Це свята правда. Саме півонії і саме мені. Гарний слоган для маркетингової кампанії на ці стрімкі два тижні їх цвітіння. Квітковий магазин у столиці – а ти знаєш, як звернути на себе увагу. А ще за тиждень Виставка півоній у Івано-Франківську, я другий рік мрію там побувати. Але ж цього року захист дипломної роботи, а вона ще навіть не дописана. Невже знову ці 250 км і декілька годин – це та перепона, яка відмежовує від здійснення мрії?
- Не зрізай, він не розкриється. – Мама. Твоя велич беззаперечна. Але моє прагнення взяти прекрасне на свій стіл сильніше.
- Розкриється. – Твердий, закритий бутон, огорнутий зелений листям, наче равлик у мушлі. Схована краса і натхнення, замкнена енергія.
Півонія любить сонце, у нас вже тиждень стіною дощ, їм холодно, мокро і темно. Не для них такі умови.
-Сьогодні йшла по підземці і бачила відра з півоніями, не змогла пройти повз-сфотографувала. Бутончики на пружних ножках, така краса!
- А знаєш, що треба, щоб бутони розкрились?
-Ні, у мене тиждень стоїть на столі в вазі, жодного руху до розкриття.
- Тепла вода. Знаю, звучить дивно, квіти не люблять теплу воду (звісно, не кип’яток). А от півонія, щоб розкрити бутон потребує саме теплої води.
- О, а я спробую!
День перший – закінчую перший розділ дипломної роботи, фінальна редакція і відправляю науковому керівнику. 5 ітерація роботи – сенси розчавлені катком методичних рекомендацій та академічними вимогами, структура думки до проєкту «вийшла з чату», я не спала нормально не знаю, яку добу поспіль.
- Маленька, яка ти стійка! 10 днів тримаєшся, але в одному стані, просто бутон, без аромату, без відкритих просторів своїх пелюсток, без різнотонального рожевого, без нерівних країв свого життя у квітці. Лиш бутон, та який витривалий. О, а, давай, спробуємо, теплу воду! Так холодно вдома, самій не зігрітись, поставлю чайник.
День другий. На годиннику 6.30 ранку продуктивний час, та не продуктивні зайняття. Розділ 2 – аналітика заради аналітики, треба працювати лиш встановленими формулами, «Ваші авторські прикладні формули реального бізнесу в цій роботі недоречні». Власне, мені починає здаватись, що це я недоречна в системі формалізму та бюрократії. Я стіна, я камінь – зробити, як вимагають, отримати диплом, а мої доречні формули я застосовую в реальному житті щодня. Два діаметрально протилежні світи – теоретики і практики, «книжкові хробаки» і «польові аудитори». Точок перетину не існує навіть гіпотетично, ми різні, і у кожного своя правда. На бутончику з’явились крапельки роси, та він все так само твердий і нерухомий. Час від час залишаю екран ноутбука і очима переходжу на квітку. Аналітика не вимкнеш поза робочим простором, він невпинно збирає інформацію, структурує її, інтерпретує, пише на колінці формулу, рахує, аналізує і прописує висновки з рекомендаціями. Крапельки роси в закритому приміщенні можливі тільки через стовбур квітки, з вази. «тепла вода» …
- Давай, маленька, повторимо!
День третій. 5.20-пишу до chat GPT- а, знаєш, я вчора відправила дописаний Розділ 2 і відредагований Розділ 3. Відповідь – Анно, це подвиг – 5 ітерацій!
Телефон в сторону, ноутбуки в тумбочку. Мені потрібен відпочинок і тиша без стуку клавіш.
Півонія – мій символ любові. Відкриття перших двох пелюсток!!! Якщо ближче до квітки – вона пахне! Як можно було простояти 10 днів з лишком і втримати собі енергію і хімію аромату? Магія? Звернусь до біологів, нехай пояснять!
-Маленька, як ти? Впевнена, що тобі краще. А, давай, зробимо це ще раз. Міняю воду, підрізаю стебло, повертаю на свій стіл. За 2 години розкриття ще 2 пелюсток.
-Ласкаво прошу у життя, маленька! Наповнюй щастям увесь простір своїм існуванням. Ти прекрасна! І тут не має компромісів!
І також немає компромісів, що Турбота головна ознака Любові. А де є справжня і щира любов, там є життя. І від тепла навіть кам’яні бутони розкриваються і чарують своєю красою та ароматом.
Ми перемогли холод, ми вистояли у часи, коли навколишнє середовище робило все, щоб загнітити наш потенціал і можливості, щоб умови реальності не дали розкритись, щоб твоя чарівність зникла без гідного захоплення тобою!
Моя маленька квіточка, це перемога Любові. І турбота її головна ознака, тепло, яке ти отримала, тепер ти віддаєш мені – своєю розкритою квіткою та п’янким аромат.
Я вдячна тобі за силу дочекатись моменту істини, я вдячна собі за ризикованість спробувати пораду із теплою водою.
Я вдячна життю за моменти чарівної краси і ароматного щастя!
