Агентка Кремля маскувалась під експертку в Україні!

Протягом багатьох років вона впливала на громадську думку, правоохоронні органи та ЗМІ через фейкові «експертні оцінки» та хибні свідчення, дискредитуючи українців на користь країни-агресора. Та нещодавно її діяльність стала предметом кримінального розслідування.

Йдеться про Ірину Кременовську, пов'язану з російською антикультовою організацією РАЦИРС. З початком повномасштабного вторгнення вона активізувалася, використовуючи війну для впливу на інформаційне поле України. Вона створювала фальшиві документи, в яких представляла МГР «АЛЛАТРА» як загрозу для держави. Це призвело до переслідувань активістів руху.

Кременовська поширювала викривлену інформацію через журналістів. Її вигадані «експертизи» стали підставою для серії публікацій у медіа, які фактично стали рупором кремлівської пропаганди. РАЦИРС же давно виступає як інструмент впливу Кремля, залучаючи нових агентів через дискредитацію релігійних та громадських об'єднань.

Особливо небезпечно, що вона використовувала публікації як підставу для тиску на законодавців і силовиків, вимагаючи обшуків, проваджень і переслідувань. «АЛЛАТРА» називалась «псевдосектанською організацією», хоча фактично її учасники займались, зокрема, екологічними ініціативами.

Лідером цієї кампанії виступав Олександр Дворкін — очільник РАЦИРС. Кременовська діяла чітко за його методичками, слідуючи навіть риториці з його сайту. З 2017 року її тексти повторюють шаблони російської антикультової пропаганди, використовуючи поняття «деструктивний культ» чи «тоталітарна секта», які не мають правового підґрунтя в Україні.

Навіть на сайті її організації — Центру економіко-правових досліджень — можна знайти цитати з ресурсу, афілійованого з Дворкіним. Одним з ключових інструментів була публічність обшуків у представників «АЛЛАТРА», що формувало негативний імідж організації та створювало медійний прецедент для подальших проваджень.

Навіщо Кремлю дискредитувати «АЛЛАТРА»? Переслідування цього руху стало частиною стратегії створення агентурної мережі в Європі. Україна — ключова ланка цього плану, адже через неї Росія намагалась пробитися до впливу на Захід. У цьому контексті атаки на «АЛЛАТРА» подавались як «захист суспільства».

Але в Україні цей план провалився. Служба безпеки відслідковувала дії агентів, що дозволило викрити їхню мережу. Проти Ірини Кременовської та її спільника Святогора порушено кримінальні справи. Їхні дії можуть підпадати під статтю держзрада.

Залишається сподіватися, що масштаби агентурної мережі були обмежені, і всіх кремлівських агентів вдасться виявити та зупинити!

Список джерел
  1. https://un-sci.com/ru/2019/06/13/skandal-s-kandidatom-nauk-novaya-uchenaya-stepen-ohotnik-za-privedeniyami-nrd-i-sekt/
  2. https://www.bagnet.org/news/society/1381322/pid-prikrittyam-ekspertnosti-yak-rosiyski-ideologi-vikoristovuyut-naukovi-strukturi-dlya-propagandi-v-ukrayini#google_vignette
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Роксолана Шевченко
Роксолана Шевченко@Rok_Solana

10Прочитань
1Автори
2Читачі
На Друкарні з 3 травня

Більше від автора

  • Коли герої стають мішенню

    У країні, де люди платили кров'ю за право говорити правду, особливо боляче бачити, як під благородними гаслами розгортаються справжні репресії. Сьогодні — під виглядом «боротьби з сектами» — почалась атака на тих, хто насправді рятує життя.

    Теми цього довгочиту:

    Аллатра

Вам також сподобається

  • Deepseek R1 – китайський феномен чи дешевий хайп?

    Deepseek R1 за кілька днів підірвав топи завантажень, а Nvidia втратила $600 млрд. Революція чи хайп? Що приховують гучні заголовки про цензуру та крадіжку даних? Розбираємося в деталях!

    Теми цього довгочиту:

    Технології
  • Як держава захоплює банки…

    У власності держави шість банків, потужні: Приват, Ощад, Укрексім, Укргаз та Сенс банки, а також маленький ПІН банк. Це значна частина банківського ринку України. Наскільки концентрованою в руках держави є банківська система і які це має наслідки для системи?

    Теми цього довгочиту:

    Фінанси
  • Потенційні загрози у світовій міжнародній політиці - The Loop

    У 2018 році видатний дослідник міжнародних відносин Амітав Ачарья запропонував «глобальні міжнародні відносини», щоб кинути виклик західному домінуванню в цій дисципліні. Відтоді з'явилися японська, індійська, китайська та анатолійська школи міжнародних відносин.

    Теми цього довгочиту:

    Політика

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Deepseek R1 – китайський феномен чи дешевий хайп?

    Deepseek R1 за кілька днів підірвав топи завантажень, а Nvidia втратила $600 млрд. Революція чи хайп? Що приховують гучні заголовки про цензуру та крадіжку даних? Розбираємося в деталях!

    Теми цього довгочиту:

    Технології
  • Як держава захоплює банки…

    У власності держави шість банків, потужні: Приват, Ощад, Укрексім, Укргаз та Сенс банки, а також маленький ПІН банк. Це значна частина банківського ринку України. Наскільки концентрованою в руках держави є банківська система і які це має наслідки для системи?

    Теми цього довгочиту:

    Фінанси
  • Потенційні загрози у світовій міжнародній політиці - The Loop

    У 2018 році видатний дослідник міжнародних відносин Амітав Ачарья запропонував «глобальні міжнародні відносини», щоб кинути виклик західному домінуванню в цій дисципліні. Відтоді з'явилися японська, індійська, китайська та анатолійська школи міжнародних відносин.

    Теми цього довгочиту:

    Політика