77 мільйонів за ефір без результату: фінансова модель ТРК «Місто»

У грудні 2023 року Хмельницька міська рада ухвалила рішення, яке визначило майбутнє комунальної телерадіокомпанії «Місто» на п’ять років уперед. Депутати затвердили програму підтримки підприємства загальним обсягом 77,53 млн грн.

За ці кошти ТРК повинна інформувати мешканців про життя громади, роботу місцевої влади, суспільні проблеми, війну, волонтерство, культуру та інші важливі теми. У програмі також задекларовано створення «конкурентоспроможної телерадіокомпанії», розширення мовлення, виробництво нових проєктів і запуск власної FM-станції.

Однак аналіз самої програми, бюджетної звітності та фінансових документів підприємства показує системну проблему: міська рада детально визначила, скільки грошей потрібно витратити, але майже не визначила, який вимірюваний результат за ці гроші має отримати громада.

Ефективність ТРК не оцінюють кількістю глядачів, слухачів або читачів. Не рахують вартість контакту з аудиторією, рівень довіри, середню тривалість перегляду чи частку мешканців, які регулярно користуються її контентом.

Натомість головними показниками залишаються загальна тривалість ефіру, кількість працівників і факт освоєння бюджетних коштів.

У результаті підприємство може формально виконати програму на 100%, навіть якщо значна частина створеного контенту отримує лише десятки або сотні переглядів. Канал може нарощувати штат, купувати обладнання, запускати нові платформи й щороку отримувати більше грошей, не доводячи, що разом із витратами зростає і його суспільна користь.

Це розслідування не доводить розкрадання коштів чи незаконності діяльності ТРК «Місто». Воно показує інше: Хмельницька громада фінансує дорогу медійну модель, результат якої міська влада не вимірює.

77,5 млн грн на ТРК «Місто» до 2028 року — рішення міськради

21 грудня 2023 року міськрада затвердила програму підтримки ТРК «Місто» на 2024–2028 роки. Загалом заклали 77,53 млн грн.

Фінансування щороку зростає: від 10,4 млн у 2024-му до 21,3 млн у 2028-му. Тобто за п’ять років витрати мають більш ніж подвоїтися.

У 2024 році компанія отримала майже всю заплановану суму — 10,42 млн грн. У 2025-му — 11,9 млн грн, включно з капітальними витратами.

Місто вже зафіксувало: ТРК фінансуватимуть і далі, а суми зростатимуть. Щоб це змінити, доведеться переглядати саму програму.

Програма ТРК «Місто» не містить KPI

Програма визначає, що ТРК «Місто» має інформувати громаду, висвітлювати роботу міської влади, організовувати суспільні обговорення та навіть здійснювати громадський контроль. Також передбачені реорганізація підприємства, запуск FM-радіо, нові проєкти й модернізація.

Але оцінити, чи цих цілей досягли, практично неможливо. У документі немає жодного кількісного показника: не визначено, якою має бути аудиторія, охоплення, кількість переглядів, частка власних доходів чи інші критерії, від яких залежало б фінансування.

У звіті за 2025 рік зазначено, що підприємство повністю використало 11,9 млн грн бюджетних коштів. Проте освоєння грошей саме по собі не показує, скільки людей реально користуються контентом і чи виправдовує він витрати.

Програма оцінює не результат, а процес: скільки коштів витратили, яке обладнання купили й скільки контенту виробили. Чи отримала громада від цього більше якісної інформації — документ відповіді не дає.

ТРК «Місто» існує без збитків лише завдяки бюджету

За фінансовою звітністю 2025 року ТРК «Місто» завершила рік із нульовим фінансовим результатом: доходи майже повністю збіглися з витратами.

Власні доходи підприємства становили лише 388,6 тис. грн. Натомість із міського бюджету на поточну діяльність спрямували майже 11,3 млн грн, ще 600 тис. грн — на капітальні видатки.

Тобто на кожну 1 грн, зароблену самостійно, ТРК отримала близько 29 грн бюджетного фінансування. Саме ці кошти компенсують нестачу власних доходів, тому нульовий фінансовий результат не означає, що підприємство саме себе утримує.

