Платформи: PlayStation 1
Прайс: від $10 за диск для PS, бескоштовно на емуляторі
Жанр: Action/Adventure
Час: 25-40 годин
Оцінка: 50 позолочених соколів/10
Зробити клона, що зрівняється з оригіналом... Чи це взагалі можливо? В 1997 році компанія Matrix Software (яку знають всі фанати ЖРПГ) випустила свою першу гру. І це була Alundra для PS1. Ну як першу, при створенні Matrix в неї прийшли відомі розробники з Climax Entertainment, які створили не менш відомий зельдалайк Landstalker, тож Alundra — це по суті наступник Лендсталкеру.
В кор-ґеймплеї це зельда-клон, але він був настіки ахуєнним, що навіть зараз, 25 років потому, на голову вище багатьох сучасних інді-зельдоїдів. Це гра, яка зовсім не застаріла і в яку варто пограти будь-якому фанату класичних зельд. І ви не будете розчаровані.
Тож сідаємо на корабель та вирушаємо у подорож по дослідженню світу Alundra!
Сюжет та світ
Alundra – це «горор-зельда», що вийшла за 3 роки до Majora’s Mask. Граємо за ельфа на ім’я Алундра з клану сновидців, який вирушає в подорож через те, що йому постійно сниться сон з якимось челіком, який просить врятувати село від демона Мелзаса. По класиці, потрапляємо в шторм, переживаємо кораблекатастрофу та опиняємося на березі, де нас рятує коваль з невеличкого села.
В селі справи не дуже: жителі потерпають від постійних кошмарів. Тож Алундра використовує свій дар сновидця, щоб їх рятувати. Але не все завжди проходить як заплановано. Тож намагаємося врятувати село, розгадуємо різні загадки в світі та кошмарах, мочимо бабунів, та шукаємо шлях дати пезди Мелзасу.
В основі сюжет досить простий: ми типу герой і повинні замочити поганця, якого показують з самого початку. Але все що коїться поміж початком та кінцем – це дійсно жорстко. Атмосфера досить похмура, постійно хтось з персонажів помирає, дідько, ми навіть НОВУ ЗБРОЮ ОТРИМУЄМО ПІСЛЯ СМЕРТІ ПЕРСОНАЖІВ (це не дуже великий спойлер, бо це бачимо вже через пару годин гри). В нас є шанування фальшивого богу з космосу, смерті і вбивства, жахливі створіння, кріпові кошмари та досить бридка атмосфера, як для гри в такому жанрі (на дворі, нагадую, 1997 рік).
Тож сюжетно і атмосферно гра дуже сильна і незвичайна, особливо на той час, коли вона була релізнута. Звісно, це не прям горор, але місцями атмосфера просто неймовірна, особливо в поєднанні з графоном та левел-дизайном.
Графон і саунд
Візуально гра зовсім не застаріла. Бо замість кривого 3D тут висококласний піксельарт епохи PS1. Яскраві локації, чудернацькі вороги і боси, плавні анімації, купа деталей. Навіть сьогодні гра виглядає просто шикарно. Єдиний мінус – обмеження роздільної здатності екрану PS1, але це легко вирішується емулятором та фільтрами (за бажанням).
Музичка теж на найвищому рівні. Багато треків засядуть у вас в голові надовго і зовсім не будуть набридати. В плані саунду гра дуже гарно витримує атмосферу та відчувається неймовірно якісною. Просто послухайте цей саундтрек:
Ґеймплей
А шо по самій грі? Тут все також просто ахуєнно. Як в плані екшону, так і в плані експлорінгу світу. Але в першу чергу варто відзначити дуже гарне, зручне та чітке керування. Керувати ГГ просто приємно, навіть в найскладніших ситуаціях і всі помилки – саме на нашій совісті, а не тому що «керування криве».
Екшон
Alundra – не те що б складна гра, але і не дуже легка. Тут є бридкі вороги, є доволі сильні боси, обмежене лікування та досить сильний дамаг. Тож хоча це і не надскладна гра, але прогулянкою в парку вона теж не буде, особливо якщо не бігати за сайд-контентом, не знаходити секрети та паверапи і хілки.
Варіативність ворогів досить велика, а їх дизайни місцями незвичні та обскурні. Що вже казати про босів, які виглядають просто неймовірно та відчуваються як справжні епічні бійки рівня Дарк Соулс (я не можу не зробити ДС-референс в своєму огляді, вибачте).
Для знищення ворогів в нас є досить «класичний» арсенал: меч, бімби, лук, бойовий ціп, магічні посохи та безпосередньо магія. Магія, доречі, ДУЖЕ СИЛЬНА, але ДУЖЕ ОБМЕЖЕНА. Наприкінці гри у нас буде буквально 2-3 касти спелів, але спели тут це не просто якийсь пук, а потужна хрінь що накриває весь екран. Всі види зброї і магії мають декілька рівнів прокачки, але все це робиться через експлорінг.
Ну а окрім бійок в нас також є і платформінг, якого чимало і котрий не завжди дуже легкий, тож доведеться дещо попотіти. В купі з гарним керуванням вся екшн-складова гри відчувається приємно та базовано.
Експлорінг
Для експлорінгу в нас є «зовнішній світ» в купі десь з 20 «данжами». Локацій багато, вони різноманітні і кожна зі своїм колоритом. Є в нас і класичний вулкан, і пустельні руїни, і печери, але також дивні кошмари зі своєю унікальною атмосферою.
Локації і світ досліджувати цікаво і в них ми часто будемо зустрічати різні опціональні місця, в яких ми зможемо знайти апгрейди до ХП, магії, зброї, чи ще щось цікавеньке. Є в нас і колектібли, «позолочені соколи», за які ми зможемо отримати досить імбові предмети. Але обережно! Деякі з них дуже гарно приховані, а деякі взагалі можна пропустити без можливості зібрати потім.
Бектрекінг теж присутній: в ході гри ми будемо отримувати різну зброю та приколи, які допоможуть нам дістатися в раніше недосяжні місця. Від бімб, що підривають каміння до шузів, що дозволять нам плавати в воді.
Хоч гра і немаленька за часом проходження, але світ досить невеличкий і «згуртований», а десь після 2/3 гри нам навіть дадуть фасттревел, що дозволить ще швидше пересуватись між локаціями та пилососити те, що не знайшли. Експлорити ніколи не нудно, та навіть бектрекінг без фасттревелу не відчувається напряжним завдяки концетрованності світу.
Ну і пазли. Вони в грі є як по сюжету, так і необов’язкові. І пазли не завжди легкі! Іноді треба буде реально включити мізки, щоб розгадати деякі загадки і дістатися солодкої винагороди. Тож це не завжди «кинь бімбу на перемикач і йди далі, вау, ти просто геній».
Коротше, шанувальникам класичних зельд та зельдалайків гра в плані експлорінгу точно сподобається.
Вердикт
Alundra – це клон Зельди? Так. Тож це погана гра? НІ! Це дуже крута і ахуєнна гра, яка не гірше ніж класичні зельди, грається дуже добре і принесе вам дуже приємні години задоволення та пригод. Тож якщо не грали – дуже сильно рекомендую, тим паче що PS1 сьогодні емулюється навіть на самому дешевому ноутбуці чи смартфоні.
