Коли я побачила тему “Анатомія фейку” я одразу зрозуміла – це воно. Можна назвати чимало фейкових новин, що мали велике значення у світовій історії, але мене дуже сильно зачепила історія “вільного” радіо та телебачення тисячі пагорбів. Красива назва, правда?
Назва французькою звучить також красиво: Radio Television Libre des Mille Collines, скорочено RTLMC або RTLM. RTLM було руандійською радіостанцією, що вела мовлення з 8 липня 1993 по 31 липня 1994 року.
Руанда країна маленька, бідна і достатньо віддалена, щоб не “тривожити” своїми внутрішніми конфліктами “Великих братів”.
А конфлікт був, і доволі таки серйозний: так історично склалося, що на території Руанди проживало два племені: тутсі та хуту, тутсі були скотарями (продавали продукцію тваринного походження), а хуту – землеробами.
Через те, що скотарство було більш вигідним та прибутковим, тутсі були заможнішими ніж хуту. Через це хуту заздрили тутсі, та вважали, що на їхній землі наживаються, і саме хуту повинні мати більше привілеїв та грошей, ніж нахабні тутсі.
Відношення хуту до тутсі стало ще гірше після проголошення Руанди колонією Бельгії у 1921 році. Колонізатори помітили, що тутсі мали більш європейські риси обличчя, ніж хуту і це могло стати однією з причин, чому вони не тільки залишили владу за тутсі, але й підтримували її.
На курсі лекцій “Сучасні медіаіндустрії”, ми розібрали що таке фейк, що таке пропаганда і яким чином до всього цього причетне ЗМІ. Ми знаємо, що фейковість можна перевірити рядом засобів, одним з яких є перевірка достовірності інформації. Повертаємось до 1993 року. У жителів Руанди можливості перевірки інформації не було, адже, як я вже зазначила, ця країна була доволі бідною.
В якості засобу масової інформації більшість жителів країни використовували радіо, телебачення там теж було, але людина, що мала власний телевізор вважалась багатієм. Саме тому більшість руандійців могли дивитись телевізор лише через вітрини магазинів, де ці самі телевізори продавали (однак таких магазинів також було мало).
Отже, для більшості руандійців радіо RTLM стало єдиним джерелом інформації. Виходячи з такого насичення ЗМІ (всього два радіо на країну), радіостанція швидко стає популярною серед усього населення, особливо завдяки трансляціям сучасної музики (чого не могло запропонувати державне радіо).
Не музикою єдиною. Поруч з запальними піснями, в ефірі RTLM спочатку звучить критика дій влади, пізніше – погано прихована пропаганда нетерпимості та ненависті до інших рас, що відрізняються за зовнішністю, соціальним статусом, світосприйняттям та рядом інших “ознак”.
Як згадував Ромео Даллер у своїй книзі “Рукостискання з дияволом”: “По «Вільному Радіо Тисячі Пагорбів» пояснювали, як потрібно вбивати, як вирізати нутрощі, розчленовувати, ґвалтувати. Я багато разів просив заглушити цю радіостанцію. Але у відповідь ООН мені пояснювали, що радіостанція знаходиться в веденні суверенної країни, і ми не маємо права втручатись. Можна лише здогадуватись, наскільки величезним був вплив цієї радіостанції в країні, де радіо – практично єдиний засіб комунікації. Жителі віддалених селищ сприймали голос з передавача майже як глас Божий.”
Таким чином, RTLM зіграло вирішальну роль у створенні в Руанді атмосфери, що уможливила геноцид. З цим переконанням погодився Трибунал ООН з військових злочинів.
Рік активної пропагандистської роботи окупив себе. RTLM стало “гласом” народу, повним ненависті і жаги “помсти”, а все тому, що основою інформаційних сюжетів були неприкриті фейки та заклики:
“Ці inkotanyi настільки підступні, що навіть після того, як одного з них спалять і він обвуглиться, як головеня, inkotanyi все одно повзе до своєї зброї та стріляє в усі сторони. І лише потім намагається себе вилікувати.
Багатьох з inkotanyi спалили, а вони все одно примудрялися тиснути на спусковий гачок – за допомогою ніг. Я не знаю, хто створив їх. Просто не знаю. Дивишся на них і дивуєшся, звідки беруться такі люди. В будь-якому випадку, давайте просто проявимо твердість та винищимо їх.”
“Усі, хто це слухає: вставайте й боріться за нашу Руанду. Воюйте з будь-якою зброєю, яку зможете знайти: якщо у вас є стріли, то зі стрілами, якщо є списи, то зі списами. Ми всі повинні поборотись з тутсі. Ми повинні прикінчити їх, винищити їх, вимести їх з нашої країни!”