446 тисяч хвилин ефіру — це не 446 тисяч хвилин нового контенту

У звіті за 2025 рік ТРК «Місто» вказала 446 760 хвилин телевізійних програм і новин — це понад 20 годин мовлення на добу.

Але цей показник не означає, що редакція щодня створювала понад 20 годин нового контенту. За бюджетною програмою він базується на загальній тривалості мовлення за ліцензією, а не на обсязі прем'єрних матеріалів.

У відкритій звітності немає даних, скільки ефіру становили нові сюжети, а скільки — повтори, архівні програми чи інший контент. Тому однаково враховується і перший показ передачі, і її десятий повтор.

Місто оцінює роботу ТРК переважно за тривалістю ефіру, а не за кількістю нового контенту чи його аудиторією.

23,60 грн за хвилину ефіру — не означає 23,60 грн за хвилину нового контенту

У звіті за 2025 рік ТРК «Місто» зазначила, що собівартість однієї хвилини телевізійних програм становить 23,60 грн. Але цей показник розрахований не за обсягом нового контенту, а за загальною тривалістю ефіру — 446 760 хвилин.

До цієї цифри входять не лише прем'єрні сюжети, а й повтори, архівні програми та інший контент. Чим більше повторів у сітці мовлення, тим нижчою арифметично стає середня вартість хвилини ефіру, хоча витрати на виробництво нових матеріалів не змінюються.

Крім того, оприлюднений звіт не дозволяє перевірити сам розрахунок. Не вказано, які саме витрати включили до собівартості, як їх розподілили між телебаченням і радіо та чи врахували всі адміністративні витрати.

Тому показник 23,60 грн характеризує радше вартість заповнення ефіру, а не реальну собівартість виробництва нового телевізійного контенту.

Після запуску FM радіопоказники ТРК «Місто» майже не змінилися

У звіті за 2025 рік ТРК «Місто» вказала 8 580 хвилин радіопрограм. Це відповідає старому формату мовлення — 2 години 45 хвилин на тиждень, який існував ще до запуску власної FM-частоти.

Водночас у листопаді 2025 року підприємство запустило «Радіо Місто» на 99,0 FM, закупивши для цього нове обладнання. Логічно було б очікувати збільшення обсягу радіоефіру, але у звітності показник залишився незмінним.

Це може означати, що до звіту не включили мовлення після запуску FM або ж рахували лише програми власного виробництва. У відкритих документах методику не пояснюють.

Через це незрозуміло, що саме означають 8 580 хвилин радіопрограм, а показники телебачення й радіо, ймовірно, розраховані за різними принципами.

П'ять відео на день, але в середньому — близько 300 переглядів

ТРК «Місто» не публікує даних про телевізійну аудиторію, тому одним із небагатьох відкритих показників залишається YouTube. За понад 13 років канал опублікував близько 22,6 тис. відео, які разом набрали 6,7 млн переглядів. У середньому це близько 300 переглядів на один ролик.

Редакція працює активно: це приблизно 1 700 відео на рік, або майже п'ять публікацій щодня. Однак велика кількість контенту не перетворюється на таке ж велике охоплення.

22 тисячі відео, але без даних про реальну аудиторію

За понад 13 років ТРК «Місто» опублікувала понад 22 тис. відео. Це один із найбільших локальних відеоархівів регіону, який документує життя міста, роботу влади, культуру, спорт і волонтерство.

Великий архів не свідчить про ефективність медіа. Головне питання — скільки людей реально споживають цей контент зараз.

У відкритій звітності ТРК не публікує даних про телевізійну аудиторію, слухачів FM, охоплення сайту чи соцмереж, середній час перегляду або сумарне цифрове охоплення. Тому перевірити, чи компенсуються скромні показники YouTube аудиторією на інших платформах, неможливо.

Близько 6,6 тис. грн бюджетних коштів припадає на одне відео ТРК «Місто»

У 2025 році поточні видатки на ТРК «Місто» становили 11,298 млн грн. Якщо співвіднести їх із середньою кількістю публікацій на YouTube — близько 1 700 відео на рік, — виходить приблизно 6,6 тис. грн на одне відео.

