11 листопаду 1918 року закінчилася перша світова війна - для західного світу це знаменувало початок мирного, міжвоєнного періоду, натомість для України - нову війну, терор, вбивства, асиміляцію.
13 листопада, у Києві стався з’їзд соціалістичних партій України, на котрому було проголошено створення директорії УНР. Наступного дня, Петлюра та Винниченко приїхали до Білої Церкви де розташовувались загони Українських Січових Стрільців.
Але головною нашою силою, на яку я принаймні найбільше рахував, був полк Січових Стрільців, галичан, що стояв у Білій Церкві. Він мав півтори тисячі баґнетів, був зразково дисциплінований і складався з національно свідомого елементу. Цей полк на думку орґанізації, мав би служити ядром повстання, круг якого гуртувались би инчі наші сили
Зазначав Винниченко у “Відродженні нації”.
Так розпочалася маленька, українська “громадянська війна”. Перші кілька днів не відбувалося великих зіткнень, проте по всій Українській Державі звучали заклики долучатися до директорії. У ніч з 17 на 18 листопада УСС виступили з Білої Церкви до Києва, і пройшовши половину шляху вступили в бій з гетьманцями під Мотовилівкою.
На боці гетьмана Павла Скоропадського виступила українська сердюцька дивізія, котра в результаті бою була змушена відкотитися до Києва. Дійшовши до Києва, директорія побачила німецькі гарнізони, котрі не встигли вийти з Української Держави, та все ще зберігали лояльність до Скоропадського. Ці загони відмовились впускати бунтівників до столиці.
В цей момент більшовики, скориставшись хаосом в Україні почали другу радянсько-українську війну, анулювавши Брест-литовський мирний договір і наступаючи з північно-східного кордону. Після програшу під Мотовилівкою Гетьманат поступово втрачає провінцію за провінцією :
18 листопад - запорізький корпус Болбочана займає Харків
29 листопада - Болбочан займає Полтаву
1 грудня - Житомир переходить під владу директорії
11 грудня - війська УНР заходять в Одесу
Повстання характеризувалося отаманщиною, під час якої селяни обирали собі різних “атаманів”, “батьків” і подібних місцевих авторитетів, що не завжди грало на користі самих повстанців. Також, варто зазначити, що в той час на боці гетьманців частково воювали старі, імперські офіцери, котрі протягом повстання масово дезертували з державної варти і збройних сил.
До 10-тих чисел грудня, влада гетьмана залишалася тільки в Києві, через що німці, котрі обороняли місто домовились про відступ з директорією. Завершилось усе 14 грудня - коли Павло Скоропадський полишив посаду гетьмана.
ПІДСУМОК
Після завершення антигетьманського повстання і затвердження УНР, на Україну навалилися усі сусіди - червоні росіяни, білі росіяни, поляки, румуни, угорці. Через породжену переворотом додаткову нестабільність і намагання “мирно домовитись” з більшовиками, стрімко посипався фронт. Результатом став відступ, кілька вдалих операцій, і в решті знищення української державності.
