До 2020 року та економічної кризи, яка виявила чималі слабкі сторони китайської економіки, то тут то там все гучніше звучали тези, що КНР упевнено прямує до позиції першої економічної наддержави у світі. Феноменальні показники росту ВВП — з 2000 року по 2019 рік не було періоду з показником зростання нижче 6%, поки технологічний сектор зростав ще швидше, — створювали зовні враження про надпотужну економіку Піднебесної.
А що ж всередині цього росту? Багато чого, але одна із складових — 996. Графік не роботи, а радше життя на роботі, за яким живе істотна частка працездатного населення. Декодувати 996 просто: робочий день з 9 до 21, 6 днів на тиждень.
Існує хибна думка, що 996 є невід’ємним атрибутом китайської трудової культури й існував ще в ХХ столітті. Безперечно, комуністичний Китай часів Мао — не те місце, де можна насолоджуватися життям, підтримуючи work-and-life balance, однак явище виникло уже в ХХІ столітті — з приходом у Китай інновацій та зародженням технологічного сектору економіки.
Коли і Як?
Історія почалася в 2007 році, місце старту — Huawei. Вважається, що саме ця корпорація стала першою, яка запровадила графік 996, однак активний перехід інших технологічних компаній на подібну систему праці стартував у 2008 році, причини чому, як, напевно, не дивно, були до певної міри політичними. У березні 2008 року в Тибеті спалахнули масові заворушення та сутички з китайськими силовиками, причиною чого був протест монахів, який швидко переріс у серйозне протистояння. Підсумком стали, за версією влади КНР, 23 убиті. Тибетський уряд у екзилі, Далай Лама та Amnesty International оцінюють кількість вбитих від 200 до 1000.
Важливо те, що ці події спричинили поглиблення проекту GFW, Great (Chinese) Firewall, оскільки уряд КНР у відповідь на поширення інформації про “Тибетське повстання” почав масово блокувати західні інтернет-ресурси та цілі компанії, апофеозом чого стали блокування Facebook i Google в наступні роки. Чому це важливо? Бо штучно створений вакуум на ринку почали заповнювати, з подачі уряду, молоді китайські технологічні компанії, перед якими постала надзвичайно приваблива можливість — заповнити ринок, допоки це не зробили конкуренти. До цього слід додати нестачу напрацьованих технологічних рішень, які вже були у компаній США, технологічне відставання та бажання уряду наздогнати США — зірки зійшлися, і з 2008 року у компаніях з’являється практика “заохочувати” працівників залишатися на “добровільну” понаднормову роботу. З того часу 996 ставав все більш поширеним у КНР, і сьогодні його можна зустріти не лише в царині ІТ, але й у фінансовій галузі, доставці, комунікаціях, дизайні, сфері обслуговування, харчовій галузі. Найвідоміші корпорації з графіком 996: Alibaba, Tencent, Jingdong, PinDuoDuo, Youzan, Baidu, Huawei, Kingsoft.
De lege lata
Законодавство КНР займає дуже чітку позицію щодо 996 — це незаконно. Трудові відносини китайців регулює закон Про Працю 1994 року, стаття 36 якого зазначає, що працювати можна 8 годин на день та до 44 годин на тиждень. Понаднормові допускаються статею 41 у обсязі до 3 годин на день та до 36 годин на місяць, однак оплачуватися такі години повинні за ставкою, яка становить мінімум 150% від звичайної на роботі.
Іншими словами, китайське законодавство передбачає роботу за графіком, який, на противагу 996, прийнято позначати як 955 — з 9 до 17 години, 5 днів на тиждень, і багато компаній з інших галузей працюють саме за 955, хоча перепрацювання трапляються і там. Одна з причин, чому професія держслужбовця є дуже бажаною у КНР, полягає саме у чіткому робочому графіку, відсутності понаднормових та пристойній оплаті.
Можу висунути гіпотезу, що це справедливо і для сусідніх Південної Кореї та Японії, однак не хотів би стверджувати.
Отож, якщо 996 незаконний, чому він поширений? Відповідь прозаїчна — Китай готовий заплатити таку ціну за прогрес у передових сферах сучасної економіки. На самій зорі 996 уряд уклав мовчазну угоду з компаніями, що не втручатиметься у їх устрій, допоки вони гарантують економічне та технологічне зростання. І хоча в останні роки видно певні зрушення у цьому питанні, остаточно стверджувати про зміни підстави відсутні.