Це не собівартість окремого сюжету. Бюджет покриває також телеефір, радіомовлення, роботу студії, технічне обслуговування, сайт, соцмережі та інші витрати. Один матеріал може використовуватися одразу на кількох платформах.

Такий розрахунок показує масштаб витрат редакційної системи. Якщо більшість відео набирає лише десятки або сотні переглядів, виникає питання не про кількість контенту, а про те, наскільки ефективно бюджетні кошти перетворюються на реальне охоплення аудиторії.

31 працівник, але цифрові результати залишаються скромними

У 2025 році середня чисельність працівників ТРК «Місто» становила 31 особу, хоча затверджена структура дозволяє збільшити штат до 50. Для традиційного телеканалу така команда не є незвичною — цілодобове мовлення потребує журналістів, операторів, монтажерів і технічного персоналу.

Ефективність визначає не лише кількість працівників, а й результат їхньої роботи. ТРК публікує близько п'яти відео щодня, але середній історичний показник одного ролика на YouTube становить близько 300 переглядів.

На одного працівника ТРК «Місто» припадає понад 364 тис. грн бюджетних витрат на рік

У 2025 році поточні видатки на ТРК «Місто» становили близько 11,3 млн грн. За середньої чисельності 31 працівник це приблизно 364,5 тис. грн на одне робоче місце за рік, або понад 30 тис. грн на місяць.

Це не зарплата, а загальна вартість утримання працівника разом із витратами на студію, обладнання, передавання сигналу, комунальні послуги та іншу інфраструктуру. Водночас власний дохід підприємства в розрахунку на одного працівника становив лише близько 12,5 тис. грн за рік.

При цьому програма розвитку передбачає штат до 50 посад, хоча зайнято 31. У документах не визначено, як збільшення команди має вплинути на охоплення аудиторії, власні доходи чи інші показники ефективності.

Великий штат обслуговує не лише контент, а й саму систему

ТРК «Місто» одночасно підтримує телевізійний ефір, FM-радіо, сайт, YouTube, соцмережі, студію та технічну інфраструктуру для мовлення. Значна частина ресурсів іде на забезпечення роботи цієї системи, а не безпосередньо на створення нового контенту.

Велика кількість працівників потрібна не лише для журналістської роботи, а й для підтримки традиційної моделі мовлення: ефірної сітки, студії, передавання сигналу, повторів програм і технічного обслуговування.

Порівнювати ТРК із сучасними онлайн-медіа — коректно, якщо оцінювати результат

Телебачення й Telegram або онлайн-медіа працюють по-різному. Виробництво телевізійного сюжету потребує більше людей, техніки й часу, тому напряму порівнювати собівартість одного матеріалу некоректно.

Громада фінансує ТРК не за сам процес виробництва, а за те, щоб мешканці отримували важливу інформацію. І телеканал, і цифрові медіа конкурують за увагу тієї самої аудиторії.

Тому оцінювати їх варто не за кількістю камер чи працівників, а за результатом: скільки людей отримали інформацію, наскільки швидко її поширили, чи довіряє їй аудиторія та чи виправдовують ці показники бюджетні витрати.

Саме таких критеріїв ефективності у програмі підтримки ТРК «Місто» не передбачено.

«Місто» і «Хмельницький LIVE»: різні моделі, одна аудиторія

ТРК «Місто» у 2025 році отримала понад 11 млн грн бюджетного фінансування, має 31 працівника та підтримує телевізійний ефір, FM-радіо, сайт і соцмережі. «Хмельницький LIVE» працює без бюджетних коштів і розвиває цифрові платформи.

Порівняння виглядає так:

Таке порівняння не означає, що «Хмельницький LIVE» є якіснішим журналістським продуктом. Велика аудиторія сама по собі не гарантує точності, дотримання журналістських стандартів чи редакційної незалежності.

