Вчора в Аргентині відбулися вибори Президента. Паралельно з президентськими виборами обирали й більшість (130 з 257) депутат
Аргентина є президентською республікою, президент в ній має широкі повноваження, є головою уряду та обирається раз на чотири роки. Також в країні є віцепрезидент, який обирається разом з президентом (так само як і в США). Тож вибори, самі по собі, є важливим дійством для життя країни.
Нинішній президент країни Фернандес, представник лівого крила, який був обраний у 2019 разом Крістіною Фернандес де Кіршнер, колишньою президенткою та дружиною експрезидента Кіршнера, засновника кіршнеризму (ліво-популістської аргентинського руху, який вважається відгалуженням від перонізму, який, своєю чергою, є домінуючим політичним напрямком Аргентини) не бере участі у виборах. Його популярність впала на фоні коронакризи та невдалої економічної політики, і так і не оговталась.
Добре, переходимо до кандидатів.
Серхіо Масса
Це представник центристських пероністів і діючий міністр економіки Аргентини.
Він очолив міністерство в липні цього року, і, вважаються, одним з трьох найвпливовіших урядовців країни, на рівні з Президентом та Віцепрезидентом. Раніше
Зовнішня політика Маса відповідає пероністській традиції позаблоковості та регіональної інтеграції. Він виступає за зміцнення зв'язків з Китаєм і Росією, а також з лівими латиноамериканськими режимами. Маса вважає, що Аргентина повинна прагнути до багатополярного світового порядку і висловлював зацікавлення вступом до БРІКС (обʼєднання Бразилії, росії, Індії, Китаю та Південної Африки).
Його персона викликає певну недовіру серед багатьох пероністів. Одного разу він вже був розвалив ліво-пероністську коаліцію, та й за поглядами в нього багато неспівпадінь з більшістю прихильників цього напрямку.
Також, проти нього гратиме той факт що він діючий урядовець, і оцінювати його як управлінця та бачити результат його роботи можна прямо зараз. І цей результат не є найкращим.
Але якщо вас зацікавило чому пероністи обрали його, то відповідь доволі проста. Його головним суперником серед пероністів був ультралівий кандидат, а більшість пероністів вважали, що якщо вони оберуть ультралівого, то втратять будь-який шанс на перемогу.
Успіх Масси був зумовлений його передвиборчою кампанією, яка була зосереджена на відновленні економіки, захисті соціальних прав та демократії. Масса зумів привернути на свій бік виборців Великого Буенос-Айреса, найбільш густонаселеного і найбіднішого району країни, де перонізм має сильні традиції. Він також апелював до поміркованих верств суспільства, які побоювалися радикальних пропозицій Мілея щодо демонтажу держави та ліквідації державних послуг. Це дозволило йому отримати кращі, ніж очікувалися, результати у першому турі.
Хав'єр Мілей
Про цього кандидата, ви, можливо, чули. Він, безумовно, є найексцентричнішим політиком країни.
Поява лібертаріанця Мілея на політичній арені зумовлена загальною втомою як і від влади, так і від опозиції. В аргентинців сформувався запит на "новий підхід", і Мілею вдалось його задовольнити.
Символом його кампанії є бензопила. Нею він хоче "різати" неефективну державну систему.
Попри те що Мілей є лібералом, йому вдалось заручитися підтримкою частини консерваторів, які хочуть бачити зміни в країні.
Також він має підтримку й незаможних аргентинців. Частина з них вважає що саме завдяки лібертаріанському підходу Хав'єра країна зможе відмовитися від зайвого баласту (наприклад, роздутого чиновницького апарату).
Мілей має ексцентричні погляди і часто шокує своїми пропозиціями, і цим можна пояснити, чому попри хороші прогнози він поступився Массі. Він називає себе "анархо-капіталістом" і хоче приватизувати всі державні компанії, замінити національну валюту песо на долари США та ліквідувати державні послуги. Останнє грає особливу роль, адже багато аргентинців влаштовані у державному секторі, і для них це означає втрату роботи. Мілей також стверджує, що консультувався зі своїм мертвим собакою через медіума, і має схильність ображати своїх суперників. Однак дехто бачить у ньому більш прозахідного кандидата, який міг би врівноважити застійну пероністську диктатуру, що править Аргентиною десятиліттями.