Деякі дослідники також вказують на суттєвий вплив конфуціанства в трудовій сфері Китаю, а саме на характерну для нього повагу до ієрархії і мовчазного послуху старшим. Хоча я згоден, що цей вплив присутній, обрахувати його складно.
Так як 996 перетворився на усталену практику, його скасування у разі, якби державний апарат раптом вирішив замислитись про долю китайських білих комірців, призвело б до банкрутств великої кількості приватних компаній, оскільки для виконання того ж обсягу завдань довелося б або виплачувати працівникам понаднормові, а в більшості випадків — розширювати штат, що потягнуло б за собою ріст видатків на оплату праці.
Звісно, хаос та передіо ринку абсолютно не відповідає цілям комуністичного керівництва, для яких спершу 6, а потім 5 відсотків річного росту ВВП є способом легітимації власної влади. І поки 996 де-юре є лише “добровільною” додатковою працею — ситуація дозволяє дивитися на явище крізь пальці.
You Win or You Die
Китайський ринок характеризується надвисоким рівнем конкуренції, що змушує економічних агентів вдаватися до всіх способів отримати відносну перевагу, і роль 996 тут вгадувати не доводиться. Однак чому молоді китайці згодні, а часто і радо на початках йдуть на подібну працю? Тому що рівень конкуренції на ринку праці Піднебесної анітрохи не нижчий. Екстремальний рівень конкуренції грає на руку компаніям — немає жодного сенсу покращувати умови праці, якщо на місце співробітника, який звільнився сам чи якого звільнили за віком, швидко можливо найняти іншого.
Головна мотивація молоді — високі зарплати, вищі, аніж на роботах із 955, що видається запорукою фінансової стабільності під час життя у дорогих китайських містах, поки їх однолітки на менш стресових роботах заледве можуть собі дозволити навіть оренду помешкання.
Попри заявленому в офіційній ідеології курсу на загальну рівність Китай — держава соціального розшарування, і у 2010-і роки розрив у рівні життя синіх та білих комірців ставав все ширше. Перебратися із страти робітничого класу у сферу менеджерів та інтелектуальної праці — ціль абсолютної більшості китайської молоді, ціль, яка змалку закладається як вихованням, так і суспільством. Проте мало потрапити у “білі комірці” — випасти зі сфери можна так само просто, як і потрапити, оскільки перенасичення трудового ринку фахівцями, готовими працювати за 996 створило ситуацію, де ти або працюєш за 996, або не працюєш взагалі. Дана теза справедлива і для компаній — перехід на умовний 955 за обставин, коли конкуренти працюють на 996, видається якщо не помиральною, то сумнівною ідеєю.
Винятки не передбачені — начальство та старші менеджери працюють за аналогічним графіком, що і їх нижчі за корпоративною ієрархією колеги. Доволі часто йти раніше за керівника вважається поганим тоном, і у підвищенні такому працівнику буде відмовлено.
No Country for Old Men
У попередньому підрозділі я кілька разів згадував, що на роботу з 996 йде в основному молодь. Чи означає це, що, маючи досвід, можна сподіватися перейти у компанію із кращим графіком? Частково. Головна причина, однак, — віковий ценз. У технологічному чи фінансовому секторі Китаю ти вважаєшся старим, якщо тобі виповнилося 35 років.
Під час пошуку матеріалів для замітки я натрапив на жарт, який, якщо перекласти, звучить так: “До 35 років ти пишеш код додатку для доставки, а з 35 років працюєш у доставці”. Звісно, автор не обійшовся без художнього перебільшення, проте суть уловити можна. Працівники навіть середнього віку куди менш привабливі для компаній з 996, навіть попри накопичений досвід. Люди у 35 зазвичай уже мають сім’ї, чимало мають дітей, а ще значна частка уже встигла заробити собі проблеми зі здоров’ям внаслідок регулярних перепрацювань. Відпроситися з роботи о 10 вечора, аби покласти дітей спати, і повернутися на роботу лише о 2 ночі — це потреба таких працівників, що, очевидно, не надто подобається керівництву. Тому після досягнення певного вікового порогу шанси, що тебе просто звільнять, особливо якщо ти одружений або маєш дітей, зростають.