Водночас обидва медіа конкурують за увагу тих самих мешканців. І відкриті дані показують суттєву різницю саме в охопленні: окремий допис «Хмельницький LIVE» може набрати десятки тисяч переглядів, тоді як середній історичний показник одного відео ТРК «Місто» на YouTube становить близько 300 переглядів. Саме масштаб дистрибуції, а не оцінка журналістської якості, є ключовим предметом цього порівняння.

Один Telegram-допис проти повного телевиробництва

Сучасні цифрові медіа працюють за значно швидшою моделлю. Фото чи відео від очевидців надходять через бот або приватні повідомлення, редактор перевіряє інформацію, готує короткий текст і публікує його за лічені хвилини.

Телевізійна редакція має довший цикл: виїзд журналіста й оператора, запис коментарів, монтаж, озвучення, включення до випуску, а вже потім — публікація в інтернеті.

Такий підхід виправданий, якщо він дає глибший і якісніший результат: розслідування, аналіз документів, кілька точок зору чи ексклюзивні коментарі. Але якщо після повного виробничого циклу сюжет отримує лише десятки або сотні переглядів, виникає питання, чи відповідає вартість такого процесу його реальному охопленню.

Швидкість часто важливіша за формат

Для локального медіа швидкість поширення інформації має вирішальне значення. Під час аварій, перекриття доріг, повітряних тривог, відключень світла чи рішень міської влади повідомлення, опубліковане за кілька хвилин, для мешканців значно цінніше, ніж телевізійний сюжет, який виходить через кілька годин.

Швидкі цифрові платформи часто першими стають основним джерелом інформації для громади. Водночас перевага суспільного медіа має полягати не в швидкості, а в тому, що воно додає перевірку фактів, пояснення, контекст, різні точки зору та контроль за діяльністю влади.

Якщо ж значна частина контенту складається зі звичайних інформаційних сюжетів, які вже поширили інші локальні майданчики, телеканал конкурує з ними у форматі, де поступається і за швидкістю, і за охопленням аудиторії.

Вартість доставки інформації

Якщо порівнювати відкриті цифрові показники, різниця в охопленні між бюджетним і приватним локальними медіа є суттєвою. Окремі публікації «Хмельницький LIVE» набирають десятки тисяч переглядів, тоді як середній історичний показник одного відео ТРК «Місто» на YouTube становить близько 300 переглядів.

Навіть за обережного сценарію — 30 тис. переглядів у цифрового допису проти 300 у відео ТРК — різниця становить близько 100 разів. При цьому приватне медіа працює без прямого бюджетного фінансування, тоді як ТРК «Місто» у 2025 році отримала понад 11 млн грн із бюджету громади.

Приватне медіа залежить від уваги аудиторії, адже саме вона формує його доходи. Для ТРК бюджетне фінансування не прив'язане до кількості переглядів: програма підтримки оцінює насамперед обсяг мовлення та роботу інфраструктури, а не реальне охоплення контенту.

31 працівник, але результат — на рівні значно компактніших цифрових редакцій

У 2025 році середня чисельність працівників ТРК «Місто» становила 31 особу, хоча затверджена структура передбачає до 50 посад. Для традиційної телерадіокомпанії такий штат не є незвичним — він потрібен для роботи телеефіру, студії, FM-радіо, сайту, соцмереж і технічної інфраструктури.

Головне питання — не кількість працівників, а результат. Редакція публікує близько п'яти відео щодня, однак середній історичний показник одного ролика на YouTube становить близько 300 переглядів.

Громада фінансує повноцінну модель традиційного мовлення, яка потребує великої команди та значних витрат. При цьому відкриті цифрові показники не свідчать про відповідний масштаб аудиторії.

Запуск FM-радіо розширив модель ТРК «Місто», але її ефективність не вимірюють

У 2025 році ТРК «Місто» запустила FM-радіостанцію на частоті 99,0 МГц. Для цього придбали передавач, студійне обладнання, програмне забезпечення та інші комплектуючі. Лише відкриті закупівлі основного обладнання коштували щонайменше близько 700 тис. грн, без урахування подальших витрат на обслуговування, електроенергію, доставку сигналу та оплату праці.

