Автор: By Erin Banco, Anastasiia Malenko, Mike Stone and Mari Saito | Reuters
Адаптивний переклад: t.me/in_factum
В останній рік каденції президента Джо Байдена рішення щодо ключових поставок і озброєнь в Україну гальмувалися не лише через багатомісячні затримки в Конгресі, але й через внутрішні дебати щодо ризиків ескалації у відносинах з Росією, а також через занепокоєння з приводу того, чи достатніми є американські запаси.
Плутанини додавала хаотична система відстеження озброєнь, в якій навіть визначення поняття "доставлено" відрізнялося в різних відомтсвах США.
Затримки були найгіршими впродовж місяців, коли Конгрес ухвалював рішення про виділення 60 мільярдів доларів додаткової допомоги Україні. Але затримка тривала і після того, як гроші були схвалені, згідно з аналізом Reuters, який зібрав дані з інтерв'ю з понад 40 українськими та американськими посадовцями, помічниками конгресменів і законодавцями.
З квітня 2024 року адміністрація Байдена санкціонувала щомісячне виділення допомоги в середньому на 558 мільйонів доларів до вересня. І попри те, що команда Байдена заявляла про різке збільшення допомоги з жовтня і до дня інавгурації Трампа, щомісячна допомога від США в середньому була на рівні 1,1 мільярда доларів.
До листопада було поставлено лише близько половини від загальної суми, яку США обіцяли виділити в 2024 році з американських запасів, і з цієї половини лише близько 30% обіцяної бронетехніки прибуло в Україну до грудня.
Деякі аналітики вважають, що немає зв'язку між затримкою американської допомоги та територіальними втратами України. Скоріше, це пов'язано з нездатністю Києва вирішити інші проблеми - проблеми з кадрами, моральним духом і тим, як Україна використовує зброю, яку вже має.
“Війни ніколи не виграються і не програються пакетами допомоги. Для цього потрібна стратегія, планування збройних сил, їх застосування, лідерство, моральний дух військ та інші речі, а не лише допомога, що надходить”, - сказав Сет Джонс, президент департаменту оборони і безпеки Центру стратегічних і міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies).
Але в 2024 році Джонс також не бачить чіткої стратегічної мети з боку США і європейських союзників. «Якщо мета полягає в тому, щоб відбивати російські атаки, то того, що було надано Україні, було недостатньо».
За Байдена США пообіцяли надати Україні більше військової допомоги, ніж будь-яка інша країна. За словами трьох високопоставлених американських чиновників, радник з питань національної безпеки Джейк Салліван неодноразово наказував Пентагону перенаправляти перехоплювачі ППО з інших країн в Україну.
Високопосадовець адміністрації Байдена заперечив, що США надавали допомогу надто повільно або дозовано. За словами чиновника, без підтримки Вашингтона Росія могла б захопити ще більше української території.
Колись заяви Байдена породили надію, що країни-партнери збіглися в думках щодо того, що потрібно Києву: Різке збільшення кількості американської зброї та дозволу на її використання для ударів по території Росії. Байден був відверто впевнений, що зможе розблокувати мільярди доларів допомоги, які застрягли на Капітолійському пагорбі.
На одній із зустрічей у 2023 році, за словами народної депутатки Устінової, яка лобіює питання військової допоомги серед американських чиновників, вона та інші законодавці почули від тодішнього посадовця американського оборонного відомства, що США не вважають, що Україні потрібні винищувачі F-16.
«Кожного разу, коли ми просимо про щось, це приходить через шість, дев'ять місяців, коли війна вже змінилася, - сказала вона. «І це не має того впливу, який могло б мати, якби надійшло вчасно».
У січні 2024 року Салліван скликав кілька зустрічей у Білому домі, щоб обговорити відправку в Україну ракет ATACM. Міністр Ллойд Остін та інші високопосадовці Міністерства оборони стверджували, що їхня тактична користь для України є обмеженою. І хоча США таємно доставили ракети в Україну, але заблокували їх використання для ударів по території Росії. Вони побоювалися, що Путін націлиться на американські війська за кордоном або посилить саботажну кампанію в Європі.
Навіть коли допомога на 60 мільярді була розблокована в Конгресі, хаотичне відстеження спотворило дані Пентагону і зробило майже неможливим точне визначення знаходження зброї в процесі транспортування.
Коли росіяни почали новий наступ на Харків Майкл Карпентер, старший директор з питань Європи в Раді національної безпеки США, зустрівся із Зеленським та його головними помічниками в Києві. Офіс Зеленського офіційно попросив у Карпентера дозволу Вашингтона на використання американської зброї для ударів по території Росії. Зеленський і його радник Андрій Єрмак заявили Карпентеру, що на карту поставлено майбутнє Харкова.
В той же час Устинову та інших українських законодавців возили по всьому округу Колумбія у фургоні. Вони почали зустрічі з демонстрації відео, на якому російські війська розміщують зброю біля кордону, знаючи, що Україна не зможе завдати удару у відповідь західним озброєнням.
До середини травня Байден погодився послабити обмеження. Американським ракетам дозволили стріляти через російський кордон для захисту від транскордонних атак на Харківську область.
Доставка американської зброї за кордон у воєнний час вимагає складної логістики і координації між численними американськими відомствами і урядами країн-союзників. Це може зайняти місяці. Пентагон доставляє зброю зі своїх складів по всьому світу вантажівками, літаками, кораблями і залізницею.