Якщо вас збентежили цифри у попередньому абзаці, то ніякої помилки немає. 996 — це основний робочих графік, відносно якого все ще можливі овертайми. Так як сам графік 996 уже незаконний сам по собі, межі перепрацювань також нічим не обмежені. У більшості випадків понаднормова робота триває до полуночі (також є компанії, які змушують навіть працівників, що вже пішли додому, реагувати на сповіщення чи запитання у робочих чатах), однак відомі випадки безперервної роботи упродовж 24, 36 та навіть 72 годин. Інколи люди помирють на робочому місці.
Овертайми ненормовані, їх тривалість залежить від обставин конкретної компанії, проте наявність овертаймів радше правило, а не виняток.
На початку існування 996 не був настільки вимогливим до працівників, однак роки еволюції далися взнаки, і сьогодні 996 часто є 24/7, оскільки до фахівців у ІТ галузі часто виставляють вимогу бути напоготові в будь-який час включитися в роботу для вирішення термінових завдань. І слово “будь-який” слід розуміти буквально. Й саме явище 996 розділилося, породивши не менш руйнівні підвиди:
995: Малопоширена легка версія 996, де передбачено 2 вихідні, часто плаваючі.
997: Вихідні відсутні.
715: Робота 15 годин на день без вихідних.
8116+8: маловідомий графік, робота з 8 до 23 з понеділка по суботу та всього лиш 8 годин роботи у неділю.
866: Компанії, які не вводять з певних причин 996, інколи працюють за цим графіком. З 8 до 18 шість днів на тиждень.
9107: З 9 по 22 без вихідних.
10106/10107: По-суті це 996/997, але із зсувом на годину.
Кінець епохи вибухового зростання
Упродовж понад десятиліття впевненого росту економіки та стрімкого росту передових секторів говорити про 996 було не прийнято. Як для суспільства в цілому, так і для працівників був прийнятним консенсус, що 996 — плата за високу як для Китаю заробітню платню і гарантовану фінансову стабільність. Доходи компаній росли, і вони могли собі дозволити регулярно збільшувати грошові винагороди працівників. Невдоволення і фрустрація, однак, нікуди не зникали — вони накопичувались.
Символічним для китайського технологічного сектору став 2016 рік — саме тоді технологічний сектор викинув фінансовий з позиції топ-1 за рівнем оплати праці. Одночасно з цим обсяг пропозиції на цьому сегменті ринку праці суттєво виріс — робота на 996 сприймалася як обмін кількох років життя на багатство та успіх у майбутньому.
Що ж, ситуація змінилася.
Першим фактором стало перенасичення ринку молодими спеціалістами, яке породило те, що в Китаї стало відомо як “ІТ-піраміда”. Поки старші чи топові фахівці отримувала грошові винагороди, розміри яких були аналогічні, а інколи й перевищували рівень оплати праці на таких же посадах у США чи ЄС (120-170 тис. $ на рік), більшість галузі отримували куди менше. Спеціалісти-початківці ж могли розраховувати на вкрай скромні показники: 10-12 тис. $ на рік. І хоча загалом для КНР це непоганий дохід, на життя у містах, які є центрами економічного та технологічного зростання Китаю, цього критично мало.
Відтак, соціальний контракт “996 в обмін на успіх” почав давати збої.
Другим фактором стало уповільнення росту технологічного сектору. Компанії, які в кінці нульових та першій половині десятих демонстрували стрімкий ріст, почали уповільнюватися — внутрішній ринок КНР, який колись видавався бездонним, наситився, уперся у свої межі росту, і основним завданням для блакитних фішок китайської технологічної сфери став не стрімкий ріст, а підтримка своєї частки ринку. Звісно, це знайшов своє відображення в оплаті праці, ріст якої уповільнився.
Третім фактором, що підточив соціальний контракт довкола 996, став Дональд Трамп. Точніше, його палка антикитайська риторика і початок торговельного і тарифного протистояння США та КНР за його першого терміну. Найбільш несприятливим для китайського технологічного сектору стало 1 грудня 2018 року, коли була арештована Мен Ванчжоу — фінансовий директор та донька засновника і президента Huawei. Невдовзі за цим, 15 травня 2019 року, Трамп розширив дію IEEPA на саму компанію Huawei та низку інших, зокрема ZTE, Hikvision, заборонивши американським компаніям будь-яку співпрацю з ними. Згодом санкції були розповсюджені ще на SMIC — найбільшого виробника мікрочіпів КНР.