При цьому запуск FM не замінив жодного з чинних форматів. Місто й надалі фінансує телевізійний ефір, студію, сайт, YouTube, соцмережі, а тепер ще й окрему радіостанцію. Це стало розширенням традиційної телерадійної моделі, а не переходом до дешевшої цифрової.

Повна вартість запуску FM-станції залишається незрозумілою

У звіті про виконання бюджетної програми за 2025 рік капітальні видатки ТРК «Місто» становили 600 тис. грн. Водночас лише відкриті закупівлі основного обладнання для запуску FM-радіо перевищують цю суму: аудіообладнання для студії — 432 тис. грн, FM-передавач — 187 тис. грн. Разом із комплектуючими та програмним забезпеченням видимий обсяг закупівель сягає щонайменше близько 700 тис. грн.

Цей розрив не свідчить про порушення. Частина закупівель могла бути проведена за нижчими цінами, оплачена з інших джерел або віднесена до поточних витрат.

Після основних закупівель для FM укладали ще й прямі договори

Після закупівлі основного обладнання для запуску FM-радіо ТРК «Місто» окремо придбала комплектуючі та послуги із супроводу програмного забезпечення за прямими договорами. Їхня вартість не перевищувала порогів, які вимагали б проведення відкритих торгів, тому сам спосіб закупівлі не свідчить про порушення.

Окремі закупівлі після основного тендера можуть свідчити про те, що початкове планування не врахувало всіх потреб. У відкритих документах немає пояснення, чи додаткові компоненти стали потрібні вже під час монтажу, чи їх просто не включили до початкової специфікації.

Технічну базу ТРК «Місто» регулярно оновлюють, але результат не вимірюють

ТРК «Місто» регулярно отримує нове обладнання та фінансування на модернізацію. У різні роки підприємству закуповували техніку для студії, ремонтували інфраструктуру, придбали генератор, отримували обладнання від донорів, а у 2025 році створили технічну базу для запуску FM-радіо.

Тобто проблема не в тому, що місто не інвестує в розвиток телерадіокомпанії. Навпаки, матеріальну базу систематично оновлюють за бюджетні та донорські кошти.

Після таких інвестицій у відкритій звітності немає відповіді, який результат вони дали. Не показано, чи зросла аудиторія, чи скоротилися витрати, чи підвищилася якість контенту, чи збільшилися власні доходи підприємства.

Майже половину власних доходів ТРК «Місто» витратила на ремонт і меблі

У 2025 році ТРК «Місто» заробила 388,6 тис. грн власних доходів. Із цієї суми 112,5 тис. грн спрямували на ремонт кабінету програмного відділу, ще 65,7 тис. грн — на придбання меблів. Разом це 178,2 тис. грн, або майже 46% усіх власних надходжень підприємства.

Решту коштів використали на оренду технологічних площ та обладнання, інтернет, зв'язок, використання музичних творів та інші поточні потреби.

Це свідчить, що власних доходів ТРК недостатньо для розвитку чи масштабних інвестицій. Вони переважно спрямовуються на утримання та дрібне оновлення інфраструктури.

Без бюджетного фінансування підприємство не змогло б утримувати штат, забезпечувати телевізійне мовлення, модернізувати технічну базу чи запускати нові проєкти, зокрема FM-радіо.

Зношення основних засобів ТРК «Місто» перевищує 60%, але це не означає, що техніку потрібно негайно замінити

Наприкінці 2025 року первісна вартість основних засобів ТРК «Місто» становила близько 35,1 млн грн, а накопичений знос — близько 21,5 млн грн. Формально рівень зносу перевищує 61%.

Високий рівень зносу означає, що підприємство утримує великий майновий комплекс, який постійно потребує ремонтів, оновлення та технічного обслуговування. При цьому запуск FM-радіо не замінив наявну інфраструктуру, а додав до неї нові активи й майбутні витрати на їх утримання.

Головний ризик полягає не в самому показнику зносу, а в тому, що місто поступово збільшує обсяг майна, яке потрібно фінансувати, тоді як ефективність цієї інфраструктури не оцінюється за її реальним охопленням аудиторії.