Варто сказати що Хав'єр висловлював підтримку Україні. До прикладу, одного разу він приніс прапор України на засідання парламенту. Також він виступає проти вступу Аргентини до БРІКС і захоплюється Австралією, Ізраїлем, Ірландією та Новою Зеландією як політичними та економічними моделями.
Мілей заявляв, що він навідріз відмовиться торгувати з китайськими вбивцями: "Люди в Китаї не вільні, вони не можуть робити те, що хочуть, а коли вони це роблять, їх вбивають. Ви б торгували з убивцею?"
Але якщо він переможе, йому важко буде реалізувати власну програму. Він все ще матиме меншість в парламенті, і цю проблему йому не вирішити. Також в нього не буде опори у вигляді регіональних урядів.
Після першого туру виборів у Мілея залишаються шанси на перемогу. Але навіть якщо він програє, в країні вже сформувалось лібертаріанське крило, яке стало помітною частиною сукупного електорату. І така суспільна трансформація, багато в чому, є його заслугою.
Патрісія Буллріх
Ця кандидатка з відкрито антипероністською риторикою. Одного разу вона назвала їх "нарко-ліваками", бо вважала, що вони є лояльними до картелів. Сама Патрісія в молодості теж була пероністкою, але давно звідти пішла.
Загалом, вона відома своєю роботою в Міністерстві Національної Безпеки, тоді вона вела боротьбу з організованою злочинністю.
Вона представниця консерваторів, які мають непогане положення в парламенті. На руку їй грало б й те що зараз право-консерватори керують більшістю регіональних урядів, що є нетиповим для Аргентини.
Патрісія, так само як і Мілей, є помітно про-українською. На початку повномаштабної війни вона та її партія засудили вторгнення Росії, та закликали уряд приєднатися до антиросійських санкцій Заходу, паралельно критикуючи його м’яку реакцію.
(Двома іншими кандидатами є губернатор однієї з провінцій та ліва депутатка парламенту. В них немає шансів перемогти, тож і уваги їм приділяти не будемо)
Результати першого туру
За результами першого туру Серхіо Масса і Хав'єр Мілей стали основними лідерами, отримавши значну підтримку, в той час як Патрісія Буллріч завершила свій шлях у перегонах.
Серхіо Масса, який представляє партію "Союз за Батьківщину" (UP), став лідером у першому турі, отримавши 36,68% голосів. Високі результати Масса роблять його серйозним суперником у другому турі, що наближається.
Хав'єр Мілей, кандидат від партії "Просування свободи" (LLA), також здобув значну підтримку, отримавши 29,99% голосів. Популярність Мілея є помітною, особливо з огляду на його перемогу на місцевих "первинних виборах", де кандидати обиралися шляхом всенародного голосування. Хоча Мілей наразі відстає від Масси, він залишається сильним претендентом на перемогу в перегонах.
Вибори залишаються дуже інтригуючими, а на остаточного переможця чекає безліч економічних викликів. Аргентина бореться зі стрімкою інфляцією, виснаженими резервами Центрального банку, різким знеціненням національної валюти та економікою, що балансує на межі рецесії.
Інвестори уважно стежать за виборами, сподіваючись, що до влади прийде правий кандидат, але вони також мають виправдані побоювання щодо стану економіки країни та реальної спроможності правих його змінити.
Нікуди не зникне і питання аргентинського боргу перед МВФ, що сильно тиснутиме на обраний уряд.
Хоча в суспільстві переважає почуття надії на покращення ситуації в Аргентині, історія країни налаштовує на скептицизм. Виклики, які чекають на країну попереду, є значними, і наступному президенту доведеться докласти непідйомних зусиль, щоб щось змінити.
Автор: Юрій Зайшлий