Це цитати з ефірів RTLM. Проаналізуємо першу цитату. Вказана інформація не відповідає на ряд питань, завдяки якому інформаційний матеріал можна було б вважати повним.
Що сталось? Невідомо, як відбулась ця ситуація, скільки людей постраждало. Коли і де це відбулося? Є лише гіперболізація: мертва людина починає стріляти, а потім займається самолікуванням. Про те, що диктор у все це вкладає суб’єктивізм, думаю, говорити не варто.
Підемо далі. В даній цитаті не вказано автора, немає посилань на джерело інформації, тобто немає ниточки, за допомогою якої цю інформацію було б реально перевірити. Зате є велика емоційність, емпатичність, демонстрація співпереживання диктора – прекрасна психологічна гра. Для сучасної людини доволі груба, але для тогочасного середньостатистичного представника хуту, який постійно живе в бідності і немає навіть шансу якось змінити ситуацію.. Погодьтесь, дана демонізація вічного супротивника з його точки зору звучить переконливо.
Станція RTLM майстерно підводила слухачів до точки кипіння. Останньою краплею стало збиття приватного літака президента Габ’ярімани. Подія сталася 6 квітня 1994 року і RTLM звинуватила у цьому повстанців тутсі, після чого радіостанція закликала “вирубати високі дерева”, що являлось кодовою фразою до винищення тутсі (тутсі були вищими за хуту). А після всього цього, наче нічого не сталось, в ефірі залунала класична музика.
Під час геноциду, в ефірі RTLM звучали не лише заклики до насильства, але й детальні інструкції, щодо вбивств. Через свою бідність, звичайні жителі Руанди не мали доступу до вогнепальної зброї та вибухівки, тому всі вбивства відбувались за допомогою мотик, мачете, звичайних ножів та палиць.
Заохочувались ґвалтування та вбивства вагітних жінок, особливо наголошувалось на ґвалтуванні здорових жінок хворими на СНІД чоловіками.
Осатанілі руандійці не жаліли навіть дітей, забиваючи їх палицями і розрубуючи ще теплі тіла на шматки.
Як згадувала Валері Беремікі (ведуча на радіо RTLM): “Я закликала хуту вбивати тутсі. Я повинна була називати в ефірі місця, де вони ховалися. Організація геноциду була дуже ретельною. На всіх рівнях ми отримували інформацію про місця їх знаходження. Ми пояснювали по радіо, що тутсі ховаються, щоб потім напасти на хуту. Ми зробили дурість. Ми не були пильними. Ми вірили в те, що говорили нам наші керманичі. Ми їм довіряли. Ми визнаємо, що ми згрішили, тому сьогодні ми стаємо на коліна і просимо вибачення.”
Згідно цих слів ми можемо стверджувати, що вони умисне спотворювали інформацію і усвідомлено створювали фейки, для підбурення народу.
23 жовтня 2000 року розпочалася дія Міжнародного кримінального трибуналу по Руанді проти RTLM. Під час розслідування, Девід Янаґізава-Дротт провів підрахунки впливу радіо на геноцид тутсі і публічно довів вплив радіопропаганди на виникнення цієї різанини.
Пізніше кожен з обвинувачених був засуджений до позбавлення волі: Нахіман, Нґезі та Бемерікі довічно, Барайяґвізу на 35 років (у 2007 році, рішенням апеляційного суду, термін ув’язнення усіх окрім Бемерікі було скорочено).
2022 року у Гаазі розпочався суд над головним спонсором RTLM – Фелісьєном Кабугою.
Злочинці покарані, все добре, однак тисячі життів уже не повернути. Якби руандійці мали змогу проаналізувати усю інформацію, яку отримували від
RTLM, якби у них була можливість та доступ до ресурсів, чи скористались би вони ними?
Отже, як ми можемо бачити, фейки та пропаганда радіо “Тисячі Пагорбів” мали вплив на світову історію. Геноцид в Руанді продемонстрував, як за допомогою ЗМІ, буквально за рік можна розпалити пекельну ненависть та довести людей до божевілля. І все це фактично за допомогою одного радіо. Зерна пропаганди були посіяні в ґрунт ненависті на історичній та соціальній ниві, а постійні фейки цю ненависть лише розбурхали, піднявши до “потрібного градусу”. Я маю сумніви, що якби у руандійців була змога, вони б провели аналіз інформації: шукали автора чи намагались би встановити джерела.. Доволі сильною була їхня ненависть. Доволі майстерно співробітники RTLM закручували психологічні гайки.
Мені це щось нагадує, а Вам?