Місто розширює медіаінфраструктуру, але не пояснює, чому саме така модель

Модернізація зазвичай означає, що нові технології замінюють старі або зменшують витрати. У випадку ТРК «Місто» цього не відбулося. До телевізійного ефіру, сайту та цифрових платформ у 2025 році додали ще й FM-радіостанцію, не відмовившись від жодного з наявних форматів.

Підприємство не скорочує інфраструктуру, а поступово її розширює. Кожна нова платформа потребує окремого обладнання, технічного обслуговування, персоналу та подальшого фінансування.

При цьому у програмі підтримки немає аналізу альтернатив. Не оприлюднено розрахунків, чи могла б цифрова модель бути дешевшою, чи доцільно одночасно утримувати телебачення й FM-радіо, а також як різні варіанти вплинули б на охоплення аудиторії та бюджетні витрати.

Місто обрало модель розширення комунальної медіаінфраструктури, не показавши, що дешевші або ефективніші сценарії були розглянуті.

Публічне медіа без наглядової ради

У серпні 2024 року ТРК «Місто» отримала статус місцевого публічного аудіовізуального медіа. Закон передбачає, що такі медіа мають працювати незалежно від засновника, а ключовим механізмом цього є наглядова рада.

За статутом до неї повинні входити чотири представники депутатських фракцій і п'ять представників громадських та журналістських організацій. Саме цей орган має затверджувати редакційну політику, фінансовий план, оцінювати роботу підприємства, проводити конкурс на посаду директора та розглядати скарги.

Протягом 2025 року наглядову раду так і не сформували. У звіті за 2024 рік повідомлялося лише про організаційні заходи, а у звіті за 2025-й її створення вже перенесли на 2026 рік.

ТРК «Місто» вже мала статус публічного медіа, але весь 2025 рік працювала без головного органу громадського контролю, який мав би гарантувати її редакційну незалежність.

Понад 11 млн грн і запуск FM — без наглядової ради

У 2025 році ТРК «Місто» отримала майже 11,9 млн грн бюджетних коштів, утримувала штат із 31 працівника, запустила FM-радіо, продовжила телевізійне мовлення та розширила технічну інфраструктуру.

Водночас наглядову раду, яка мала б погоджувати фінансовий план, оцінювати роботу підприємства та контролювати виконання його суспільної місії, протягом року так і не сформували.

Цей факт не означає, що бюджетні видатки були незаконними. Підприємство продовжувало працювати на підставі чинних рішень і перехідних положень.

Виникла інша проблема: місто вже фінансувало ТРК як публічне медіа, але механізм громадського контролю, який мав гарантувати його незалежність і підзвітність, ще не запрацював.

Підприємство працювало без головного органу громадського контролю

У 2025 році, поки наглядову раду ще не сформували, ТРК «Місто» керувалася двома центрами управління — міською радою та директором підприємства.

Міська рада залишається засновником ТРК, затверджує статут, програму підтримки, фінансовий план і виділяє бюджетні кошти. Директор відповідає за редакційну та господарську діяльність, розпоряджається фінансами, організовує роботу колективу й готує звітність.

За моделлю публічного медіа між засновником і керівником мала б працювати наглядова рада, яка представляє інтереси громади, контролює керівництво та гарантує редакційну незалежність. 

Директор ТРК «Місто» продовжив працювати без конкурсу нової наглядової ради

Після реорганізації ТРК «Місто» статут передбачив, що директора має обирати наглядова рада на відкритому конкурсі строком на чотири роки.

У 2025 році підприємство й надалі очолював Микола Крентовський, який керував ТРК ще до реорганізації. Водночас у відкритих джерелах немає інформації про проведення нового конкурсу чи рішення наглядової ради щодо його призначення.

Одна з ключових гарантій незалежності публічного медіа — конкурсне призначення керівника наглядовою радою — у 2025 році ще не діяла, адже саму наглядову раду на той момент не сформували.

Редакційний статут ТРК «Місто» досі базується на старій моделі

На сайті міської ради оприлюднений редакційний статут ТРК «Місто», затверджений ще у 2011 році. Документ містить базові журналістські стандарти: перевірку інформації, баланс думок, відокремлення фактів від коментарів і заборону прихованої реклами.

