Післявоєнне відновлення України відкриває унікальну можливість для створення сучасної енергетичної системи, що відповідатиме принципам екологічної сталості, децентралізації та енергоефективності.
Формування зеленої енергетики є не лише актуальною потребою, а й важливим кроком на шляху до інтеграції в енергетичний простір Європейського Союзу. У цьому контексті вітрова енергетика набуває стратегічного значення як один із пріоритетних напрямів розвитку. Експерти галузі зауважують: вона сприятиме не лише зменшенню залежності від викопних ресурсів, а й забезпеченню енергетичної безпеки та стійкості енергетичного сектору країни в довгостроковій перспективі, повідомили у ГО "Екодія".
"Щоб гармонійно інтегруватися в енергосистему ЄС, цілі доведеться підвищувати. Європейський Союз планує до 2030 року досягти 42,5% ВДЕ, а в електроенергетиці — близько 69%. Зокрема, частка вітру в ЄС має зрости до 35%. Тому Україні доцільно прагнути, щоб до того часу вітрова енергетика забезпечувала принаймні 20–25%", — зазначає Дарина Ярошовець, фахівчиня з енергетичної політики ГО "Екодія".
За її словами, це відповідатиме як кліматичним амбіціям ЄС, так і потребі України у стійкому, децентралізованому енергопостачанні.
Відтак виникає питання: чи реально для України досягти відповідних показників?
Унаслідок російсько-української війни енергетична інфраструктура країни зазнала серйозних ударів, зокрема постраждала й вітрова генерація. Україна втратила до 80% наявних потужностей, більшість із яких були зосереджені в Херсонській, Миколаївській і Запорізькій областях. Основними викликами стали зруйнована інфраструктура, окупація або обстріли перспективних локацій, борги держави перед виробниками ВДЕ та відсутність страхування воєнних ризиків для інвесторів.
Однак попри труднощі галузь відновлюється. У 2023 році на Закарпатті розпочалося будівництво першої вітроелектростанції потужністю 80 МВт — це перший такий об’єкт у регіоні. Проєкт реалізує компанія "Вітряні парки України", використовуючи вітротурбіни українського виробництва від "Френдлі Вінд Технолоджі" — єдиного національного виробника такого обладнання. Уже найближчими роками компанія має амбітні плани збудувати на Закарпатті до 1,5 ГВт вітроенергетичних потужностей, що перетворить регіон на центр чистої енергетики та стане важливою частиною енергетичного переходу всієї країни.
На відповідному етапі Україна має вивчати та адаптувати досвід країн, які вже подолали шлях енергетичної трансформації. Розглянути можна приклад Німеччини, каже Дарина Ярошовець, де одну з ключових ролей відіграла залученість громадян до розвитку вітрової енергетики:
"Вітрова енергетика відіграє ключову роль у переході Німеччини до відновлюваних джерел енергії. Залучення громадськості до розвитку вітрової енергетики — одна з визначальних рис німецької енергетичної трансформації. Саме широке включення громадян, муніципалітетів та кооперативів у процес виробництва "зеленої" енергії стало ключовим чинником високої громадської підтримки вітроенергетики в Німеччині".
Експертка з ГО "Екодія" переконана, що "такі демократичні моделі — коли енергетика стає спільною справою громад і бізнесу — можуть стати рушієм і для України". Це не лише дозволить стимулювати економіку, а й зробить нашу країну лідером децентралізованої енергетики.
Ба більше, підсумовує Дарина Ярошовець: "Ми зможемо "не лише наздогнати Європу, а й запропонувати їй унікальний приклад відбудови енергетики на засадах безпеки, кліматичної відповідальності та соціальної справедливості".