Звісно, що подібні атаки вдарили по прибутках технологічного сектору Китаю, проте, що важливі, — вони суттєво підірвали віру інвесторів, у першу чергу закордонних, у перспективи зростання китайських корпорацій в умовах все більш ворожого ставлення Сполучених Штатів до останніх. Притік інвестицій скоротився, ріст уповільнився.
996.ICU
Попри все вищесказане, у 2018 році технологічний сектор Китаю вкотре продемонстрував зростання, сягнувши загального показника у 2,3 трильйони доларів, або 38% від ВВП КНР.
Уперше невдоволення вийшло назовні в 26 березня 2019 року, коли на GitHub був створений репозиторій з іронічною назвою 996.ICU. Це китайська гра слів, фраза-віршик, jiǔ jiǔ liù ICU, яка означає: 996 — Intensive Care Unit. Тобто, робота за графіком 996 неодмінно приведе вас у реанімацію. Уже за місяць на репозиторій підписалося понад 230 тисяч девелоперів, а відомості про такий спосіб протесту вийшли за межі ІТ-сфери.
Що ж у репозиторії? По-перше, користувачі створили “Блекліст” та “Вайтліст” китайських компаній, де зазначали умови праці, графік (цифрами). Іронічно, що Вайтліст, де зазначалися компанії з графіком 955 чи аналогічним, вийшов куди коротше Блекліста. По-друге, протестувальники спробували обмежити доступ компаній з блекліста до власного коду, а по-третє, доклали зусиль, аби добитися максимального розголосу.
Реакція китайських компаній була доволі передбачуваною — Alibaba i Tencent, наприклад, блокували доступ до сторінок проекту у своїх робочих браузерах та комплексах, що, однак, ефекту не давало. Заблокувати ж GitHub загалом ніхто не наважився — інфраструктурно левова частка (якщо не всі) китайські компанії залежать від GitHub, відтак його блокування в тій ситуції нічим іншим, окрім як самогубством, назвали було б складно.
Реакція влади, суспільста та великого бізнесу відрізнялися.
Китайська спільнота загалом підтримала протест, багато людей з інших галузей почали ділитися умовами своєї 996 праці, розмови про шкоду та негативні сторони китайської трудової культури стало неможливо ігнорувати, відтак владні ЗМІ (у тому числі урядова China Daily) публічно зайняли позицію 996.ICU, окремі урядовці закликали Міністерство праці (офіційна назва — Міністерство людських ресурсів та соціального захисту) втрутитися.
Однак, у дискусії була й інша сторона. Найгучнішими голосами бізнесу стали мільярдери Джек Ма (на той час найбагатша людина Китаю, засновник Alibaba) та Річард Лю (засновник JD.com).
12 квітня Джек Ма на зустрічі із молоддю відзначився вживанням навіть релігійної риторики щодо 996. Зокрема, він заявив, що вважає благословенням змогу працювати 12 годин на день, однак і цього мало для нього, що він ніколи не шкодував про роботу 996, і успіх неможливий без жертв, але всі, хто їх принесуть, отримають винагороду.
Реакція була, вірогідно, не такою, яку очікував мільярдер — у соцмережах на нього вилилися ріки помиїв, а це 14 квітня він сказав, що не захищає 996, а висловлює повагу тим борцям, які працюють за цим графіком.
Були й інші висловлювання як Джека Ма, так й інших керівників великих компаній, але наводити їх сенсу не бачу, оскільки посил у них загалом один — 996 є благом, оскільки тільки через важку працю можна досягти успіху. У окремих випадках у розмовах про 996 СЕО пропонують працювати ще більше. Зокрема, обговорюючи смерть на роботі 22-річної дівчини від перевтоми, СЕО компанії Xibei Canyin Дзя Гуолун заявив, що працювати треба 715, але на роботі, яку любиш. Реакція була очевидна (ненависть).
Саме висловлювання Ма про 996 як благословення настільки вийшло за межі його зустрічі зі студентами, що тепер його прийнято згадувати чи не в кожній новині, яка описує 996.
