шляхом повернення виробнитва до США.
Але реальність стала дещо іншою...
📈 Гаджети стали значно дорожчими💵, бо ціна на компоненти зросла. 🏭 Підприємства почали закриватися🚪, бо компаніям стало складно конкурувати зі світовими брендами. Робочі місця скоротилися📉, а люди залишилися без доходу. 🌎 Інші країни теж не залишилися осторонь: вони запровадили контрмита 🚫 на гаджети з Гаджетландії, як наслідок, продажі за кордоном впали, а держава втратила значні доходи.
💪 Мораль історії: не можна будувати економічний мур навколо країни — світ потребує співпраці та обміну ресурсами!
Тепер трохи серйозніше…
Політики часто намагаються штучно захистити економіку, обмежуючи імпорт або стимулюючи внутрішнє виробництво за рахунок державної підтримки. Але такий підхід веде до зменшення конкурентоспроможності та втрати економічних зв'язків, які роками формувалися між країнами.
📈 То чому ж мита Трампа були поганими? У 2018 році Дональд Трамп розпочав торговельну війну з Китаєм, запровадивши мита на сталь, алюміній та інші товари. Основна мотивація – повернути виробництво до США та захистити національні інтереси.
✅ Мета: Захист національних інтересів шляхом повернення виробництва товарів до США.
❌ Реальність:
1) підвищення мит призвело до збільшення цін на імпортні матеріали.
2) американські виробники стали витрачати більше на сировину, що збільшило витрати та знизило конкурентоспроможність.
3) Китай відповів контрмірами, зменшивши закупівлю американських сільськогосподарських товарів.
📉 Наслідки:
1) зниження експорту аграрної продукції зі США.
2) збільшення вартості виробництва в американській промисловості.
3) втрата робочих місць у виробничому секторі.
🤔 Висновок: мита, які встановлювалися з метою захисту внутрішнього виробництва, навпаки, збільшили витрати для американських компаній та зменшили доступ до ринків збуту. Це призвело до економічних втрат як для бізнесу, так і для споживачів.
Отже,
здоровий глузд підказує нам, що вільна торгівля – це не просто економічна стратегія, а спосіб забезпечити стійке зростання та добробут нації. Не слід піддаватися ілюзії, що ізоляція та обмеження зроблять країну багатшою. Історія та сучасність доводять: відкритість до світу та співпраця – це шлях до економічного успіху.
А захисні мита це —
«таке саме застосування сили, як і встановлення блокади за допомогою військ, і мета їхня однакова — перешкоджання торгівлі. Різниця полягає в тому, що шляхом військової блокади країни заважають торгувати своїм ворогам, а через протекціоністські тарифи — власним громадянам» (Henry George, 1980)
Але виникає питання: чому ж тоді деякі країни встановлюють мита? І коли ці мита справді корисні? Тут, внагоді стане дещо інша історія, мораль якої, сподіваюсь, дозволить віднайти притомну відповідь на поставлені питання.
Історія 2
Уявіть собі мальовниче місто під назвою Місто Майстрів. Тут люди завжди пишалися своїми виробами: місцеві шевці шили якісне взуття, кравці створювали гарний одяг, а кулінари готували смачні продукти харчування. Жителі міста купували ці речі на ярмарках і в маленьких крамницях, підтримуючи один одного.
Одного дня до Міста Майстрів прийшов торговець на ім'я Temu: новий китайський "друг". Він створив велику крамницю в мережі інтернет та почав продавати товари за надзвичайно низькими цінами. Шкарпетки - за безцінь, взуття – за копійки, а одяг - приваблював як красою, так і низькою ціною. Люди кинулися купувати у Temu, бо ж навіщо платити більше?
📉 Що відбувається з Майстрами? Через деякий час майстри Міста зрозуміли, що більше не можуть продати свої товари, бо люди віддають перевагу Temu. А відтак крамниці майстрів стали зачинятися, люди, які працювали на виробництві, залишилися без роботи, а гроші, які колись залишалися в місті у вигляді податків, тепер надходили до бюджетів міст далекої країни.
💡 Чи стало місто багатшим через дешеві товари? Ні. Насправді місто стало біднішим, бо місцевий бізнес збанкрутував, робочі місця зникли, податки перестали надходити у бюджет, і як наслідок, школи позачинялись, а дороги стали розбитими та непридатними до використання.
💡 Урок для України
Якщо ми не будемо захищати власний ринок і підтримувати локальних виробників, Temu та інші глобальні гіганти поступово знищать наші робочі місця та підприємства. Дешева ціна сьогодні може стати високою платою завтра – ціною втрати економічної незалежності та добробуту.
Тож політика мит має бути виваженою та стратегічно орієнтованою. Якщо мита використовуються як політичний, а не економічний інструмент, вони, як правило, шкодять національному добробуту.
То що …
💥 МИТА – ЦЕ ПОГАНО?
Так, якщо це призводить до:
💸 підвищення цін для споживачів: коли витрати на сировину зростають, що тягне за собою зростання цін на кінцевий продукт.
🌍 втрати експортних ринків: коли інші країни відповідають контрмірами, що шкодить національним експортерам.
🚫 ризику економічної ізоляції: замість повернення виробництва країна втрачає можливості експорту та міжнародні інвестиції.
А коли….
📝 МИТА – ЦЕ ДОБРЕ?
Тоді, коли вони забезпечують:
🌐 захист стратегічних галузей: мита виправдані, коли країна хоче зберегти критично важливе виробництво (наприклад, оборонне або продовольче).
🚜 запобігання демпінгу: якщо інша країна продає товари за штучно заниженими цінами, щоб знищити локальних виробників.
🏭 формування внутрішнього ринку: короткострокові мита для підтримки нових галузей, поки вони не стануть конкурентоспроможними.
Приклад США показує, як неправильна оцінка економічних ризиків призводить до негативних наслідків для власного народу. У той час як Temu показує, як Китай використовує відсутність мит та підтримку на державному рівні для швидкого проникнення на закордонні ринки.
👉 Урок, який не можна ігнорувати:
Мита працюють тоді, коли вони обґрунтовані та короткострокові. В іншому випадку вони можуть стати зброєю проти власної економіки.
P.S. Всі персонажі історій нереальні, а співпадіння випадкові))
Тримаймося!
Далі буде…