Після реорганізації ТРК у місцеве публічне медіа порядок затвердження редакційного статуту змінився. За новим статутом його має розробляти директор, а затверджувати — наглядова рада.

У відкритому доступі нового редакційного статуту немає. Це логічно, адже протягом 2025 року наглядову раду так і не сформували.

Юридичний статус підприємства змінився, але відкритих підтверджень, що редакційні правила були оновлені відповідно до нової моделі публічного медіа, немає.

Майже все фінансування ТРК «Місто» забезпечує міський бюджет, але механізми незалежності ще не запрацювали

У 2025 році близько 97% фінансування ТРК «Місто» забезпечувалося коштами громади. Такий рівень бюджетної підтримки не свідчить про залежність редакції — публічні медіа в багатьох країнах також фінансуються за рахунок держави або місцевих бюджетів.

Така модель потребує незалежних запобіжників: наглядової ради, конкурсного призначення керівника, оновленого редакційного статуту, прозорих процедур ухвалення рішень і розгляду скарг.

Міська рада залишалася одночасно засновником, головним джерелом фінансування та органом, який визначає політику підтримки підприємства, тоді як передбачений статутом механізм громадського контролю ще не запрацював.

Чи є ТРК «Місто» рупором міської влади — відкриті дані цього не доводять

Самого факту бюджетного фінансування недостатньо, щоб стверджувати, що ТРК «Місто» є рупором міської влади. Для такого висновку потрібен окремий контент-аналіз: як часто в ефірі з'являються посадовці, чи отримують слово їхні опоненти, чи виходять критичні матеріали, розслідування та чи відокремлюються редакційні матеріали від офіційних повідомлень.

Відкриті документи дозволяють говорити про інше — високий інституційний ризик політичної залежності. У 2025 році близько 97% фінансування підприємства забезпечував міський бюджет, міська рада залишалася засновником, а передбачена статутом наглядова рада, яка мала гарантувати редакційну незалежність, ще не була сформована.

Крім того, підприємством керував директор, якого не обирали за новою процедурою, а нового редакційного статуту, затвердженого наглядовою радою, у відкритому доступі не було.

Ці обставини не доводять політичного втручання в редакційну політику. Але вони свідчать, що система запобіжників, яка мала захищати публічне медіа від такого впливу, у 2025 році ще не працювала повною мірою.

Реформа ТРК «Місто» має завершитися реальним відокремленням від міської влади

Проблема ТРК «Місто» полягає не лише у бюджетних витратах чи моделі мовлення. Головна суперечність у тому, що міська рада одночасно є засновником підприємства, фінансує його діяльність, затверджує програму підтримки й сама ж залишається одним із головних об'єктів висвітлення.

Статус місцевого публічного медіа не усуває цього конфлікту. Для цього потрібні дієві механізми незалежного управління, які б гарантували редакційну самостійність і підзвітність громаді.

Водночас перехід до такої моделі не обов'язково означає повну відмову від бюджетного фінансування. Публічні медіа в багатьох країнах працюють за кошти держави або громад, але їхню незалежність забезпечують прозорі правила управління, наглядові органи та чіткі критерії оцінки роботи.

Реформа ТРК «Місто» буде завершеною тоді, коли редакційні рішення, управління підприємством і оцінка його ефективності стануть максимально відокремленими від політичного впливу засновника, а бюджетне фінансування буде пов'язане не лише з утриманням інфраструктури, а й із досягненням зрозумілих суспільних результатів.

Міська влада може замовляти контент, а не утримувати всю телерадіокомпанію

Громаді справді потрібен суспільно важливий контент: трансляції сесій міської ради, роз'яснення рішень виконкому, повідомлення цивільного захисту, інформація про соціальні послуги чи спеціальні інформаційні кампанії.

Потреба в такому контенті не означає, що місто має щороку фінансувати всю телерадіокомпанію. Альтернативною моделлю може бути замовлення конкретних інформаційних продуктів із чітко визначеними вимогами: темою, форматом, кількістю випусків, строками, каналами поширення, очікуваним охопленням і максимальною вартістю.