2021: Зміни?
Хоча 996.ICU витягнула тему нездорових трудових відносин назовні, реальних змін, не відбулося. На фоні пандемії COVID-19 та економічної кризи обговорення 996 природнім чином затихло, поки у січні 2021 року не запустився новий виток.
Спусковим гачком стало 01:30 29.12.2020 — час, коли 22-річна Чжан Фей, що працювала у китайській e-commerce компанії Pinduoduo, повертаючись додому з роботи, раптово втратила свідомість. Попри госпіталізацію, вона померла через 6 годин після цього, і її смерть викликала новий шквал обговорень (ненависті) робочої практики у технологічному секторі. Масла у вогонь підлило те, що сама компанія ранком 5 січня, вірогідно, маючи намір виправдати смерть Фей, опублікувало допис зі словами: “Погляньте на людей нижче — хто з них не міняє життя на гроші? Ми живемо в часи, коли повинні битися за своє життя…”
Достатньо буде сказати, що публіка не оцінила, і дуже швидко допис було видалено.
А вже через два тижні, 9 січня 2021, помер інший працівник Pinduoduo — прийшов у гості до батьків, а потім зістрибнув з висотки. 10 січня у мережі стало вірусним відео іншого працівника цієї ж компанії, де він розповів, що його звільнили за обговорення обох інцидентів. Окрім цього, китайськими соцмережами стали ширитися інші історії: людей, які вже в 30 мають проблеми зі здоров’ям, людей, що заледве можуть бачити своїх дітей через графік, працюють близько 300 годин на місяць. Дехто ділився досвідом галюцинацій від недосипу та перевтоми, були й історії людей, які підірвали своє здоров’я до смерті чи загинули на роботі.
У тому ж січні 2021 року водій служби доставки підпалив себе після того, як начальство відмовилося виплатити йому понаднормові.
Цього разу влада КНР вирішила відреагувати більш явно: у кінці серпня 2021 року Верховний Суд КНР демонстративно розглянув 10 судових позовів працівників проти роботодавців, які змушували їх працювати 996, і виніс рішення на користь працівників. Зокрема, одного працівника звільнили, бо він відмовився працювати 996, керуючись Трудовим кодексом КНР. Інша справа стосувалася чоловіка під псевдонімом “Лі”, який помер від перевтоми у грудня 2018 року, перед цим відпрацювавши у серпні, вересні та листопаді 319, 293 та 322,5 відповідно, маючи по одному вихідному в місяць.
Певна реакція була. Наприклад, технологічна компанія Vivo публічно оголосила про перехід на 5-денний робочих тиждень замість чергування 6-денного і 5-денного.
Подальший розвиток боротьби з 996, однак, знову зайшов у глухий кут. Хоча керівництво КНР з одного боку зацікавлене у зменшенні того негативного впливу, який завдає 996 на китайське суспільство, зокрема на молодь і демографію (якраз у 2021 році китайський уряд дозволив сім’ям мати трьох дітей, що, однак, ніяк не відобразилося на негативному демографічному тренді), з іншого боку КПК бажає будь-що гарантувати економічне зростання КНР в цілому та не відставати від технологічного сектору США зокрема.
У боротьбі інтересів демографії та економіки завжди перемагає остання.
Вплив 996
Наскільки справедливою є теза 996.ICU? Що ж, окремі випадки показують, що навіть реанімація не врятує від 996 чи роботи 320 годин на місяць (у КНР новини про чиюсь смерть від перевтоми доволі звичні вже), проте на загал наслідки більш розтягнуті в часи.
996 посилено сприяє розвитку проблем опорно-рухового апарату, серцево-судинних захворювань, шлунково-кишкового тракту, оскільки підтримувти здорове та збалансоване харчування в умовах, коли два (а інколи й три) прийоми їжі здійснюються в офісі, часто їжею з доставки, складно. Окрім фізичних захворювань неможливо оминути ментальні проблеми: нервові зриви, психічні розлади, пасивні чи активні суїцидальні інтенції, депресію, і те, що можна назвати “емоційним вигоранням”.
Щодо останнього, то додам, що дуже часто скарги на 996 полягають у відсутності особистого життя: після робочого дня не залишається сил на якісь проактивні заняття, тому багато працівників надають перевагу стрімінговим сервісам або скролінгу соцмереж.