Невеликі партії озброєнь можуть прибути за тиждень-два. Для більших поставок, і коли Вашингтон намагався відправляти зброю великими партіями, процес був повільнішим. Якщо щось потребувало ремонту, це могло зайняти до чотирьох місяців.
Так більшість американських поставок влітку були обмеженими: вони включали перехоплювачі ППО малого радіуса, запасні транспортні засоби та артилерію, щоб Україна могла захищатися, але не розпочинати наступальні дії.
Більш агресивне озброєння - складні ракети класу «повітря-земля» для літаків F-16 і дорогі ракети, які полюють на радарні комплекси, було затримано, згідно з аналізом даних про витрати і заявами Пентагону.
Американські чиновники, обізнані з цим питанням, пояснили рішення притримати “агресивні” озброєння побоюваннями, що американські запаси вичерпуються. Але починаючи з жовтня, оголошення змінили тон і зміст. Відтоді і до кінця року системи включали більш потужні ракети класу «повітря-земля», але формулювання стали більш розпливчастими.
В засекреченому аналізі, представленому Конгресу Європейським командуванням Збройних сил США, було виявлено кілька систем озброєнь, які США могли б надати без виснаження запасів і які Україна могла б ефективно використовувати. Вони не уточнили, про які саме системи йдеться.
Впродовж літа США оголошували на сайті Пентагону цифри поставок, які свідчили про те, що майже все, що було обіцяно з американських запасів, було поставлено. Але окремі розслідування, показали, що адміністрація, схоже, сама не знала, скільки озброєнь було поставлено — або наскільки запізнюються ті чи інші поставки.
Американський чиновник, знайомий з цим питанням, сказав, що з того часу Пентагон оновив внутрішні інструкції, щоб роз'яснити, як різні роди військ та відомтсва мають визначати, коли поставку точно «виконано».
На одній зустрічі у Вашингтоні з представниками Пентагону, які займаються передачею військової техніки Устінова підняла питання про «значну кількість» офіційних запитів на військову техніку, які залишилися без відповіді. Представники України казали, що вони приймуть поставки в будь-якій формі, навіть неякісного обладнання, якщо це прискорить процес. Вони казали, що в Україні знайдуть спосіб використати навіть неробочу техніку.
Наприкінці серпня українські війська розпочали вторгнення в Курську область Росії. Байден одразу викликав генерала Чарльза Брауна, голову Об'єднаного комітету начальників штабів, Саллівана, Остіна, Карпентера і радника з питань комунікацій національної безпеки Джона Кірбі. Байден поставив просте запитання про зняття обмежень: «Чи варто це робити?»
Думки розділилися.
Салліван виклав аргументи «за» і «проти», але не зайняв жодної позиції. Карпентер стверджував, що Росія навряд чи змістовно відреагує на послаблення таких обмежень. Путін вже використовує диверсії та інші нетрадиційні атаки проти європейських країн, які підтримують Україну, і він заявив, що кампанія гібридної війни буде продовжуватися незалежно від цього.
Браун і Остін не погодилися, стверджуючи, що Росія може піти на ескалацію в інші способи, в тому числі націлившись на американських військових за кордоном. Кірбі також з цим погодився. Тоді Байден не дійшов висновку, сказавши, що йому треба подумати.
Впродовж двох місяців Пентагон і Білий дім продовжували стверджувати, що політика США щодо дальніх ударів залишиться незмінною. Але до вересня усвідомлення, що Трамп може повернутися на посаду президента, додало нагальності зусиллям Зеленського завершити розробку плану припинення війни. План перемоги Зеленського включав одну головну мету - створення переговорних важелів впливу на Росію.
Для цього Зеленський попросив більше допомоги — набагато більше, ніж Україна отримала за останні місяці.
26 вересня, коли виборчі перегони в США загострилися, Курська операція була в розпалі, а Зеленський просував свій план перемоги, Байден оголосив про різке збільшення допомоги. Він доручив Пентагону виділити все військове фінансування, яке залишилося, яке було виділено Україні до кінця його президентського терміну. Він також санкціонував виділення 5,5 мільярдів доларів на озброєння з американських запасів.
Усвідомлюючи, що літні поставки були надто повільними, Салліван надіслав низку службових записок до Кабінету міністрів, закликаючи Пентагон пришвидшити поставки. За словами двох високопоставлених американських чиновників, він встановив дедлайни і вимагав регулярного оновлення інформації про ключові види озброєнь. Пентагон мав щомісяця перераховувати в середньому 1,2 мільярда доларів — на тому ж рівні, що і в 2022 і 2023 роках, але це вдвічі більше, ніж шість місяців раніше.
Вступ Північної Кореї у війну змінив мислення Пентагону і Байдена, за словами офіційних осіб Білого дому. Президент нарешті погодився дозволити Україні запускати ракети американського виробництва дальнього радіуса дії вглиб Росії.
Пентагон не надав Reuters загальну оцінку, скільки обіцяної зброї з американських запасів було доставлено в Україну за останній рік правління Байдена. Але представник відомства повідомив, що станом на 10 січня США поставили 89% критично важливих боєприпасів і 94% протитанкових систем. За словами іншого американського чиновника, план, який все ще був актуальний, коли Трамп вступив на посаду, полягає в тому, щоб доставити більше бронетехніки наступного літа.
Інша американська програма — через американську систему військових контрактів — яка передбачає постачання зброї на суму до 30 мільярдів доларів у найближчі роки.
Між тим українські воїни кажуть, що в останні місяці збільшилися поставки американської зброї, в тому числі запчастин для бронетехніки.