Право на виробництво такого контенту може визначатися через відкриті конкурентні процедури, у яких могли б брати участь різні місцеві медіа та продакшн-студії. Це дало б змогу порівнювати пропозиції не лише за ціною, а й за охопленням, якістю та швидкістю виконання.

Конкуренція дозволила б зрозуміти реальну вартість міського контенту

Зараз визначити, скільки насправді коштує один телевізійний сюжет, програма чи пряма трансляція, практично неможливо. В одному бюджеті поєднані витрати на зарплати, обладнання, ефір, FM-радіо, ремонти, комунальні послуги та адміністративне утримання.

Альтернативою могла б стати модель, за якої міська рада замовляє конкретний інформаційний продукт через відкриті конкурентні процедури. Наприклад, окремо закуповує випуски програми «Час мера», прямі трансляції сесій, інформаційні ролики чи цикли програм про соціальні послуги.

У такому разі різні місцеві редакції та продакшн-студії могли б запропонувати власні рішення, а місто отримало б можливість порівняти їх за ціною, якістю, швидкістю виробництва, охопленням аудиторії та ефективністю поширення.

Саме конкуренція дала б змогу оцінити, чи справді ТРК «Місто» виробляє суспільно важливий контент найефективніше, або ж аналогічний результат можна отримати за менші кошти чи з більшим охопленням.

Незалежність медіа неможлива без фінансової самостійності

Редакційний статут, наглядова рада чи відкритий конкурс директора можуть посилити незалежність ТРК «Місто». Але поки майже все фінансування підприємства залежить від щорічних рішень міської ради, саме вона зберігає головний важіль впливу — бюджет.

Тому завершення реформи могло б передбачати поступовий перехід до моделі, у якій ТРК більше заробляє самостійно: розвиває цифрові платформи, рекламу, продакшн-послуги, залучає гранти та оптимізує витрати.

Такий підхід дозволив би поступово зменшити фінансову залежність редакції від засновника й посилити її інституційну незалежність.

ТРК «Місто» має конкурувати не за статусом, а за результатом

ТРК «Місто» вже має суттєві переваги: студію, технічне обладнання, архів, досвідчену команду, телевізійну ліцензію, FM-частоту, впізнаваний бренд і багаторічний досвід виробництва контенту.

Питання полягає не в існуванні комунального медіа, а в умовах його фінансування. Якщо підприємство справді виробляє якісний і конкурентний продукт, воно має бути здатне вигравати міські інформаційні замовлення на відкритих умовах.

Водночас, якщо інші місцеві редакції можуть запропонувати аналогічний або кращий контент дешевше, з більшим охопленням чи швидше, громада повинна мати можливість обрати саме таку пропозицію.

Бюджет має підтримувати не конкретну юридичну особу, а якісне, незалежне й ефективне інформування мешканців.

ТРК «Місто» не обов'язково ліквідовувати. Але модель її фінансування та управління потребує зміни.

Підприємство може працювати як справді незалежне публічне медіа — із незалежною наглядовою радою, конкурсним призначенням керівника, власною редакційною політикою, диверсифікованими джерелами доходів, відповідальністю за аудиторію та прозорими показниками ефективності.

Водночас роль міської ради може полягати не в утриманні всієї телерадіокомпанії, а в замовленні конкретного суспільно важливого контенту: трансляцій сесій, програм про роботу міста, інформаційних кампаній чи повідомлень цивільного захисту.

У такій моделі бюджетні кошти спрямовувалися б не на утримання штату, студії чи ефірної інфраструктури, а на конкретний результат із чіткими вимогами до якості, охоплення, строків виконання та звітності.

Якщо той самий інформаційний продукт інше місцеве медіа здатне виготовити швидше, дешевше або з більшим охопленням, громада має отримати можливість обрати саме цю пропозицію через відкриту конкурентну процедуру.

Завершення реформи могло б означати перехід від фінансування існування комунального медіа до фінансування конкретних інформаційних послуг, а ТРК «Місто» — перетворення на незалежного учасника медіаринку, який конкурує за якістю та результатом, а не отримує автоматичне бюджетне утримання.