Серед молоді також зародилось те, що можна назвати “рухом” чи “субкультурою” як реакція на 996 та трудові відносини в КНР загалом.
Тан Пін (躺平) — лежати плашмя. Виник у 2020 році, ідея полягає у свідомій відмові від “щурячих перегонів” в намаганні заробити достатньо, аби добитися майнового успіху (квартиру купити хоча б) у все більш ворожому до молодого спеціаліста трудовому середовищі. Натомість рух пропонує не гнатися за успіхом, переїхати у більш спокійну місцину (менше місто або у село), працювати там, де подобається, і не гонитися за майном.
Дехто пропонує куди радикальніший підхід: засновник руху описував, що сам живе із нерегулярних заробітків, не має житла, і тому порівнював себе з Діогеном.
Тан Пін дещо нагадує LDAR блекпільщиків, але у ньому менше негативного фаталізму.
КПК та уряд КНР рішуче засудили Тан Пін (очевидно, через загрозу економіці, якщо молоді люди відмовляться працювати 996) і наразі згадки про цей рух заборонені, продаж мерчу з ним також, а будь-які дописи з обговоренням видаляються.
Малюнок руху Мо Ю (摸魚) — ловити рибу (руками), або ж трогати рибу. Скорочено від 渾水摸魚 — ловити рибу в мутній воді, тобто використовувати хаос на свою користь. Іронічно, співзвучно з відомим мемом Touch the Grass, але має геть інше значення. Так як ловити рибу руками заняття у вищому ступені непродуктивне, Мо Ю означає…. вдавати роботу. Мо Ю зародилося із жартівливих дописів та відео у соцмережах, де різні люди розповідали, як вони на роботі (часто — 996) вдають, що працюють, а насправді відпочивають.
До таких способів належить: скопіювати книгу у ворд і читати, вдаючи, що вивчаєш документ; регулярно пити 2-3 літри води на роботі, аби покращити здоров’я і мати привід відлучатися в туалет, де можна дивитися ТікТок чи інші відео; робити планку у підсобному приміщенні; брати на роботу термос із віскі замість чаю. Хоча для багатьох це просто спосіб взяти перерву на робочому місці, доволі швидко тема Мо Ю теж була політизована у контексті мовчазного опору 996 подібним способом.
Іронічно, що, вивчаючи дане питання, я дізнався, що сам винайшов Мо Ю на одній із попередніх робіт, де працював за графіком 986.
Останнім цікавим наслідком 996, який, водночас, вказує, що наврядчи Китай чекає скорочення впливу цього феномену, є запуск китайською страховою компанією Ping An нового продукту — страховий поліс від 996, який покриває такі ситуації як проблеми зі здоров’ям, оплату реанімації та компенсацію родичам у випадку смерті. Реакція на появу подібного у китайському суспільстві була амбівалентною: хтось радіє хоч якомусь соціальному захисту, інші бачать у цьому легітимацію незаконної трудової практики.
Висновки?
996 є невід’ємною частиною сучасної економічної системи і реальних шляхів до ліквідації цього згубного для людської сутності інституту, які б не несли у собі суттєві економічні ризики, запропонувати складно. У більш ширшому контексті трудова культура КНР перегукується із аналогічними у сусідній Японії та Південній Кореї, а культура технологічного сектору КНР — із таким у США. Тим не менше, саме поєднання культурних, демографічних та політичних факторів призвело до тих гротескних форм культури перепрацювання, властивих сучасному Китаю.
Матеріали:
https://mp.weixin.qq.com/s/0isjrxqQJwWbf1UTF7OGYw?poc_token=HOJXW2ejKX7hu6xX7LzmomLoOtEso49pqWUf9fQl
https://www.prweek.com/article/1703778/pinduoduo-faces-scrutiny-following-death-staffer
https://www.nytimes.com/2021/02/01/business/china-technology-worker-deaths.html
https://global.chinadaily.com.cn/a/201904/15/WS5cb411e2a3104842260b63fc.html
https://eosglobalexpansion.com/the-human-cost-chinas-996-work-culture/
https://news-decoder.com/to-resist-in-china-touch-a-fish-be-in-your-buddha-nature/
