"Історична місія". Так президент Південноафриканської республіки Сиріл Рамафоса охарактеризував візит представників 7 країн Африки до України та Росії з метою посередництва. Це перша в історії спроба африканських представників вплинути на розв’язання конфлікту, який відбувається на іншому континенті.
Але престиж не головне – війна завдала удару по африканських країнах через зростання цін на продовольство, добрива та паливо. Падіння рівня життя може призвести до соціальних заворушень і ускладнити справи африканських президентів вже вдома. Це сильно мотивує африканську місію, особливо на тлі погроз Москви вийти з чорноморських зернових угод.
Це відрізняє африканську ініціативу від пропозицій Китаю, який прагне демонструвати свою глобальну роль і водночас розколоти "колективний Захід" щодо війни, чи Бразилії, чий президент намагається здобути для країни статус одного з провідних геополітичних гравців на планеті. У цих випадках престиж стоїть на першому місці, а якісь негативні наслідки продовження війни Китай або Бразилію поки не дуже зачіпають.
Проте навіть сильна мотивація навряд чи дозволить африканцям вплинути на розв’язання конфлікту. Немає жодних ознак, що Росія та Україна готові йти на якісь поступки. У Москві вимагають змиритися з "новими реаліями" - приєднанням кількох українських регіонів до Росії, в Україні кажуть, що будь-який мирний план має передбачати кордони станом на 1991 рік, виведення російських військ і уникнення сценарію замороженого конфлікту.
Напередодні візиту Reuters оприлюднила деталі мирного плану, який пропонують африканці. Він начебто передбачає вивід російських військ з України та російської тактичної ядерної зброї з Білорусі в обмін на відмову від запровадження ордеру на арешт Путіна Міжнародним кримінальним судом та зняття санкцій з Росії.
Вже у Санкт-Петербурзі президент ПАР Сиріл Рамафоса оголосив 10 пунктів, які пропонують африканці:
африканська мирна ініціатива не конкурує з іншими мирними планами
перемовини України та Росії
деескалація конфлікту
визнання суверенітету країн на основі Статуту ООН
надання гарантій безпеки обом країнам
зняття перепон на пересування зернових та сировини Чорним морем
надання гуманітарної підтримки постраждалим
повернення військовополонених з обох сторін та повернення українських дітей додому
постконфліктне відновлення
участь країн Африки у мирному процесі, який приведе до завершення війни
Африканські лідери у відповідь почули від Путіна, що причина війни – "переворот 2014 року" в Україні, Росія нібито мала право на визнання "ДНР" та "ЛНР" відповідно до Статуту ООН, а дітей вивезли з України, щоб забезпечити їхню безпеку. Він також звинуватив США та ЄС в зростанні цін на продовольство у світі через емісію долара та євро, заявив, що українське зерно все одно не врятує світ від бідності та голоду.
І в Україні, і в Росії насправді панує скептичне ставлення до перспектив африканської місії, але приймали її з радістю. Між двома державами вже кілька місяців триває боротьба за підтримку африканських країн, континент регулярно відвідують Лавров і Кулеба.
У Києві ще ніколи не бачили такої кількості африканських лідерів. Питання викликав склад делегації, участь в ній лідера ПАР Сиріла Рамафоси - нещодавно посол США звинуватив ПАР в порушенні нейтралітету і поставці партії зброї Росії, в країні почали розслідування. Водночас у делегації були президенти Замбії та Коморських островів, прем’єр Єгипту - лідери країн, які регулярно підтримують Україну під час голосувань за українську цілісність в ООН. Це врівноважило її склад.
Україна може записати собі візит як успіх. У червні минулого року тодішній голова Африканського союзу, президент Сенегалу Макі Салл проводив перемовини з Путіним щодо зернової кризи в Сочі, але до України навіть не завітав.
Тепер же африканські лідери гуртом відвідали Київ, що є визнанням суб’єктності України на міжнародній арені. Саме суб’єктність України російські керівники завжди намагалися заперечити, коли стверджували про штучний характер української державності, її залежність від Заходу і необхідність перемовин про майбутнє України з США, а не з українськими представниками.
Президент Зеленський скористався можливістю, щоб запросити Африку на Глобальний саміт миру і відзначити зневагу росіян до безпеки африканських лідерів через ракетну атаку на Київ. Він також нагадав, що Росія мала економічну мотивацію війни - блокадою портів знищити Україну як свого конкурента в постачанні зерна в Африку.
Пояснення української позиції, розвиток відносин з країнами Африки і є основною мотивацією, чому в Україні охоче приймають африканську місію. І схоже, Зеленському вдалося переконати колег, що від Путіна треба вимагати повернення викрадених українських дітей додому.
Росія ж потребує підтримки африканських країн, аби уникнути ізоляції на світовій арені і направити в Африку непотрібні на західних ринках товари. Російські дипломати зараз намагаються забезпечити участь якомога більшої кількості африканських президентів у саміті Росія-Африка у липні, який має показати всьому світові, що Росія лишається глобальним гравцем.
Тим часом Африка продовжує потерпати від рішення Путіна розпочати війну з Україною.
У суботу в Уганді, чий представник також був на перемовинах в Україні та Росії, стався злочин, який на перший погляд не має нічого спільного з війною, розпочатою російським керівництвом. Джихадисти ADF, пов’язані з "Ісламською державою", напали на школу. Серед загиблих – 37 учнів, яких зарубали мачете або спалили живцем.
В останні місяці бойовики цього угруповання почувають себе вільніше. Раніше українські миротворці неодноразово завдавали ударів з гелікоптерів по таборах бойовиків ADF в Демократичній республіці Конго, звідки вони вчиняють напади на Уганду. Проте у 2022 український контингент мусив залишити африканську країну, бо має захищати власну країну від нападу Росії.
Джерело ВВС
Матеріал підготував канал Космос Політики
